Відрядження
Відря́дження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, установи, організації для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи.
Працівникам, які відбувають у відрядження, гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку, виплачуються добові за час перебування у відрядженні, вартість проїзду до місця призначення і назад та витрати на житло в порядку і розмірах, визначених чинним законодавством (ст. 121 Кодексу законів про працю України)[1].
Див. також
- Законодавча термінологія
Примітки
- ↑ Юридична енциклопедія
Посилання
- Відрядження службове [Архівовано 30 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-7492-00-1.
- Добові [Архівовано 31 липня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1999. — Т. 2 : Д — Й. — 741 с. — ISBN 966-7492-02-8.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).