Рог Віктор Олександрович
| Віктор Рог | |
|---|---|
 Віктор Рог у 2013 | |
| Ім'я при народженні | Віктор Олександрович Рог |
| Народився | 21 травня 1970 (56 років) Погожа Криниця, Роменський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР |
| Країна |  Україна  |
| Національність | українець |
| Діяльність | історик, публіцист, редактор |
| Галузь | історія[1], публіцистика[1], редагування[1] і соціальна активність[1] |
| Alma mater | Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка |
| Знання мов | українська[1] |
| Військове звання | сержант |
| Партія | ОУН |
Ві́ктор Олекса́ндрович Рог (нар. 21 травня 1970, Погожа Криниця Роменського району) — український видавець, журналіст, громадський діяч, публіцист, учасник національно-визвольних змагань[2]. Головний редактор тижневика ОУН (б) «Шлях перемоги» (з 2009), директор видавництва «Українська видавнича справа», віцепрезидент історичного клубу «Холодний Яр», заступник директора Центру національного відродження імені Степана Бандери. Один із лідерів бандерівського середовища в Україні. У минулому — член Президії Головного Проводу Конгресу Українських Націоналістів (1998—2000); голова Молодіжного Націоналістичного Конгресу (2001—2002); редактор газети Спілки Української Молоді «Сумщина» «Гроно» (1994—2005).
Життєпис
Народився на Роменщині в родині нащадків станового лівобережного козацтва. З 1987 по 1993 навчався в Сумському педінституті на факультеті «Історія та педагогіка».
З 1989 — активіст національно-визвольного руху, насамперед у Сумах. Ініціатор створення Спілки Незалежної Української Молоді в Сумській області. Член УГС з 1990 та Української республіканської партії. Один із помітних учасників студентського голодування в Києві восени 1990.
1992—1993 — співпрацював в газеті «Незборима нація»; з 1994 очолював Сумську обласну організацію Конґресу українських націоналістів (КУН), входив до числа наближених осіб лідера ОУН (б) Слави Стецько[3].
Будучи лідером Сумської обласної організації СУМ «Сумщина», редагував націоналістичну газету «Гроно». Підготував цілу групу націоналістів-бандерівців з-поміж студентів, викладачів середніх шкіл.
1998 — переїжджає до Києва, де перебуває на посаді голови Молодіжного Конгресу Українських Націоналістів (МКУН). З часу створення Молодіжного Націоналістичного Конгресу (зима 2001 року) був його головою.
Упорядник, співавтор, редактор, видавець понад 100 найменувань книг, серед яких «Націоналізм» Дмитра Донцова (2006), «Розподіл Росії» Юрія Липи, двотомник «Антологія українського націоналізму», «Націократія» і «Шлях націоналізму» М. Сціборського (2007).
Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Сил оборони України. Учасник бойових дій, сержант Державної прикордонної служби України[2].
Авторські видання
Автор книжок:
- «Не даймо загубити майбутнє» (1999, 2000),
- «Молодь і націоналізм» (2003),
- «Життя для України» (2004),
- «Українофобія: п'ята колона та її ляльководи» (2008, 2009, 2012),
- «Ієрархія національних пріоритетів» (2018).
Родина
Дружина — Оксана, донька — Мар'яна (1994) померла у 2014 р. Постійно проживає у м. Бровари.
Примітки
- ↑ а б в г д Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б Віктора Рога нагороджено знаком “Борець за Незалежність України у ХХ столітті”
- ↑ Зустріч з Віктором Рогом
Посилання
- Націоналістичний портал, ukrnationalism.org.ua Інтерв'ю з Віктором Рогом
- Український Центр, ukrcenter.com Віктор Рог. Молодь і націоналізм.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).