Віктор Руссо
| Віктор Леопольд Руссо | ||||
|---|---|---|---|---|
| нід. Victor Léopold Rousseau | ||||
 | ||||
| Віктор Руссо | ||||
| При народженні | Віктор Леопольд Руссо | |||
| Народження | 16 грудня 1865 Фелюї | |||
| Смерть | 17 березня 1954 (88 років) | |||
| Форе | ||||
| Національність | валлон | |||
| Країна |  Бельгія | |||
| Жанр | скульптура | |||
| Навчання | Королівська Академія витончених мистецтв в Брюсселі | |||
| Діяльність | скульптор, візуальний митець  | |||
| Відомі учні | Suzanne Nijsd і Josine Souweined | |||
| Член | Kunst van Hedend | |||
| Премії | Римська премія Годешарлівська премія | |||
| Роботи в колекції | Королівський музей витончених мистецтв[1], Музей витончених мистецтв, галерея Бельведер, Королівські музеї витончених мистецтв[2], Національний музей образотворчого мистецтва[3], Смітсонівський музей американського мистецтва[4], National Museum Paleis het Lood[5], STAM Ghent City Museumd і KBR
| |||
| Нагороди | ||||
 Віктор Руссо у Вікісховищі | ||||
Віктор Леопольд Руссо (нід. Victor Léopold Rousseau; 16 грудня 1865, Фелюї — 17 березня 1954, Форе) — бельгійський скульптор.
Життя
Руссо народився в сім'ї каменярів та був валлоном за походженням. Почав працювати з каменем у віці 11-ти років на будівництві брюссельського Палацу правосуддя, спроектованого Жозефом Пулартом. Пізніше навчався у скульптора Жоржа Хутстонта і брав уроки в брюссельській Академії витончених мистецтв. Виграш Годешарлівської премії в 1890 році дав Руссо шанс відвідати Англію, Італію та провести цілих два роки у Франції, після яких він повернувся до ательє бельгійського скульптора і педагога Шарля ван дер Степпена ще на два роки (1887 — 1889 рр.). Сам Руссо працював викладачем скульптури в брюссельській Королівській Академії витончених мистецтв з 1901 по 1919 рр. Був директором Академії з 1919 по 1922 рр., прийнявши цей пост від ван дер Степпена, і, пізніше, з 1931 по 1935 рр.
Робота
- близько 1898 р.: Сова + Папуга (фр. Le Hibou + Le Perroquet) у Брюссельському ботанічному саду.
- 1899 р.: монументна плита Шарлю Бюльсу та будівникам Гран-пласа (з архітектором В. Орта).
- бл. 1904 р.: алегоричні статуї для моста фр. Pont de Fragnée у Льєжі.
- 1920 р.: Англо-бельгійський військовий меморіал, Набережна Вікторії, Лондон (з британським архітектором сером Реджинальдом Бломфільдом).
- 1922 р.: монументальна фігурна група "Зрілість", вулиця Монтань дю Парк, Брюссель.
- бюст Альбера Жиро, Парк Йосафата, Схарбек.
Примітки
- ↑ Королівський музей витончених мистецтв — 1810.
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/rousseau-victor-1
- ↑ https://www.bellasartes.gob.ar/
- ↑ Smithsonian American Art Museum person/institution ID
- ↑ Kop van wit marmer, voorstellende een meisje met lang afhangend haar en gesloten ogen — 1946.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).