Вороблячин
| село Вороблячин | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Тер. громада | Яворівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46140110170099480 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1288 |
| Населення | 601 |
| Площа | 1,46 км² |
| Густота населення | 411,64 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81010 |
| Телефонний код | +380 3259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°7′46″ пн. ш. 23°27′50″ сх. д. / 50.12944° пн. ш. 23.46389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
312 м |
| Водойми | Середня |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81000, Львівська обл., Яворівський р-н, м. Яворів, вул. Львівська, 15 |
| Карта | |
Вороблячин | |
Вороблячин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Воробля́чин — село в Україні, у Яворівській міській територіальній громаді Яворівського району Львівської області. Населення становить 601 осіб. Орган місцевого самоврядування — Яворівська міська рада.
Населення
Станом на 1 січня 1939 року в селі мешкало 2180 мешканців, з них 1730 українців-грекокатоликів, 350 українців-римокатоликів, 10 поляків, 60 польських колоністів міжвоєнного періоду, 30 юдеїв[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними [2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 601 | 100% |
Історія
Вороблячин належить до найстарших місцевостей на Розточчі. У давньоруський період тут існувало оборонне місто[3], залишки якого відкрили археологи на вороблячинському урочищу «Замчисько». Вперше про село згадується в 1409 році. В той час мазовецький князь Земовит IV надав їй Прандоче з Високої в землі черської, цим самим започаткував існування ключа вороблячинських, а пізніше немирівських маєтків. Віддалені культурні традиції свідчать про роль поселення, яку відігравало у минулому, а в певній сфері і нині на шляху, що веде через Розточчя, між Явором і Равою Руською.
Важливе значення в історії села виконувала церква і місцева православна парафія, яка існувала вже на початку XVI століття. У наступному столітті, в 1670 році, Францішек Стадницький власник села, видав привілей, у якому підтвердив надання попівства для Яреми Труша, зятя Михайла Поповича і його наступників. З часів Яна Собеського походила також дерев'яна церква, збудована у 1662 році.
Село належало до Равського повіту.
Дерев'яну церкву, розташовану в глибині села, у 1980 роках перенесено до заповідника в Києві.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Яворівської міської територіальної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Яворівського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Яворівського району[5].
Сучасність
У сучасній панорамі села, яке можна побачити також з польської сторони кордону, відзначається мурована церква Преображення Господа нашого Ісуса Христа, збудована в 1922 році. Запроєктував її відомий архітектор Олександр Лушпинський.
Відомі люди
- Народилися
- Коцюба Віталій Миколайович (1982-2014) — Герой України, захисник Майдану .
- Леськів Андрій Ігорович (1970—2014) — український військовик, сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
-
Меморіал «Борцям за волю України» -
Дзвіниця церкви Різдва Пресвятої Богородиці (Петропавлівської церкви) XVIII ст.
Примітки
- ↑ Кубійович, 1983, с. 65.
- ↑ Рожко М. Архітектура та система оборони Українських Карпат у княжу добу, Львів: БаК, — С. 28
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65. — ISBN 3-447-02376-7.
Посилання
- Офіційна інформація
- Прогноз погоди в селі Вороблячин [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Шлях Немирівський → Вороблячин [Архівовано 15 березня 2016 у Wayback Machine.] Програма польського розвиткового співробітництва
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
