Вікторія Герра
| Вікторія Герра | |
|---|---|
| порт. Victoria Guerra | |
 | |
| Ім'я при народженні | Вікторія Дебора ді Соза Ларк Герра |
| Дата народження | 16 квітня 1989[1][2] (37 років)  |
| Місце народження | Лоуле, Фару, Португалія |
| Громадянство | Португалія |
| Професія | акторка, фотомодель |
| Кар'єра | 2006 — дотепер |
| Нагороди | «Золотий глобус» (Португалія, 2013, 2016) «Софія» (2016) |
| IMDb | ID 2386605 |
 Вікторія Герра у Вікісховищі | |
Вікторія Герра (порт. Victoria Guerra, (нар. 16 квітня 1989 , Лоуле, Фару )) — португальська акторка та фотомодель. Лауреатка премії «Софія» національної кіноакадемії в категорії «Найкраща акторка» (2016).
Біографія
Ранні роки
Народилася 1989 року в Лолі в родині португальця та англійки. У 15-річному віці переїхала до Лісабона і вступила до католицької гімназії. Потім вивчала журналістику. У 17-річному віці успішно пройшла кінопроби для популярного підліткового ситкому «Полуниця з цукром» (порт. Morangos com Açúcar каналу TVI[3].
Акторська кар'єра
У 2006—2007 роках зіграла у 300 епізодах теленовели «Полуниця з цукром». Також активно знімалася в інших теленовелах TVI — «Очарования» (порт. Fascínios, 2007—2008), «Морська квітка (фільм)» (порт. Flor do Mar, 2008—2009) і «Море пристрасті» (порт. Mar de Paixão, 2010—2011).
4 вересня 2012 року в рамках основного конкурсу 69-го Венеціанського кінофестивалю відбулася світова прем'єра історичної драми чилійського кінорежисера Валерії Сармє'нто «Лінії Веллінгтона», в якій Герра знялася з такими виконавцями, як Джон Малкович Катрін Денев, Мішель Пікколі[4].
На 18 травня 2013 року 18-й церемонії вручення португальської премії «Золотий глобус» Герра була удостоєна нагороди у категорії «Відкриття року» (порт. Revelação do Ano) — таким чином були відзначені роботи акторки у фільмі «Лінії Веллінгтона» та його трьохсерійної телевізійної версії, а також теленовелі каналу SIC «Час танцювати» (англ. Dancin' Days, 2012—2013, 342 епізоди)[5][6].
Паралельно з роботою на телебаченні акторка продовжувала співпрацювати з діячами авторського кінематографу: Герра знялася у фільмі польського режисера Анджея Жулавського «Космос», прем'єра якого відбулася 10 серпня 2015 року в рамках міжнародної конкурсної програми кінофестивалю в Локарно[7]
Великим успіхом для акторки стала картина португальського режисера Антоніу-Педру Вашконселуша «Неможливе кохання» (2015). За роль у цьому фільмі Герра у 2016 році була удостоєна премії «Софія»[8] національної кіноакадемії та португальської премії «Золотий глобус»[9].
У 2017 році акторці присуджено нагороду Shooting Stars Award[10], яка щорічно вручається фондом European Film Promotion десяти перспективним європейським акторам та акторкам у віці від 16 до 35 років[11]. У попередні роки Shooting Star Award присуджувалася таким діячам кінематографу, як Рейчел Вайс, Денієл Крейґ, Альба Рорвахер та Алісія Вікандер[11]. Нагорода European Film Promotion була вручена португальській акторці 13 лютого 2017 року на 67-му Берлінському міжнародному кінофестивалі[12].
Поряд зі зйомками в кіно та на телебаченні Герра також виступає на театральній сцені[13].
Модельна кар'єра
В 2012 році Герра з'явилася на обкладинці листопадового номера португальської версії чоловічого журналу GQ[14].
У 2015 році виробник взуття Portuguese Shoes вибрав Герра обличчям рекламної кампанії «Найсексуальніша індустрія в Європі» (англ. The Sexiest industry in Europe), розраховану на 2016[15].
Особисте життя
Акторка має трьох молодших братів[3] .
Фільмографія
Телебачення
| Роки | Назва | Роль | Канал |
|---|---|---|---|
| 2006—2007 | Полуниця з цукром | Руте Балейзан | TVI |
| 2007—2008 | Чарівність | Емілінья Амарал | |
| 2008—2009 | Морська квітка | Олівія Нету | |
| 2010—2011 | Море пристрасті | Ельза Тавареш | |
| 2012 | Інший бік брехні | Рита | RTP1 |
| 2012 | Відеоспостереження | Вероніка | |
| 2012—2013 | Час танцювати | Віра Діаш | SIC |
| 2013 | Одісея | Насташа Кінскі (sic) | RTP1 |
| 2013—2014 | Зимове сонце | Матілді Бівар | SIC |
| 2016—2017 | Велике кохання | Діана Альмейда | |
| 2017 | Країна брата | Сусана | RTP1 |
| 2018—2019 | Душа та серце | Березня Соза Мелу | SIC |
| 2018—2019 | 3 женки | Сну Абекасіш | RTP1 |
Кіно
| Рік | Назва | Роль |
|---|---|---|
| 2011 | Катаріна та інші () | Катаріна |
| 2011 | Yakun (к/м) | |
| 2012 | Лінії Веллінгтона | Кларісса |
| 2013 | Реальна гра | Водій |
| 2014 | Варіації Казанови | Софі |
| 2015 | Космос | Олена |
| 2015 | Неможливе кохання | Христина |
| 2016 | Безалкогольні напої та пісні про кохання | Сусана / Рожевий динозавр |
| 2016 | Художник тіла | Марі |
| 2017 | Весілля Вайлд | Саффрон |
| 2018 | Явище | Софія |
| 2018 | Чорна книга | Марія-Антуанетта |
| 2019 | Варіації | Роса Марія |
| 2019 | Помістя | Катаріна Лопу Тейшейра |
Нагороди та номінації
| Рік | Нагорода | Номінація | Фільми) | Результат |
|---|---|---|---|---|
| 2013 | «Золотий глобус» (Португалія) |
Відкриття року | «Лінії Веллінгтона» (кіно- та телеверсії), «Час танцювати» |
Перемога |
| 2016 | «Софія» | Найкраща акторка | «Неможливе кохання» | Перемога |
| «Золотий глобус» (Португалія) |
Найкраща кіноакторка |
Перемога | ||
| « Орел» (Португалія) | Номінація | |||
| 2017 | Shooting Star Award фонду European Film Promotion | |||
| 2019 | «Золотий глобус» (Португалія) |
Найкраща кіноакторка |
«Явлення» | Номінація |
Примітки
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Ana Filipe Silveira. Victoria Guerra: "Andar num colégio de freiras foi muito bom para mim" (англ.). Jornal de Notícias. Архів оригіналу за 13 лютого 2015. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Xan Brooks (4 вересня 2012). Linhas de Wellington – review (англ.). The Guardian. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Pedro Vendeira (19 de Maio de 2013). Vencedores – XVIII Globos de Ouro (порт.). A Televisão. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Victoria Guerra - Awards (англ.). Internet Movie Database. Архів оригіналу за 5 травня 2022. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Cosmos (англ.). Locarno Festival. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ “Capitão Falcão” é o vencedor dos prémios Sophia de cinema com seis estatuetas (порт.). Expresso. 14.05.2016. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Globos de Ouro 2016: Os Vencedores (порт.). Caras. 6 de maio de 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Shooting Stars 2017 | Victoria Guerra (англ.). European Film Promotion. Архів оригіналу за 14 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ а б european shooting stars (англ.). European Film Promotion. Архів оригіналу за 7 січня 2015. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ | Berlinale | Archive | Annual Archives | 2017 | Videos - Europäische Shooting Stars 2017 (англ.). Berlinale - Berlin International Film Festival. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 5 травня 2022.
- ↑ Victoria Guerra fortemente aplaudida no Coliseu dos Recreios (порт.). Caras. 15 de maio de 2016. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Cover of GQ Portugal with Victoria Guerra, November 2012 (ID:16346) | Magazines (англ.). The FMD. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 13 січня 2019.
- ↑ Victoria Guerra mostra-nos 'The Sexiest industry in Europe' (порт.). Activa. Архів оригіналу за 15 квітня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).