YaChudo

Вібрація

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Один з можливих режимів вібрації круглої мембрани (див. інші режими).

Вібра́ція (англ. vibration) — рух матеріальної точки або механічної системи, при якому почергово зростають і спадають за часом значення величини, що характеризує цей рух[1]. Проявляється у вигляді механічних коливань пружних тіл.

Основні поняття та визначення

Корисна вібрація збуджується вібраторами й використовується у вібраційній техніці, наприклад, при вібраційному транспортуванні, вібробурінні тощо.

Вібраційна техніка — сукупність методів і засобів збудження, корисного застосування і вимірювання вібрації, вібраційного діагностування, вібраційного захисту та вібраційних випробувань[1].

Вібраційна машина — машина, виконавчому механізму якої надають вібрацію для здійснення чи інтенсифікації виконуваного процесу чи підвищення його якості[1].

Шкідлива вібрація (наприклад, під час роботи двигунів чи при русі транспортних засобів) може призвести до порушення режиму роботи машин і до руйнування, згубно впливає на здоров'я людини. Для боротьби із шкідливою вібрацією застосовують віброізоляцію.

Вібраційний захист — сукупність засобів і методів зменшення параметрів вібрації[1].

Вібростійкість — здатність виробу виконувати свої функції і зберігати свої параметри в межах значень, що висуваються до цього виробу, в умовах впливу вібрації в заданих режимах[1].

Параметри вібрації

Основними параметрами вібрації є:

  • амплітуда вібропереміщення — xm, м;
  • амплітуда коливної швидкості (віброшвидкість) — Vm, м/с;
  • амплітуда коливного прискорення (віброприскорення) — am, м/с2;
  • період коливань — Т, с;
  • частота коливань — f, Гц = 1/с.

В силу специфіки органів відчуттів визначальними при оцінці впливу вібрації на організм є діючі значення перелічених вище параметрів. Так діючим значенням віброшвидкості є средньоквадратичне значення миттєвих значень швидкості V(t) за час усереднення tyc, що обирають з врахуванням характеру зміни віброшвидкості у часі:

V y c = 1 t y c ⋅ ∫ t O t y c V 2 ( t ) d t . {\displaystyle V_{yc}={\sqrt {\frac {1}{t_{yc}\cdot \int _{t_{O}}^{t_{yc}}V^{2}(t)\,dt}}}.}

Таким чином, для характеристики вібрацій використовують спектри діючих значень параметрів або їх середніх квадратів.

У практикці віброакустичних досліджень увесь діапазон частот вібрацій розбивають на октавні діапазони. В октавному діапазоні верхня гранична частота увдвічі більша за нижню f 2 f 1 = 2 {\displaystyle {\frac {f_{2}}{f_{1}}}=2} . Аналіз і побудова спектрів параметрів вібрації можуть проводитись також в третинооктавних смугах частот — f 2 f 1 = 2 3 {\displaystyle {\frac {f_{2}}{f_{1}}}={\sqrt[{3}]{2}}} . Як частота, що характеризує смугу у цілому, використовується средньогеометрична частота f m g = f 1 ⋅ f 2 {\displaystyle f_{mg}={\sqrt {f_{1}\cdot f_{2}}}} .

Середньогеометричні частоти октавних смуг частот вібрації стандартизовані і складають: 1; 2; 4; 8; 16; 31,5; 63; 125; 250; 500; 1000 Гц.

Оскільки абсолютні значення параметрів, що характеризують вібрацію, змінюються в дуже широких межах, на практиці використовують поняття логарифмічного рівня коливань. Логарифмічний рівень коливань — характеристика коливань, що порівнює дві однойменні фізичні величини, пропорційна десятковому логарифму відношення оцінюваного і вихідного значень величини. Як вихідні використовуються опорні значення параметрів, взяті за початок відліку. Вимірюються рівні у дБ. Тоді рівень віброшвидкості буде визначатися за формулою:

L V = 10 lg ⁡ V 2 V 0 2 = 20 lg ⁡ V y c V 0 , {\displaystyle L_{V}=10\lg {\frac {V^{2}}{V_{0}^{2}}}=20\lg {\frac {V_{yc}}{V_{0}}},}

де Vyc — усреднене значення віброшвидкості у відповідній смузі частот;

V0 — опорне значення віброшвидкості, що дорівнює 5×10-8 м/с, міжнародна стандартна величина.

Рівень віброприскорення визначається виразом:

L a = 20 lg ⁡ a 10 − 6 . {\displaystyle L_{a}=20\lg {\frac {a}{10^{-6}}}.}

Захист від вібрацій

На промислових підприємствах нормується вібраційна швидкість, яка на частотах 16, 32, 63, 250 Гц повинна відповідати 0,0015, 0,0022, 0,0027, 0,0035 м/с. При тривалості дії вібрації не більше 20 % робочого часу допускається збільшення вібраційної швидкості в 1,5 рази.

Виникненню вібрацій запобігають установленням машин, що спричиняють вібрації, на спеціальні фундаменти з віброізоляцією і на фундаменти не зв’язані з будовою. Для віброізоляції застосовують прокладки з гуми, повсті, пробки, дерева, пружини а також сайлентблоки.

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д ДСТУ 2300-93 Вібрація. Терміни та визначення.

Література

  • Вібраційні процеси та обладнання: Навч. посіб. / В. О. Повідайло; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л., 2004. — 248 c. — Бібліогр.: с. 241—247.
  • Вибрации в технике. Справочник в 6 т. Ред. совет: В. Н. Челомей и др. М: Машиностроение. 1981.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).