Воскопрес

Воскопрес застосовують у бджільництві для мокрого способу перетоплення воскової сировини. Спочатку протягом доби воскову сировину вимочують у дерев'яних бочках, потім її розварюють у спеціальному посуді, матеріал якого не вступає в реакцію з воском, поміщають у мішок з міцної тканими і кладуть під воскопрес. Поступово збільшуючи тиск, вичавлюють віск разом з водою. Простий воскопрес — дві дошки, з'єднані разом з одного краю шарнірними петлями^[1]^[2]. На Закарпатті традиційно виготовляють воскопрес із дубової бочки, в якій роблять велику кількістю отворів у стінках і дні, і в якій мішок зі звареним воском стискають кружком, який щільно входить усередину бочки та прикріплений до стержня («сворника»), який другим кінцем прикріплений до «коромисла», на яке натискають для витискування воску з мішка та бочки в посудину з теплою водою^[3]^[4].

Примітки

↑ Шматко, І. В. (2013). Семантична структура бджільницького терміна в аспекті метафоричної номінації (PDF). Українська термінологія і сучасність (IX). Київ: Інститут української мови НАН України: 108. Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)
↑ Карпов, А. Н. (1997). Пчеловодческий словарь [Словник бджільництва] (рос.) . Москва.
↑ Коцан, Василь (20 травня 2016). З історії розвитку бджільництва на Закарпатті (PDF). III Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи». Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. с. 52. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.
↑ Маркуш, Василь Іванович. Польові матеріали зібрані в с. Бедевля Тячівського р-ну: рукопис. Відділ експозиційної та науково-дослідної роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту. с. 14.

Це незавершена стаття про бджіл.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Шматко, І. В. (2013). Семантична структура бджільницького терміна в аспекті метафоричної номінації (PDF). Українська термінологія і сучасність (IX). Київ: Інститут української мови НАН України: 108. Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2020. Процитовано 27 квітня 2020. {{cite journal}}: Cite journal вимагає |journal= (довідка)

[2] Карпов, А. Н. (1997). Пчеловодческий словарь [Словник бджільництва] (рос.) . Москва.

[3] Коцан, Василь (20 травня 2016). З історії розвитку бджільництва на Закарпатті (PDF). III Міжнародна науково-практична інтернет-конференція «Гуманітарний простір науки: досвід та перспективи». Переяслав-Хмельницький: Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. с. 52. Архів оригіналу (PDF) за 19 серпня 2019. Процитовано 27 квітня 2020.

[4] Маркуш, Василь Іванович. Польові матеріали зібрані в с. Бедевля Тячівського р-ну: рукопис. Відділ експозиційної та науково-дослідної роботи Закарпатського музею народної архітектури та побуту. с. 14.

[1]

[2]

[3]

[4]