Вуличний одяг

Вуличний одяг (streetwear) — це стиль повсякденного одягу, який здобув світову популярність у 1990-х роках. [1] Виникнувши в результаті поєднання афроамериканської та латиноамериканської хіп-хоп моди в Нью-Йорку з елементами каліфорнійської серф-культури, він еволюціонував, включивши елементи спортивного одягу, панку, скейтбордингу, ностальгії за 1980-ми та японської вуличної моди. [2] [3] Вуличний одяг розглядається як аспект афроамериканської культури та моди, і асоціюється з афроамериканськими музичними традиціями, зокрема R&B та хіп-хопом. [4] [5] [6]
Історія
Вуличний одяг визначали по-різному, наприклад: як рух поширених відсилань до американської культури 1990-х років та культури скейтерів, [7] як хіп-хоп мода зі Східного узбережжя, [8] як окремий стиль в афроамериканській культурі, [6] або як узагальнений синонім вуличної моди будь-якої місцевості. [9] [10]
Загальновизнано, що стиль вуличного одягу виник у Нью-Йорку наприкінці 1970-х та на початку 1980-х років у хіп-хоп культурі, що складалася переважно з афроамериканців, а також латиноамериканців ; потім він мігрував на Західне узбережжя та увібрав елементи серф-культури та скейт-культури Лос-Анджелеса. [11] [12] Ранній вуличний одяг 1970-х та 1980-х років також черпав натхнення з естетики «зроби сам» панку, нью-вейву та хеві-металу .

У 1980-х роках дизайнер дощок для серфінгу Шон Стассі почав продавати футболки з принтами, що зображували той самий підпис, який він розміщував на своїх дошках для серфінгу на замовлення. Спочатку Стассі продавав речі з власного автомобіля, але, коли його популярність зросла, розширив продажі на бутики. [13] [14] [15] Потім, коли продажі досягли піку, Stüssy перейшов до ексклюзивних продажів, щоб створити дефіцит продукції, що зумовило акцент вуличного одягу на футболках та ексклюзивності; Stüssy залишається одним із найпопулярніших брендів вуличного одягу. [16]
Протягом 1980-х років дизайнер Даппер Ден (Деніел Р. Дей) у Гарлемі, штат Нью-Йорк, створив ранню естетику вуличного одягу. Даппера Ден вважають першим творцем вуличного одягу. [17] Працюючи у своєму бутіку з індивідуальним виготовленням одягу на замовлення, відкритому в 1982 році, Дей поєднував брендинг класу люкс з індивідуальним дизайном, натхненним досвідом Африки, допомагаючи популяризувати логотипоорієнтований та індивідуалізований стиль, який відрізнявся від загальноприйнятих норм. [18]

На початку 1990-х років швидкозростаючі звукозаписні лейбли, пов'язані з популярними хіп-хоп виконавцями, такими як Tommy Boy Records, Def Jam Recordings та Delicious Vinyl, почали продавати брендовані товари, вишиті на куртках з логотипами та робочих костюмах, виготовлених такими компаніями, як Carhartt. [19] До середини десятиліття впливовими стали скейтбординг та гангста-реп . Професійні американські спортивні франшизи мали значний вплив на спортивну сцену, особливо кепки та куртки « Нью-Йорк Янкіз», «Лос-Анджелес Рейдерс» та «Чикаго Буллз», завдяки виробництву командних футболок великих розмірів, а також чобіт від The Timberland Company та останніх релізів дизайну взуття від Nike, Inc. За цим послідували запуски брендів керівниками звукозаписних компаній: Рассел Сіммонс з Def Jam заснував свій лейбл Phat Farm, Шон Комбс з Bad Boy з Шоном Джоном, а Джей-Зі та Деймон Деш з Roc-a-Fella Records запустили Rocawear . `
Сучасність
Вуличний одяг зараз користується світовою популярністю та регулярно асоціюється з розкішними брендами. Jil Sander був першим брендом розкішного одягу, який співпрацював із компанією спортивного одягу Adidas у рамках спільного творчого проєкту у 1998 році. [20] З появою культури «bling» на ринок почали проникати такі відомі бренди розкоші, як Burberry, Gucci та Fendi, які знімалися у фільмах та хіп-хоп відео. Співак Фаррелл Вільямс співпрацював із Ніго, модельєром та творцем A Bathing Ape, щоб створити Billionaire Boys Club [21], якому приписують поєднання японської вуличної моди та вуличного одягу, а також підвищення їхньої видимості у високій моді [22] . Виробники модного одягу почали наслідувати приклад компаній вуличного одягу, запозичуючи ідею дуже лімітованих капсульних колекцій, відомих як «дропи», використовуючи соціальні мережі та дефіцит продукції як маркетингові інструменти. [23] [24]
У 2010-х роках деякі бренди вуличного одягу були так само бажаними, як і історично найелітніші модні бренди. Американський дизайнер Ерік Емануель у 2015 році заснував однойменний бренд спортивного одягу, виробленого в Нью-Йорку, завдяки якому класичні баскетбольні шорти з сітки стали світовим культурним феноменом.[25] Японські бренди вуличного одягу, такі як A Bathing Ape (BAPE) та Neighborhood, відіграли важливу роль у глобальному поширенні вуличного одягу. [26] Журнал «Complex» назвав Stüssy, Supreme та A Bathing Ape найкращими брендами вуличного одягу, [16] і багато з них згодом співпрацювали над цінними капсульними колекціями високої моди, такими як Supreme x Louis Vuitton, Fila x Fendi, A Bathing Ape x Comme des Garcons та Stüssy x Dior. [27]

Сучасний вуличний одяг має дедалі більший вплив на високу моду та сам зазнав впливу показів модних подіумів. Такі дизайнери, як Вірджил Абло та Раф Сімонс, вплинули на еволюцію вуличного одягу через свій вплив на хіп-хоп та поп-культуру. [28] [29] Інші дизайнери, такі як Демна Гвасалія, креативний директор Vetements та Balenciaga, підтримували такі тренди, як масивні кросівки [30] та худі оверсайз [31] . Більше того, світовий ринок кросівок оцінювався приблизно в 85 млрд доларів США у 2022 році та досягнув 120 мільярдів доларів США у 2026 року [32]
Українські бренди вуличного одягу
- SYNDICATE — перший незалежний український streetwear-бренд, заснований у 2010 році; відомий колабораціями з художниками, фотографами, музикантами й креаторами та технологічними речами (наприклад, куртками, що змінюють малюнок під дощем).[33]
- SMASH — бренд сучасного вуличного одягу з акцентом на вільні силуети, карго-штани, шорти та куртки.
- ONE-EYED — незалежний брендовий одяг в унікальному стилі, що поєднує панк-культуру, тату-мистецтво та бунтівну молодіжну естетику.
- HARD KYIV — стритвер-бренд із Києва з вираженим бунтівним характером та принтами, що створює футболки, худі й куртки.
- M0D44 — футуристичний урбаністичний одяг та унісекс-річі в індустріальному стилі.
- GARD — український бренд функціонального одягу та аксесуарів (худі, світшоти, рюкзаки, сумки-месенджери).[34]
Посилання
- ↑ Laux, Cameron (9 січня 2019). Who Decides What is Cool?. BBC. Архів оригіналу за 23 вересня 2025. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Huguelet, M.C (13 листопада 2010). What is Streetwear Clothing?. beautyanswered.com. Архів оригіналу за 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022.
- ↑ Ayuningtyas, Winda Eka Pahla; Adhitya, Galant Nanta (Вересень 2021). Fashion and Commodification: An Analysis on the Global Phenomenon of Supreme (PDF). Jounral of Transnational American Studies. American Studies Society of Indonesia. 8 (2): 153—166. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Ambás, Gabriela (2026). Black Identity: Historical and Current Review of Representation in the Fashion Industry (PDF). Pamplona, Spain: Universidad de Navarra. с. 159—161. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Taylor, Robert Arthur (2022). If the Conditions in the Black Community were Snakes, They would Bite You (PDF). Chicago, Illinois: The School of the Art, University of Chicago. с. 1—35. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ а б Johnson, Courtney; Reddy-Best, Kelly L. (2022). Swagger Like Us: Black Millennials' Perceptions, Knowledge, and Influence of 1980s and 1990s Urban Fashion Brands. Clothing and Textiles Research Journal. 40 (4): 1—5. doi:10.1177/0887302X20976634. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Moreno, Andrea Marie (Травень 2021). Hypebeast Fashion: WHy Streetwear is the New Luxury Fashion. New York, NY: S.U.N.Y Fashion Institute of Technology. с. 2. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Haywood, Dominique (26 травня 2020). For Us By UsL Innovating a 90's Streetwear Branch for Today's Fashion Industry. Washington, DC: Graduate School of Arts and Sciences of Georgetown University. с. 9—15. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Chang, Yu-Ting (23 жовтня 2017). Fashion World Map: Understanding Cities Through Streetwear Fashion. Mountain View, CA: ACM international conference on Multimedia. с. 91—99. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Gaugele, Elke; Titton, Monica (2019). Incommensurate T-shirts Art/Economy from Senegal to the United States. Fashion and Postcolonial Critique. Academy of Fine Arts Vienna. 22: 263. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ DeLeon, Jian (2 жовтня 2018). How Hip-Hop Left a Lasting Influence on Streetwear & Fashion. Highsnobiety. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Markova, Ivana; Stephens, K. A. (2025). Undergraduate Student Perceptions of the Origins of Streetwear Fashion: An Exploratory Study (PDF). International Journal of Home Economics. International Federation for Home Economics. 18 (1): 52—67. Процитовано 31 січня 2026.
- ↑ Sande, Steve (6 листопада 2005). Street Threads. San Francisco Chronicle. Процитовано 12 серпня 2009.
- ↑ Style: Where Surf Meets Rap. Time. 11 лютого 1991. Архів оригіналу за 16 лютого 2010. Процитовано 10 вересня 2009.
- ↑ Breinholt, Jacob (5 серпня 2009). Throwback Comeback: Stussy. SoJones. Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 12 серпня 2009.
- ↑ а б Hundreds, Bobby (21 червня 2011). 50 Greatest Streetwear Brands of All Time. Complex Magazine.
- ↑ Way, Elizabeth (1 липня 2021). Black Designers in American Fashion. New York, NY: Bloomsbury Publishing. с. 184. ISBN 9781350138490. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ EDDY (4 лютого 2025). The Evolution of Streetwear: From Subculture to High Fashion. RMCAD (амер.). Процитовано 9 жовтня 2025.
- ↑ Marriott, Michel (29 листопада 1992). THING; The Carhartt Jacket. The New York Times (англ.). Процитовано 23 вересня 2025.
- ↑ Collaboration between luxury and sportswear: what are the roots?. Heuritech. 5 січня 2021. Процитовано 22 січня 2023.
- ↑ Cook, Xerxes (27 листопада 2015). English Inspiration | The Brain Behind Japan's Biggest Streetwear Brand. Amuse. Vice Media. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 7 серпня 2021.
- ↑ Blagrove, Kadia; La Puma, Joe; Deleon, Jian (3 грудня 2013). The Oral History of Billionaire Boys Club and Icecream. Complex. Процитовано 28 жовтня 2022.
- ↑ Fowler, Damian (5 лютого 2018). The hype machine: Streetwear and the business of scarcity. BBC Capital. British Broadcasting Corporation. Процитовано 10 січня 2019.
- ↑ Berlinger, Max (26 лютого 2019). Why streetwear brands are now billion-dollar concerns. Vogue Business. Процитовано 17 лютого 2023.
- ↑ EE Shorts. Eric Emanuel Shorts (Англійська) . 4 вересня 2026.
- ↑ A Bathing Ape: The Rise of a Global Streetwear Icon. Hypebeast. 20 березня 2018. Процитовано 11 вересня 2025.
- ↑ Sawyer, Jonathan (4 грудня 2019). Kim Jones Takes Shawn Stussy's Artwork to "Couture Levels of Technique" in Dior's Fall 2020 Collection. Highsnobiety. Процитовано 29 жовтня 2022.
- ↑ Coretti, Valerio (1 червня 2017). Why is streetwear obsessed with Raf Simons?. nss magazine.
- ↑ Schneier, Matthew (31 серпня 2022). What's Next for Off-White After Virgil?. The Cut. Процитовано 4 вересня 2022.
- ↑ Caramanica, Jon (25 липня 2018). My 8-Month Search for $900 Sneakers. The New York Times.
- ↑ Fumo, Nicola (2 березня 2016). What Is Vetements and Why Is Everyone Freaking Out?. Racked.
- ↑ Global: Sneakers market value worldwide 2014-2027. Statista (англ.). Процитовано 23 вересня 2025.
- ↑ Про нас. SYNDICATE KYIV. 4 вересня 2026.
- ↑ Бражник, Юлія (14 серпня 2023). 6 київських streetwear-брендів, на які варто звернути увагу. ТиКиїв.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).