Складається із близько сорока видів, поширених у всій північній півкулі, Азії, Африці, Австралії. Етимологія: лат.corvus — «крук»[6]. Назва крук праслов'янського походження[7], від дієслова крукати — видавати хриплі звуки[8]. Типовий вид: крук — Corvus corax[9].
Види Corvus мають повністю чорне або чорне з додаванням білого, або сірого оперення. Вони міцні з сильними дзьобами й ногами. Є обмежений статевий диморфізм. Види роду Corvus в основному зграйні, територіальні та всеїдні. Поживою є комахи, насіння, фрукти, різні види відходів, м'ясо. Деякі ворони можуть жити до віку 20 років, задокументовано, що найстаріша ворона померла у віці 59 років[10].
У Європі мешкають такі птахи цього роду: крук, грак, галка, чорна ворона та сіра ворона. Інколи ворону чорну та ворону сіру розглядають як підвиди. Ареал чорної ворони складається з двох незв'язних частин — вона поширена на заході Європи та в Азії, а в проміжку між ними живе сіра ворона. Там, де зустрічаються два види ворон можливі змішування. Нащадки змішаних пар мають більше чорного забарвлення, ніж у звичайної сірої ворони.
Інтелект
Види птахів з ряду горобцеподібних мають великий мозок у порівнянні з іншими птахами. Це особливо стосується родини воронових. Є загальна кореляція між відносною вагою мозку і вищою пізнавальною здатністю в птахів і ссавців. Підтвердженням цьому є, зокрема, види Corvus, які є досить новаторськими — можуть виготовляти інструменти (Corvus moneduloides), розв'язувати нові проблеми (Corvus corax, С. moneduloides), користати тактичний обман (С. corax) і вчитися в родичів (С. corax)[11].
Рід в Україні
На території України проживають круки, сірі ворони, граки та галки. Важливою як українською, так і загальносвітовою тенденцією останніх десятиліть є доволі активніша колонізація вороновими мегаполісів, що стало можливим завдяки їхнім великим пристосувальним можливостям, зокрема всеїдності. Це стосується навіть круків: попри те, що вид почувається комфортніше на позаміських гніздових територіях, за останні роки його популяція в Києві дещо зросла і, як підрахували вчені, нині становить 10 пар. Загалом же на території України за останні десятиріччя щільність популяції крука збільшилася з 0,25 до 0,45–0,5 пари на 1 км². Що ж до граків, то майже всі їхні життєві цикли відбуваються в урбанізованих екосистемах. Цікаво, що в Зоні відчуження довкола Чорнобильської атомної електростанції цих птахів немає: вони, на відміну від круків і сорок, полишили її впродовж кількох років після евакуації місцевого населення[12].
↑Маркевич О. П., Татарко К. І., 1983, с. 159. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник: термінологія і номенклатура. — Київ: Наукова думка, 1983. — 412 с.
Madge, Steve & Burn, Hillary (1994). Crows and jays: a guide to the crows, jays, and magpies of the world. Houghton Mifflin. ISBN 978-0-395-67171-9.(англ.)
Westerfield, Michael (2011). The Language of Crows: The crows.net Book of the American Crow. Ashford Press. ISBN 978-0-937992-00-5.(англ.)
