Жданов Віктор Петрович
Ві́ктор Петро́вич Жда́нов (нар. 3 березня 1965, Киселівка) — український актор театру та кіно. Чоловік акторки Олени Хохлаткіної, батько акторки Оксани Жданової.
Життєпис
Народився 3 березня 1965 року у селі Киселівці (нині Херсонський район Херсонської області, Україна). У 1986 році закінчив Херсонське культурно-просвітницьке училище, де навчався на курсі О. Каганової[2]. Здобув спеціальність режисера самодіяльних театральних колективів[3].
Протягом 1986—1988 років — актор Херсонського обласного театру ляльок; у 1988—1997 роках — актор Херсонського обласного українського музично-драматичного театру імені Миколи Куліша; у 1997—1998 роках — актор Майкопського російського театру драми[2]; у 1999—2000 роках — знову актор Херсонського українського музично-драматичного театру.
З 2000 по 2014 рік — актор Донецького національного академічного українського музично-драматичного театру[3], одночасно з 2008 року навчався у Київському університеті театру, кіно і телебачення на курсі Вахтанга Чхаїдзе[2]; у 2014—2022 роках — актор Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра, одночасно наприкінці 2018 року був ведучим серії «Цинковий дим над Сарнами» передачі «Вижити в Україні» телеканалу ZIK; з 2022 року — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка[4].
Театральні ролі
- «Діти Арбату» за романом Анатолія Рибакова — Максим;
- «Захід сонця» за Ісаком Бабелем — Левка Крик;
- «Моя чарівна леді» Бернарда Шоу — Фредді;
- «Наймичка» Івана Карпенка-Карого — Москаль, Панас;
- «Чмир», «Як пани так і ми» Марка Кропивницького — Чмир;
- «Лівша» Миколи Лєскова — Цар;
- «Ой, Морозе-Морозенку» Левка Крупи — Богдан Хмельницький;
- «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго — Квазімодо;
- «Три мушкетери» Александра Дюма — Атос, Араміс;
- «Блез» Клода Маньє — Блез;
- «Остання жінка Дона Хуана» Леоніда Жуховицького — Виконавець;
- «Оргія» Лесі Українки — Меценат;
- «Захід сонця» за Ісаком Бабелем — Беня Крик;
- «Діамантовий дим» за Іллею Ільфом та Євненом Петровим — Остап Бендер;
- «Енеїда» за Іваном Котляревським — Турн, Дарес;
- «Без вини винні» Олександра Островського — Муров;
- «Мою жінку звати Моріс» Раффі Шарта — Моріс;
- «Звичайне диво» Євгена Шварца — Адміністратор;
- «Філумена Мортурано» Едуардо де Філіппо — Доменіко Соріано;
- «Туди-сюди чотири рази» за п'єсою Майкла Фрейна «Шум за сценою» — Роджер;
- «Милий друг» за Гі де Мопассаном — Той, хто завжди поруч;
- «Історія коня» Марка Розовського за повістю Льва Толстого «Холстомер» — Холстомір;
- «Ходжа Насреддін проти еміра Бухарського» Наталії Хаткіної — Джафар;
- «Любов до гробу» Альдо Ніколаї — Маріо;
- «Божевільний Журден» Михайла Булгакова — Латорильєр (маркіз Дорант);
- «У джазі тільки дівчата» Олександра Аркадіна-Школьніка — Осгуд Філдінг ІІІ;
- «Скандал у Гранд-Опера, або Знайдіть тенора» Кена Людвіга — Генрі Саундерс;
- «Сорочинський ярмарок» за Миколою Гоголем — Цибуля;
- «Зойчина квартира» Михайла Булгакова — Аметистов;
- «Стриптиз» за п'єсою Ентоні Маккартена, Стефана Синклера, Жака Коллара «Ladies` Night» — Грехем;
- 2014 — «Даринка, Гриць та Нечиста сила» Вадима Бойка — Пан;
- 2015 — «Співай, Лоло, співай!» у п'єсі Олександра Чепалова за романом Генріха Манна «Учитель Гнус…» — директор гімназії, музикант оркестру;
- 2015 — «Три сестри» за п'єсою Антона Чехова — Чебутикін Іван Романович;
- 2015 — «20 років без повітря» за п'єсою Ганни Яблонської «Язичники» — Боцман (Микола);
- 2017 — «Опіскін. Фома!» за повістю Федора Достоєвського «Село Степанчикове та його мешканці» — Єжевікін Євграф Ларіонович, провінційний чиновник;
- 2017 — «Життя попереду» Еміля Ажара — Юссеф Кадир;
- 2018 — «Земля» за Ольгою Кобильнською; режисер Давид Петросян — Батько (введення).
Фільмографія
| Рік | Назва | Роль | |
|---|---|---|---|
| 2004 | ф | П'ять зірок | Свиридов |
| 2012 | к | Очима смертних | президент |
| 2013—2019 | с | Нюхач | Булигін, колишній хранитель музею |
| 2015 | с | Останній яничар | Гурій |
| 2015 | с | Пес | рибак |
| 2015 | с | За законами воєнного часу | Іванич, водій |
| 2016 | с | На лінії життя | отець Володимир |
| 2016 | с | Забута жінка | епізод |
| 2016 | с | Підкидьки | |
| 2016 | с | Коли минуле — попереду | Федір Валентинович Єрошин |
| 2016 | с | Пес-2 | Фікса |
| 2016—2017 | ф | Вікно життя | |
| 2017 | с | Нюхач-3 | Булигін |
| 2017 | с | Конвой | куркуль |
| 2017 | ф | Кіборги. Герої не вмирають | «Старий» |
| 2017 | с | Той, хто не спить | Іванов |
| 2017 | ф | Червоний | |
| 2017 | с | Пес-3 | Хромов, брат Миколи |
| 2018 | с | За законами воєнного часу-2 | Іванич |
| 2018 | ф | Вулкан | Вова |
| 2018 | с | Поверни моє життя | Лебедєв |
| 2017 | с | Пес-4 | експерт |
| 2018 | ф | Я, ти, він, вона | тато Лєни |
| 2018 | с | Добровольці | Сенька |
| 2019 | ф | Додому | дядя Вася |
| 2019 | к | Дім, милий дім | |
| 2019 | с | Дорога додому | Михалич |
| 2019 | с | Спадкоємиця мимоволі | |
| 2019 | ф | Захар Беркут | Хорун |
| 2019 | ф | Повернення | військовий на блокпосту |
| 2019 | с | Про що мовчить річка | Михалич |
| 2019 | с | Квочка | Верховський |
| 2019 | с | Суддя | Микола Степанович Кудряшов, завгосп дитбудинку |
| 2019 | ф | Чорний ворон | Митрофан |
| 2019—2021 | с | Швабра | Ігор Федорович Ященко |
| 2020 | с | Спіймати Кайдаша | Омелько Кайдаш |
| 2020 | ф | Екс | священник |
| 2020 | с | І будуть люди | Свирид Івасюта |
| 2020 | мф | Віктор Робот | Тато (голос) |
| 2020 | с | Сага | Ілля Козак |
| 2020 | ф | Номери | № 3 |
| 2020 | с | Лікар Віра | Валерій Григорович |
| 2020 | с | Консультант | |
| 2020 | с | Останній день війни | Єгор Ілліч |
| 2020 | с | Втікачі | |
| 2020 | ф | Щедрик | |
| 2021 | ф | Я працюю на цвинтарі | Петрович, директор цвинтаря |
| 2021 | с | Кришталеві вершини | дід Лавруша |
| 2021 | ф | Чому я живий? | Олекса, батько Фросі |
| 2021 | с | Кріпосна. Жадана любов | Карпо Мальований |
| 2021 | с | Ворожка | батько Ані |
| 2021 | ф | Бог простить | капелан |
| 2021 | с | Ігри дітей старшого віку | священник |
| 2022 | ф | Найкращі вихідні | конюх |
| 2022 | с | Дерев’яний гребінець | дід |
| 2022 | с | Хазяїн | Іван Зозуля |
| 2022 | с | Дім чужих таємниць | |
| 2022 | ф | Як там Катя? | головний лікар |
| 2023 | ф | Мирний-21 | Михалич |
| 2023 | ф | Батько | |
| 2023 | тф | Юрик. Дорога, не торкаючись землі | професор |
| 2023 | с | Ботоферма | дід |
| 2023 | с | Перші дні | Кузьмич |
| 2024 | ф | Конотопська відьма | Старий |
| 2024 | с | Перевізниця | Анатолій |
| 2024 | с | Під одним дахом | дід Макар |
| 2024 | с | Одна родина | Степан |
| 2024 | с | Прикордонники | |
| 2024 | с | Впізнай мене | Володимир |
| 2024 | ф | Хазяїн 2. На своїй землі | Іван Зозуля |
| 2024 | ф | БожеВільні | Батько Гамлета |
| 2024 | с | Шлях | дід з голубами |
| 2024 | с | Діамант | Корвет |
| 2024 | ф | Збори ОСББ | Семен Іванович |
| 2025 | ф | Сірі бджоли | Сергій Сергійович |
| 2025 | ф | Дуель | Цейтлін |
| 2026 | ф | Випробувальний термін | таксист |
| 2026 | ф | S Миколай та загублений лист | святий Миколай |
| 2026 | ф | Лютий привіт | |
| 2026 | ф | Співають коники у житі | слідчий |
| 2026 | с | Екстрена допомога | Анатолій Савчук |
Відзнаки
- Заслужений артист України з 2009 року[5];
- Народний артист України з 2025 року[6].
- Нагороди й номінації в галузі кіномистецтва
| Рік | Категорія | Фільм | Результат |
|---|---|---|---|
| Фестиваль вистав для дітей та юнацтва «Золотий ключик» | |||
| 2005 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Історія коня | Перемога |
| Міжрегіональний фестиваль «Театральний Донбас» | |||
| 2006 | Найкраща чоловіча роль другого плану | У джазі тільки дівчата | Перемога |
| Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії» | |||
| 2006 | Найкраща чоловіча роль другого плану | У джазі тільки дівчата | Перемога |
| Національна кінопремія «Золота дзиґа» | |||
| 2018 | Найкраща чоловіча роль другого плану | Кіборги | Перемога |
| 2020 | Вулкан | Перемога | |
| 2023 | Найкраща чоловіча роль | Чому я живий? | Номінація |
| Ібаданський міжнародний кінофестиваль (Нігерія) | |||
| 2023 | Найкраща чоловіча роль | Чому я живий? | Перемога |
| Національна премія кінокритиків «Кіноколо» | |||
| 2024 | Найкращий актор | Сірі бджоли | Перемога |
| Премія «Чорний лотос» | |||
| 2025 | Актор у кіно (головна роль) | Сірі бджоли | Перемога |
Примітки
- ↑ ČSFD — 2001.
- ↑ а б в Енциклопедія сучасної України, 2009.
- ↑ а б в Виктор Петрович Жданов / Київський академічний театр драми і комедії на лівому березі Дніпра [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Віктор Жданов / Театр Франка.
- ↑ Указ Президента України від 17 вересня 2009 року № 750/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Донецької області»
- ↑ Указ Президента України від 6 листопада 2025 року № 818/2025 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва»
Література
- М. М. Бровун. Жданов Віктор Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. — Т. 9 : Е — Ж. — 711 с. — ISBN 978-966-02-5720-7.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).