Вулиця Лижв'ярська
| Вулиця Лижв'ярська Львів | |
|---|---|
 Садибний будинок (вул. Лижв'ярська, 34) | |
| Місцевість | Софіївка |
| Район | Галицький |
| Колишні назви | |
| Лижвярска, Гардтмутґассе, Лижварська | |
| польського періоду (польською) | Łyżwiarska |
| радянського періоду (українською) | Лижварська |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 345 м |
| поштові індекси | 79011[1] |
| Транспорт | |
| Рух | односторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 16—42[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 26, 28, 34[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 11 (вул. Франка, 91/93)[1] |
| Забудова | польський конструктивізм 1930-х років[4] |
| Парки | парк культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Вулиця Лижв'ярська у Вікісховищі  | |
Ву́лиця Лижв'ярська — вулиця у Галицькому районі міста Львова[5][6], в місцевості Софіївка. Бічна вул. Літньої, паралельно з вул. Стрийською. Початок нумерації будинків ведеться від будинку № 16. Останній будинок на вул. Лижв'ярській межує з територією парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького[7]. Колись між вулицями Лижв'ярською та Стрийською розташовувався колишній Стрийський цвинтар.
Назва
Вулиця взяла свою назву від терміну «лижвярство» (ковзанярство), оскільки неподалік Стрийського парку, на місці колишнього Пелчинського ставу 1909 року була відкрита ковзанка Львівського ковзанярського товариства, яка функціювала до кінця 1930-х років[8]. Вулиця почала забудовуватися у 1928—1930 роках. У 1936 році отримала назву «Лижвярска». Під час німецької окупації, у 1943 році перейменована на Хардтмутгассе, на честь австрійського винахідника Йозефа Хардтмута. У липні 1944 року її було перейменовано на Лижварську.
У 1991 році отримала свою сучасну назву — вулиця Лижв'ярська[9].
Забудова
В архітектурному ансамблі вулиці Лижв'ярської переважає польський конструктивізм 1930-х років[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
Будинки
№ 26 — двоповерховий житловий будинок, споруджений у 1930-х роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2658-м[3].
№ 28 — двоповерховий житловий будинок, споруджений у 1930-х роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2659-м[3].
№ 34 — одноповерховий будинок садибного типу, споруджений у 1930-х роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2660-м[3].
-
Житловий будинок (вул. Лижв'ярська, 26) -
Житловий будинок (вул. Лижв'ярська, 28) -
Садибний будинок (вул. Лижв'ярська, 34)
Примітки
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 13 листопада 2022.
- ↑ а б в г д Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 296.
- ↑ Списки вулиць Галицького району м. Львова. gl.lv.court.gov.ua. Галицький районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 8 січня 2023. Процитовано 26 грудня 2025.
- ↑ Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (Л). lviv.ridne.net. Ріднет. Архів оригіналу за 18 квітня 2024. Процитовано 26 грудня 2025.
- ↑ Вулиця Літня. google.com.ua. Google Maps. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2025.
- ↑ «Поки не було турів у Єгипет». Де взимку відпочивали волиняни століття тому. volynpost.com. ВолиньPost. 3 грудня 2017. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 34.
Джерела
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Лижв'ярська вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 296. — 1000 прим. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 34. — 5000 прим. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 250. — 750 прим. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 275 s.: 102 il. z planem miasta. (пол.)
Посилання
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Лижв'ярська. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 12 червня 2021.
- Проєкт «Міський медіаархів»: парк культури імені Богдана Хмельницького. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 11 червня 2022.
- Прокуратури Львівщини перевіряє законність використання земельної ділянки на вул. Лижв'ярській, 42 у м. Львові. vgolos.com.ua. Інформаційна агенція «Вголос». 24 березня 2012. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 11 червня 2022.
- Марта Кривецька (26 квітня 2012). Через незаконну забудову на вул. Лижв'ярській порушили кримінальну справу. zaxid.net. Zaxid.net. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- Суд визнав незаконним будівництво на вулиці Лижв'ярській. novyny.lviv.ua. Zaxid.net. 19 квітня 2012. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 11 червня 2022.
- Мирослава Ляхович (6 липня 2016). «Стрийське узгір’я», або функціоналістичні вулички, які ведуть у потойбіччя. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).