Відтінок

У теорії кольору, відтінок або тон (англ. hue) — одна з трьох основних властивостей кольору, набір атрибутів, за яким його можна класифікувати як червоний, жовтий, зелений, блакитний, пурпурний або їхнє поєднання^[1].

Зазвичай кольори одного відтінку розрізняють за допомогою прикметників, що вказують на їхню світлоту або насиченість — наприклад: «світло-блакитний», «пастельно-блакитний», «яскраво-синій», «кобальтово-синій». Виняток становить коричневий, що є темно-помаранчевим^[2].

Тон кольору визначається характером розподілу випромінення в спектрі видимого світла, причому, в першу чергу, положенням піка випромінення, а не його інтенсивністю і характером розподілу випромінення в інших областях спектра.

Див. також

Примітки

↑ How Color Works. Hue, Saturation, & Pigment. Britannica (англ.). Процитовано 18 травня 2025.
↑ Bartleson, C. J. (2024). Brown. Color Research & Application (англ.). 49 (1). doi:10.1002/col.v49.1. ISSN 0361-2317.

Посилання

Відтінок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Це незавершена стаття про колір.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] How Color Works. Hue, Saturation, & Pigment. Britannica (англ.). Процитовано 18 травня 2025.

[2] Bartleson, C. J. (2024). Brown. Color Research & Application (англ.). 49 (1). doi:10.1002/col.v49.1. ISSN 0361-2317.

[1]

[2]