Вонігове

село Вонігове
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Тячівський район
Тер. громада	Буштинська селищна громада
Код КАТОТТГ	UA21080030020018619
Облікова картка	Облікова картка
Основні дані
Засноване	1389
Перша згадка	1389 (637 років)[1]
Населення	2654 особи[1][2]
Поштовий індекс	90553[1]
Телефонний код	+380 3134[1]
Географічні дані
Географічні координати	48°4′30″ пн. ш. 23°31′39″ сх. д. / 48.07500° пн. ш. 23.52750° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	227[3] м
Водойми	р. Теребля[1]
Місцева влада
Адреса ради	90553, Закарпатська обл., Тячівський р-н, с. Вонігове, вул. Головна, 124[1]
Карта
Вонігове
Вонігове
Мапа

Вонігове́ — село в Буштинській селищній громаді Тячівського району Закарпатської області України. Населення становить 2670 особи (станом на 2023 рік)^[4]. Село розташоване на південному заході Тячівського району.

Назва походить від прізвища Вайнагій.

Вонігове вперше згадується в письмових джерелах за 1389 рік, коли ним володів Хустський замок.

З 18 ст. зберігся стародавній будинок «Палата» родини Кьолчеї.

у 19 ст. діяла синагога.

Церква св. великомучениці Варвари. 1931.

Щоб спорудити православну церкву, купили дерево з розібраної хати і ще додали трохи дерева. Церкву почали будувати при головній дорозі, біля школи, у 1926-1927 роках, а організував та очолив будівництво монах Тереблянського монастиря Вікентій (Василь Орос) Коробове склепіння й, очевидно, дахи зробив місцевий майстер Василь Демко.

У північно-західному куті двору поставили одноярусну каркасну дзвіницю з двома дзвонами. Церква перестала діяти після 1945 р. Близько 1960 р. споруду пошкодила блискавка.

Згідно з документами, церкву зняли з реєстрації 22 листопада 1960 р., а в 1961 р. її розібрали і дерево продали Олені Поп та Василю Добопгу.

Церква Св. Трійці. 1912.

У 1751 р. в селі була церква “деревяна з вежою, шинґлями крита, у добром состояню, не знати от кого благословлена. Образами слабо украшена… Книги церковні всі. Звони два… Замок желізний. Посвященна св. Николаю…” Очевидно, це була церква, збудована в стилі “готики Потисся”. Споруда, що стояла на місці теперішнього двору М. Д. Лучка, згоріла на початку XX століття, а місце престолу позначене камінням та трьома горіхами. Службу правили під великим навісом у Поповича та в хаті Петра Думинця аж до спорудження теперішньої мурованої церкви, яка належить до кращих мурованих храмів початку XX століття. Всі фасади храму декоративно членуються по вертикалі контрфорсами й видовженими вікнами. Східну частину нави перетинає трансепт, стіни якого оздоблено потрійними вікнами. Гарно вирішено вежу з гострим шпилем і чотирма маленькими шпилями.

За спогадами М. М. Ляшка (1919 р. н.), М. В. Бенци (1909 р. н.), М. В. Цеха (1924 р. н.), кошти на спорудження церкви збирали в США уповноважені для цього М. Ляшко, М. Бокшай, О. Вайнагій, П. Думинець, а М. Величканич здійснив аж три поїздки і привіз, крім грошей, образ Пречистої Богородиці. Степан Рак збирав кошти в українських селах Румунії.

Розповідають, що план церкви також привезли з Америки. Церква справді схожа на американські псевдоготичні храми. Землю для церкви громада купила в єврейської сім’ї.

Напис при вході повідомляє, що храм збудували в 1912 р., а ремонт і малювання інтер’єра зроблено в 1973 р., коли у храмі служив ієромонах Кирнак (Росоха) і кураторами були І. І. Поп, Ю. П. Рак, М. М. Ляшко, М. Ю. Гісем та інші. Стіни церкви штукатурили в 1932 р. Іконостас роботи І. Павлишинця 1957 – 1958 років передано з Руського Поля на початку 1980-х років із тоді закритої греко-католицької церкви.

З трьох дзвонів, відлитих Р. Герольдом у Хомутові в 1923 та 1924 роках, найбільший подарували Петро Іляшко, його батько Василь та мати Марія Стан, а два менші були виготовлені для православної церкви, збудованої в 1926 – 1927 роках.

12 лютого 1939 року відбулись вибори до Сойму Карпатської України, на яких абсолютну більшість голосів виборців (близько 92,4 %) здобули кандидати Українського Національного Об'єднання. У Воніговому, який належав до округи «Тячів», за УНО проголосували 707 виборців.^{[джерело?]}

Станом на 1989 рік у селі проживали 2419 осіб, серед них — 1203 чоловіки і 1216 жінок^[5].

За даними перепису населення 2001 року у селі проживали 2654^[1][2] особи. Рідною мовою назвали^[6]:

Голова сільської ради — Олаг Юрій Петрович, 1962 року народження, вперше обраний у 2010 році. Інтереси громади представляють 14 депутатів сільської ради^[7][8][9]:

На виборах у селі Вонігове працює окрема виборча дільниця, розташована в приміщенні школи. Результати виборів:

• Парламентські вибори 2002: зареєстровано 1642 виборці, явка 77,47 %, найбільше голосів віддано за Блок Віктора Ющенка «Наша Україна» — 44,18 %, за блок «За єдину Україну!» проголосували 20,20 %, за Соціал-демократичну партію України — 13,68 %. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Михайло Сятиня (самовисування) — 21,70 %, за Володимира Сливку (самовисування) проголосували 19,89 %, за Василя Лінтура — 16,75 %^[10].
• Вибори Президента України 2004 (перший тур): 1037 виборців взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 47,64 %, за Віктора Ющенка — 35,49 %, за Петра Симоненка — 3,47 %^[11].
• Вибори Президента України 2004 (другий тур): 1092 виборці взяли участь у голосуванні, з них за Віктора Януковича — 51,47 %, за Віктора Ющенка — 39,93 %^[12].
• Вибори Президента України 2004 (третій тур): зареєстровано 1062 виборці, явка 59,83 %, з них за Віктора Ющенка — 57,72 %, за Віктора Януковича — 36,06 %^[13].
• Парламентські вибори 2006: зареєстровано 1784 виборці, явка 67,54 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 30,12 %, за блок Наша Україна — 22,82 %, за Блок Юлії Тимошенко — 17,26 %^[14].
• Парламентські вибори 2007: зареєстровано 1818 виборців, явка 50,00 %, найбільше голосів віддано за Партію регіонів — 28,38 % за Блок Юлії Тимошенко — 27,28 %, за блок Наша Україна — Народна самооборона — 26,18 %^[15].
• Вибори Президента України 2010 (перший тур): зареєстровано 1847 виборців, явка 61,29 %, найбільше голосів віддано за Віктора Януковича — 35,87 %, за Юлію Тимошенко — 19,26 %, за Арсенія Яценюка — 12,63 %^[16].
• Вибори Президента України 2010 (другий тур): зареєстровано 1852 виборці, явка 58,69 %, з них за Віктора Януковича — 47,47 %, за Юлію Тимошенко — 45,26 %^[17].
• Парламентські вибори 2012: зареєстровано 1817 виборців, явка 44,74 %, найбільше голосів віддано за «УДАР» — 31,86 %, за Партію регіонів — 25,09 % та Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина» — 18,70 %.^[18] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Степан Деркач (Партія регіонів) — 46,27 %, за Василя Лазоришинця (УДАР ) проголосували 22,25 %, за Павла Балогу (Єдиний Центр) — 17,75 %^[19].
• Вибори Президента України 2014: зареєстровано 1815 виборців, явка 44,63 %, з них за Петра Порошенка — 59,75 %, за Олега Ляшка — 13,33 %, за Юлію Тимошенко — 11,73 %^[20].
• Парламентські вибори в Україні 2014: зареєстровано 1815 виборців, явка 33,99 %, найбільше голосів віддано за «Народний фронт» — 28,53 %, за Блок Петра Порошенка — 25,28 % та Радикальну партію Олега Ляшка — 9,72 %.^[21] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Павло Балога (самовисування) — 39,87 %, за Василя Сабадоша (Народний фронт) проголосували 20,75 %, за Михайла Мондича (Радикальна партія Олега Ляшка) — 10,53 %^[22].

Через село проходить автомобільний шлях територіального значення Т 0720 Міжгір'я—Буштино.^{[джерело?]}

У селі є власна футбольна команда, яка здобула золоті нагороди на чемпіонаті Тячівського району у 2015 році.^{[джерело?]}

У 1937 році до села священиком був призначений Юрій Станинець — український письменник та громадський діяч, депутат Сойму Карпатської України, член Національної спілки письменників України.^{[джерело?]}

• Григора Іван Михайлович — український вчений-ботанік, геоботанік. Досліджував різні типи рослинності України, їх зміни під впливом гідромеліорацій та інших факторів. Розвивав новий напрям болотознавства в Україні — лісове болотознавство, вивчав види торфу і торфові поклади, їх зміни під впливом сільськогосподарського використання.

- З 18 ст. зберігся стародавній будинок «Палата» родини Кьолчеї

- у 19 ст. діяла синагога.

- храм св. великомучениці Варвари. 1931.

- храм Св. Трійці. 1912.

• Облікова картка на сайті ВРУ [Архівовано 9 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Погода в селі Вонігове [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]