Воля Петрова
| Село | |
|---|---|
Воля Петрова пол. Wola Piotrowa | |
| Координати 49°27′02″ пн. ш. 22°02′33″ сх. д. / 49.45056° пн. ш. 22.0425° сх. д. | |
| Країна | |
| Воєводство | Підкарпатське воєводство |
| Повіт | Сяноцький повіт |
| Гміна | Буківсько |
| Перша згадка | 1523 |
| Населення | 314 осіб (2011[1]) |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+2 |
| Телефонний код | (+48) 13 |
| Поштовий індекс | 38-505 |
| Автомобільний код | RSA |
| SIMC | 0346767 |
| GeoNames | 755176 |
| OSM | ↑3011005 ·R (Гміна Буківсько) |
Воля Петрова Воля Петрова (Польща) Воля Петрова Воля Петрова (Підкарпатське воєводство) | |
![]() | |
| | |
Воля Петрова (пол. Wola Piotrowa) — лемківське село в Польщі, у гміні Буківсько Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 314 осіб (2011[1]).
Розташування
Знаходиться у верхів'ї річки Сяночок, лівої притоки Сяну; 4 км на південь від Буківсько, 16 км на південному-заході від Сяніка, 65 км на південь від Ряшева; при воєводській дорозі № 889.
Походження назви
Назва села свідчить про заснування його в пізніші часи — часи кріпацтва, коли новозасновані села на відміну від старих сіл отримували період звільнення від феодальних повинностей і назву «Воля» з додатком імені власника-феодала.
Історія
Перша згадка припадає на 1523 р. У 1552 р. в селі було 17 кметів, корчма, млин, солтис і священик. У 1567 р. в селі оброблялося 4½ лану землі. До 1772 р. село входило до складу Сяноцької землі Руського воєводства Речі Посполитої. З 1772 до 1918 року — у межах Сяніцького повіту Королівства Галичини та Володимирії монархії Габсбургів (з 1867 року Австро-Угорщини).
У 1893 р. в селі було 45 будинків і 308 мешканців (з них: грекокатоликів —281, римокатоликів — 21, юдеїв — 6). У 1898 році село посідало 5,1 км², нараховувало 335 мешканців (з них — 321 грекокатолик), та ще площа земель фільварку становила 3,58 км².
У 1939 році в селі проживало 520 мешканців, з них 505 українців і 15 поляків[2]. Село входило до Сяніцького повіту Львівського воєводства.
Після війни частину українського населення виселено в 1944—1946 р. до СРСР. Решту тероризували і вбивали польське військо і банди поляків, вцілілих 42 українці були зігнані Польським військом до гетто в Буківську, а далі через станцію Писарівці депортовані в ході операції «Вісла» 28.04-10.05.1947 на північні понімецькі землі.[3] Село спорожніло до 1960-х років, коли тут поселилися переселенці-протестанти з Тешинської Сілезії.
У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 150 | 33 | 97 | 20 |
| Жінки | 164 | 40 | 99 | 25 |
| Разом | 314 | 73 | 196 | 45 |
Церква
Церква св. Арх. Михаїла збудована в 1550 р. У 1903 р. церква розібрана, а паства ходила до парафії у Карликові (з 1930 р. — Буківський деканат).
Народились
- Стиранка Петро Михайлович «Мак», «Максим» (*1924 — ?) — кулеметник другої чоти сотні «Хріна» куреня «Рена» на Закерзонні, радист Проводу ОУН в Україні (06.-11.1951). Захоплений спецагентами МҐБ 2.01.1952 р. у с. Церковна Долинського р-ну Івано-Франківської обл. Пішов на співпрацю з ворогом. Подальша доля невідома. Старший вістун УПА (?); відзначений Золотим хрестом бойової заслуги 2 класу (20.07.1950)[5].
Примітки
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля Петрова
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
- ↑ Акція «Вісла». Документи / упор. Євген Місило. — Львів; Нью-Йорк: Наукове товариство ім. Т. Шевченка, 1997. — ISBN 5-7707-8504-7. — С. 200, 454.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 817.
Див. також
- Wola Piotrowa 73) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 812. (пол.)
- Шематизм Греко-Католицкого Духовеньства Апостольскої Адміністрації Лемковщини. — Львів: Наклад ААЛ, 1936. — с. 5-6 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
