Вулька (Львів)
| Вулька Львів | ||||
|
Вулиця Героїв Майдану (північна частина Вульки) | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°49′22″ пн. ш. 24°01′34″ сх. д. / 49.8228° пн. ш. 24.0261° сх. д. | ||||
| Країна |
| |||
| Район | Франківський | |||
| Адмінодиниця |
Львів | |||
| Поштовий індекс | 79026, 79057[1] | |||
| Телефонний код | +38032 | |||
| Головні вулиці | Сахарова, Героїв Майдану | |||
| Парки |
Студентський парк, Горіховий Гай (частково) | |||
| Карта | ||||
| ||||
Ву́лька — місцевість у Франківському районі міста Львова. Розташована між вулицями Княгині Ольги, Сахарова, Героїв Майдану, Стрийською та залізницею Львів — Ходорів.
Історія
Колись Вулька була окремим (вільним) підміським поселенням над потоком Сорока (Вулецький потік). Воно було закладене у XVII столітті. Посеред нього текла притока Полтви — Вулецький потік. Він збирав на своєму шляху води з джерел і струмочків, утворюючи на Вульці ставки:
- Став Альзнера (інші назви: став «Полтава», став Бачинського);
- Вулецький став (інші назви: став Світязь, став Левицьких, став Маріонової; нині — «Медик»);
- Собків став, нині на його місці стадіон по вул. Кастелівка.
У XVI–XVII століттях ця територія належала до Микульчинських та Пелчинських ланів Галицького передмістя, вздовж яких ішла дорога до села Сокільники. У верхів'ях Сороки (Вулецького потоку) збереглася садибна забудова та планування XIX — першої половини XX століття (вул. Бойківська, частково Куликівська), а на довколишніх горбах — гаї горіхових дерев. У 1864—1866 роках південну частину Вульки перетнула колія залізниці Львів — Чернівці, яка через долину Сороки (Вулецького потоку) проходить високим насипом, в якому влаштовано міст-тунель для дороги та річища потоку.
У 1894 році віденська фірма «Сіменс&Гальске» збудувала на Вульці першу у Львові електростанцію (потужністю 400 кінських сил, тобто сучасних 300 кВт) та трамвайне депо (сюди проклали декілька трамвайних маршрутів).
На перетині нинішніх вул. Сахарова та Княгині Ольги у 1930-х роках був стадіон «Луговий город», що належав товариству «Луг». Після того, як у 1938 році польська влада відібрала «для цілей оборони краю» стадіон «Сокола-Батька» при вул. Стрийській, «Луговий город» став найважливішою українською спортивною ареною Львова. Тут, зокрема, товариство «Рідна школа» проводило щорічні велелюдні Свята молоді.
Примітки
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 листопада 2025.
Джерела
- Мельник І. Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості Королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — 383 с. — 2000 прим. — ISBN 978-966-7022-79-2.
Посилання
- Андрій Крижанівський. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Сахарова, 1 — електростанція постійного струму. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 15 квітня 2024. Процитовано 1 листопада 2025.
- Проєкт «Міський медіаархів»: Перша львівська електростанція. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 5 серпня 2025. Процитовано 1 листопада 2025.
- Сергій Терещенко. Проєкт «Міський медіаархів»: мапа Лемберг, Леополь, Львув. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 13 травня 2025. Процитовано 1 листопада 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
