Кордун Віктор Максимович

Кордун Віктор Максимович
Народився	20 серпня 1946  Васьковичі, Коростенський район, Житомирська область, Українська РСР, СРСР
Помер	3 вересня 2005 (59 років)  Київ, Україна  ·інфаркт міокарда
Поховання	Вишневе
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	поет, перекладач
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого
Заклад	Світо-Вид
Знання мов	українська
Мова творів	українська
Жанр	поезія
Magnum opus	«Славія» (1987)
Членство	Національна спілка письменників України
У шлюбі з	Каунова Тетяна Іванівна
Нагороди	Літературна премія імені Павла Тичини Літературна премія імені Володимира Сосюри

Віктор Кордун (20 серпня 1946, с. Васьковичі — 3 вересня 2005, Київ) — український поет, перекладач. Один із найяскравіших представників Київської школи поезії. Заслужений діяч мистецтв України (2001)^[1].

Народився в с. Васьковичі Коростенського району Житомирської області.

Дебютував 1967 року на сторінках «Літературної України», після чого відразу ж був заборонений до друку.

Вчився в Київському університеті імені Тараса Шевченка, з якого був виключений, потрапивши до списку політично неблагонадійних. Згодом закінчив Київський інститут театрального мистецтва. Разом з поетами Василем Голобородьком, Василем Рубаном, Миколою Воробйовим та іншими започаткував і теоретично обґрунтував так звану Київську школу поезії. Знову публікуватися Віктор Кордун зміг аж на початку 1980-х років. У 1996—1999 рр. був редактором випуску в Україні та членом редколегії літературного журналу «Світо-вид».

Був заступником Голови президії Національної Спілки письменників України.

Помер у Києві 3 вересня 2005 року внаслідок серцевого нападу. Похований у Вишневому Київської області.

• «Земля натхненна» (1984)
• «Пісеньки з маминого напрестка» (1986)
• «Славія» (1987)
• «Кущ вогню» (1990)
• «Сонцестояння» (1992)
• «Трава над травою» (2005). — К.: Неопалима купина, 176 с.

Видавалися книги в перекладі німецькою мовою — «Kryptogramme» (1996) та «Weisse Psalmen» (1999), а окремі збірки — іншими мовами світу.

Також Кордун перекладав твори Юстінаса Марцінкявічюса.

Лауреат премій ім. П. Тичини та ім. В. Сосюри, а також премії Міжнародної фундації Антоновичів (США).

• Київська школа поезії

• Марко Роберт Стех. «Очима культури» № 95. Київська школа поезії [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
• Біографія [Архівовано 30 серпня 2011 у Wayback Machine.]
• Поезії Кордуна з циклу Материнські пісні [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Поезії Кордуна з циклу Давні криптограми [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Збірка Сонцестояння
• Віктор Кордун: Безнайменна тиша [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.]
• Некролог Віктора Кордуна та Валерія Іллі
• Kordun V. Kryptrogramme / Viktor Kordun; übersetzt und herausgegeben von Anna-Halja Horbatsch. — Reichelsheim: Brodina Verlag, 1996. — 82 S. [Архівовано 2 травня 2017 у Wayback Machine.]
• Віктор Кордун. Не йди за мною — далі глибина (аудіо)
• Віктор Кордун. Стеблинка з величезними очима (аудіо)
• Віктор Кордун. Прийди і освяти моє мовчання (аудіо)
• Віктор Кордун. Криптограми [Архівовано 6 вересня 2021 у Wayback Machine.] (аудіо)