Вілліоміт
| Вілліоміт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Vll[2] |
| Хімічна формула | NaF |
| Nickel-Strunz 8 | III/A.02[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 3.AA.20[4] |
| Ідентифікація | |
| Колір | карміново-червоний, рожевий, оранжево-коричневий |
| Сингонія | Моноклінна |
| Вид симетрії | кубічна-гексаоктаедрична |
| Просторова група | кристалографічна група 225[5] |
| Спайність | досконала |
| Злам | раковистий |
| Твердість | 2—2,5 |
| Блиск | скляний |
| Колір риси | блідо-рожева до білої |
| Густина | 2.79 |
| Оптичні властивості кристалів | |
| Показник заломлення | n=1.327–1.328 |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Maxime Villiaumed[4] |
| Типова місцевість | Rouma Islandd[4] |
 Вілліоміт у Вікісховищі | |
Вілліоміт — мінерал з класу галогенідів, фторид натрію.
Історія
Мінерал вперше виявлено 1908 року Максимом Вілліомом у Гвінеї; перший опис було зроблено А. Лакруа. Назва дана по імені першовідкривача[6].
Властивості
Вміст (у %): Na — 54,76; F — 45,24. Злам кристалів раковистий, агрегатів — нерівний. Крихкий.
Спайність досконала. Агрегати — зерна та їх агрегати. У природі кристали мають кубічну форму.
Питома вага 2,79 г/см³. Колір карміново-червоний, темно-вишневий; зрідка безбарвний. Колір риси — від блідо-рожевого до білого. Блиск скляний. Злам раковистий, нерівний.
Легко плавиться, при охолодженні утворює каламутне безбарвне скло. Легко розчинний у холодній воді.
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б в Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1016/J.JSSC.2012.03.004
- ↑ A. Lacroix:Sur L'existance du fluorure de sodium cristallisé comme élément des syénites néphéliniques des Îles de Los.In: Comptes Rendus Hebdomadaires des Séances de l 'Académie des Sciences de Paris. 1908, 146, S. 213—216 (Gallica [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.])
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Вілліоміт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Вілліоміт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).