YaChudo

Відкритий уряд

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Відкритий уряд
CMNS: Відкритий уряд у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
Не плутати з Open-source governance.

Відкритий уряд – керівна доктрина, яка стверджує, що громадяни мають право доступу до документів та процедур уряду для забезпечення ефективного громадського контролю.[1] У найширшому тлумаченні вона протистоїть принципу державної розумності та іншим міркуванням, які мали тенденцію легітимізувати значну державну таємницю. Витоки аргументів щодо відкритого уряду можна датувати часом європейської епохи Просвітництва, коли філософи обговорювали належну побудову тоді ще зароджуваного демократичного суспільства. Його також все частіше асоціюють з концепцією демократичних реформ.[2] Наприклад, Ціль сталого розвитку 16 Організації Об'єднаних Націй виступає за публічний доступ до інформації як критерій забезпечення підзвітних та інклюзивних інституцій.[3]

Компоненти

Концепція відкритого уряду має широке охоплення, але найчастіше пов'язана з ідеями прозорості, участі та підзвітності уряду. Прозорість визначається як видимість та вивідність інформації,[4] підзвітність – як підзвітність та можливість виконання,[5] а участь часто оцінюється за «сходинками участі громадян».[6] Гарлан Ю та Девід Ґ. Робінсон уточнюють різницю між відкритими даними та відкритим урядом у своїй статті «Нова неоднозначність «відкритого уряду». Вони визначають відкритий уряд з точки зору надання послуг та публічної підзвітності. Вони стверджують, що технології можна використовувати для сприяння розкриттю інформації, але використання технологій відкритих даних не обов'язково означає підзвітність.[7]

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) розглядає відкрите управління через такі категорії: координація діяльності всього уряду, громадянська участь та доступ до інформації, прозорість бюджету, доброчесність та боротьба з корупцією, використання технологій та місцевий розвиток.[8]

Прозорість

Прозорість описується як видимість та невивідність інформації, що визначається повною та доступною для пошуку інформацією, що призводить до точних висновків.[9] Вона має два основні прояви: прозорість моніторингу та прозорість консультацій або співпраці. Вона має значення в сучасніших дискусіях через свою присутність у новому державному управлінні.[10] Щоб прозорість працювала, ідея виходить за рамки участі уряду та повинна включати довіру громадськості. Прозорість в уряді має три основні аспекти. По-перше, бюджетна інформація повинна бути доступною для громадськості. По-друге, має існувати ефективний спосіб прийняття та забезпечення виконання законів.[10] Нарешті, неурядові організації та форма незалежних мас-медіа повинні бути в центрі громадського користування.[10] Окрім прозорості, існують також фактори розкриття даних, такі як своєчасність, якість, доступ та видимість.[11] Розкриття даних важливе для прозорості, оскільки воно підвищує розуміння громадськістю урядової практики та є метою відкритого уряду. Однак існують аргументи на користь обох сторін прозорості, які необхідно враховувати.

Підзвітність

Підзвітність зосереджена на сприянні прозорості та наданні громадськості можливості зрозуміти дії свого уряду.[12] Від державних службовців очікується, що вони будуть ділитися детальною інформацією про те, як використовуються державні ресурси та які їхні цілі.[13] Підзвітність у відкритому уряді зменшує корупцію та підвищує прозорість. Однак у відкритому уряді існує прозорість з підзвітністю та без неї. Прозорість без підзвітності часто важче контролювати, і від уряду потрібно менше відповідальності. Прозорість з підзвітністю виявилася більш ефективною, оскільки між державними установами та людьми, якими вони керують, можна побудувати довірчі стосунки.[12] Суперечка щодо прозорості чи без неї згадувалася раніше та висвітлює такі основні проблеми, як втрата довіри до уряду або проблеми конфіденційності з підзвітністю. Деякі уряди створили портали, щоб дозволити людям бачити критично важливі дані та покращити підзвітність і прозорість.[13] Не всі дані, опубліковані на цих порталах, є актуальними та легкодоступними, а це означає, що прозорість не завжди легко досяжна. Наприклад, враховуючи критерії цінної інформації, уряди повинні звертати увагу на якість, повноту, своєчасність та зручність використання під час оприлюднення важливої інформації, яка демонструє прозорість та підтримує підзвітність.[13]

Зв'язок між прозорістю та підзвітністю

Підзвітність у відкритому уряді встановлює наявність прозорості в урядах.[14] Підзвітність та прозорість працюють над сприянням відкритому уряду в демократичних країнах. Через такі організації, як Партнерство за відкритий уряд (OGP) у Сполучених Штатах, яке було створено Державним департаментом США, докладаються зусилля для зміцнення демократій як шляхом підзвітності, так і прозорості.[15] Ці зусилля виходять за межі Північної Америки та поширюються навіть на деякі латиноамериканські та азійські країни. Сприяння відкритому уряду в країнах Латинської Америки підвищило довіру громадськості та зменшило корупцію.[16] Країни Латинської Америки були серед тих, хто був включений до плану OGP, просуваного Сполученими Штатами за часів адміністрації Обами.[16] Крім того, в Азії спостерігається поштовх до права на інформацію (RTI) для сприяння формуванню підзвітності.[17] Однак ці заходи в країнах показали, що заходи відкритого уряду не є універсальними. Вони можуть не спрацювати та повинні бути кориговані для кожного регіону, і громадськість повинна бути обізнана, щоб вимагати підзвітності, щоб гарантувати її отримання від уряду.[17]

Більшість цих відносин допомагають зміцнити прозорість в урядах за допомогою підзвітності.[18] Прозорість виступає як бачення відкритого уряду, дозволяючи громадськості мати якісний доступ до урядових записів і даних.[19] Цей відкритий доступ змушує уряди бути більш підзвітними, оскільки вони не можуть приховати корупцію за допомогою прозорості. Може бути прозорість без підзвітності, що дозволяє уряду вибирати, які дані мають значну цінність для оприлюднення.[20] Це не вирішує проблему відсутності підзвітності та підкреслює необхідність прозорості з підзвітністю. Як за умови прозорості, так і підзвітності, мають бути встановлені правила, які зобов'язують установи обґрунтовувати, чому вони розголошують певну інформацію, а також суворо забезпечувати дотримання всіх заходів прозорості.[21]

Технології та відкритий уряд

Уряди та організації використовують нові технології як інструмент для підвищення прозорості. Прикладами є використання платформ відкритих даних для публікації інформації в Інтернеті та філософія Open-source governance.

Відкриті урядові дані (OGD), термін, що стосується саме публічної публікації урядових наборів даних,[22] часто надаються через онлайн-платформи, такі як data.gov.uk або www.data.gov. Прихильники OGD стверджують, що легкодоступні дані, що стосуються урядових установ, дозволяють громадянам поглибити свою участь у політичних інституціях.[23] Принципи OGD вимагають, щоб дані були повними, первинними, своєчасними, доступними, придатними для машинної обробки, недискримінаційними, не захищеними правами власності та без ліцензій.[24]

Платформи державного та приватного секторів надають громадянам можливість залучення, пропонуючи доступ до прозорої інформації, якої громадяни очікують. Численні організації працювали над консолідацією ресурсів, щоб громадяни могли отримати доступ до державних (місцевих, штатних та федеральних) бюджетних витрат, стимулюючих витрат, витрат на лобістські програми, відстеження законодавчої діяльності тощо.[25]

Див. також

Примітки

  1. ↑ Lathrop, Daniel; Ruma, Laurel, ред. (Лютий 2010). Open Government: Transparency, Collaboration and Participation in Practice. O'Reilly Media. ISBN 978-0-596-80435-0. OL 24435672M.публікація знаходиться у відкритому доступі
  2. ↑ Araya, Daniel (17 листопада 2015). Smart Cities as Democratic Ecologies (англ.). Springer. ISBN 978-1-137-37720-3.
  3. ↑ Doss, Eric. Sustainable Development Goal 16. United Nations and the Rule of Law (амер.). Процитовано 25 вересня 2020.
  4. ↑ Michener, Greg; Bersch, Katherine (2013). Identifying transparency. Information Polity. 18 (3): 233—242. doi:10.3233/IP-130299.
  5. ↑ Lynne Rienner Publishers | the Self Restraining State Power and Accountability in New Democracies.
  6. ↑ Ladder of Citizen Participation. Листопад 2019. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020.
  7. ↑ Yu, Harlan; Robinson, David G. (28 лютого 2012). The New Ambiguity of 'Open Government'. UCLA L. Rev. 59. SSRN 2012489.
  8. ↑ Open Government - OECD. www.oecd.org.
  9. ↑ Michener, Greg; Bersch, Katherine (2013). Identifying transparency. Information Polity. 18 (3): 233—242. doi:10.3233/IP-130299.
  10. ↑ а б в Wirtz, Bernd W.; Birkmeyer, Steven (2015). Open Government: Origin, Development, and Conceptual Perspectives. International Journal of Public Administration. 38 (5): 381—396. doi:10.1080/01900692.2014.942735.
  11. ↑ Lourenço, Rui Pedro (Липень 2015). An analysis of open government portals: A perspective of transparency for accountability. Government Information Quarterly. 32 (3): 323—332. doi:10.1016/j.giq.2015.05.006.
  12. ↑ а б Harrison, Teresa M.; Sayogo, Djoko Sigit (Жовтень 2014). Transparency, participation, and accountability practices in open government: A comparative study. Government Information Quarterly. 31 (4): 513—525. doi:10.1016/j.giq.2014.08.002.
  13. ↑ а б в Lourenço, Rui Pedro (Липень 2015). An analysis of open government portals: A perspective of transparency for accountability. Government Information Quarterly. 32 (3): 323—332. doi:10.1016/j.giq.2015.05.006.
  14. ↑ Wirtz, Bernd W.; Birkmeyer, Steven (2015). Open Government: Origin, Development, and Conceptual Perspectives. International Journal of Public Administration. 38 (5): 381—396. doi:10.1080/01900692.2014.942735.
  15. ↑ Harrison, Teresa M.; Sayogo, Djoko Sigit (Жовтень 2014). Transparency, participation, and accountability practices in open government: A comparative study. Government Information Quarterly. 31 (4): 513—525. doi:10.1016/j.giq.2014.08.002.
  16. ↑ а б Mendoza, Gabriela Quintanilla (2013). Open government in Latin America limited to transparency, and access to information. Proceedings of the 14th Annual International Conference on Digital Government Research. с. 269—270. doi:10.1145/2479724.2479767. ISBN 978-1-4503-2057-3.
  17. ↑ а б Zafarullah, Habib; Siddiquee, Noore Alam (Жовтень 2021). Open government and the right to information: Implications for transparency and accountability in Asia. Public Administration and Development. 41 (4): 157—168. doi:10.1002/pad.1944.
  18. ↑ Wirtz, Bernd W.; Birkmeyer, Steven (2015). Open Government: Origin, Development, and Conceptual Perspectives. International Journal of Public Administration. 38 (5): 381—396. doi:10.1080/01900692.2014.942735.
  19. ↑ Meijer, Albert J.; Curtin, Deirdre; Hillebrandt, Maarten (2012). Open government: connecting vision and voice. International Review of Administrative Sciences. 78 (1): 10—29. doi:10.1177/0020852311429533. {{cite journal}}: |hdl-access= вимагає |hdl= (довідка)
  20. ↑ Reggi, Luigi; Dawes, Sharon (2016). Open Government Data Ecosystems: Linking Transparency for Innovation with Transparency for Participation and Accountability. У Scholl, Hans Jochen; Glassey, Olivier; Janssen, Marijn; Klievink, Bram; Lindgren, Ida; Parycek, Peter; Tambouris, Efthimios; Wimmer, Maria A.; Janowski, Tomasz (ред.). Electronic Government. Lecture Notes in Computer Science (англ.). Т. 9820. Cham: Springer International Publishing. с. 74—86. doi:10.1007/978-3-319-44421-5_6. ISBN 978-3-319-44421-5.
  21. ↑ Shkabatur, Jennifer (2012). Transparency With(out) Accountability: Open Government in the United States. Yale Law & Policy Review. 31 (1): 79—140. JSTOR 23735771.
  22. ↑ Open Government Data. oecd.org. Процитовано 2 травня 2018.
  23. ↑ Scassa, Teresa (18 червня 2014). Privacy and Open Government. Future Internet. 6 (2): 397—413. doi:10.3390/fi6020397. Процитовано 25 жовтня 2016.
  24. ↑ Gomes, Alvaro; Soares, Delfina (Жовтень 2014). Open government data initiatives in Europe. Proceedings of the 8th International Conference on Theory and Practice of Electronic Governance. с. 342—350. doi:10.1145/2691195.2691246. ISBN 978-1-60558-611-3.
  25. ↑ Giordano Koch & Maximilian Rapp: Open Government Platforms in Municipality Areas: Identifying elemental design principles, In: Public Management im Paradigmenwechsel, Trauner Verlag, 2012.

Додаткова інформація

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).