Волянщина
| село Волянщина | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Хорошівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040570050014257 
|
| Основні дані | |
| Населення | 301 (2001) |
| Площа | 7,97 км² |
| Густота населення | 37,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 12128[1] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°37′38″ пн. ш. 28°28′42″ сх. д. / 50.62722° пн. ш. 28.47833° сх. д. |
| Водойми | р. Ірша |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Героїв України, буд. 13, смт Хорошів, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12101 |
| Карта | |
  Волянщина | |
 Волянщина | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Воля́нщина — село в Україні, у Хорошівській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Чисельність населення становить 301 особу (2001).
Населення
За довідником 1885 року в поселенні мешкало 102 особи, налічувалося 12 дворових господарств[2]. Наприкінці 19 століття у поселенні налічувалося 319 жителів, дворів — 33[3], у 1906 році — 434 мешканці, дворів — 49[4], у 1923 році — 470 жителів, дворів — 86[5].
Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення станом на 12 січня 1989 року становила 324 особи. Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села становила 301 особу[6], з них 98,67 % зазначили рідною українську мову, а 1,33 % — російську[7].
Історія
За довідником 1885 року — колишнє власницьке сільце Горошківської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Лежало на річці Ірша. Були водяний млин, шкіряний завод[2].
Наприкінці 19 століття — сільце Горошківської волості Житомирського повіту Волинської губернії, за 43 версти від Житомира. Належало до приписної церкви у Горошечках (3 версти), православна парафія — Горошки[8][3].
У 1906 році — сільце Горошківської волості (1-го стану) Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру м. Житомир становила 46 верст, від волосного центру містечка Горошки — 4 версти. Найближче поштово-телеграфне відділення розміщувалося у Горошках[4].
У 1923 році включене до складу новоствореної Малогорошківської сільської ради, яка 7 березня 1923 року увійшла до складу новоутвореного Кутузівського (згодом — Володарський, Володарсько-Волинський) району Коростенської округи[9]. Розміщувалося за 3 версти від районного центру міст. Кутузове та за 2 версти від центру сільської ради, с. Малі Горошки[5]. 5 березня 1959 року село підпорядковане Рижанській сільській раді Володарсько-Волинського району Житомирської області. 30 грудня 1962 року, в складі сільської ради, увійшло до Черняхівського району Житомирської області, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Володарсько-Волинського (згодом — Хорошівський) району Житомирської області[9].
3 серпня 2016 року село включене до складу новоутвореної Хорошівської селищної територіальної громади Хорошівського району Житомирської області[10]. Від 19 липня 2020 року, разом з громадою, у складі новоствореного Житомирського району Житомирської області[11].
Відомі люди
- Голяченко Анатолій Миколайович (1981—2023) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни[12].
- Стебницький Ієронім Іванович (1832—1897) — географ-топограф, член-кореспондент Петербурзької академії наук, начальник Військово-топографічного відділу Головного штабу російської армії, генерал від інфантерії.
Примітки
- ↑ Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 14 червня 2020.
- ↑ а б Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. — С. 204. (рос. дореф.)
- ↑ а б Wolańszczyzna 2.) W., wś, pow. żytomierski… // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 698. (пол.)
- ↑ а б Волянщина // Списокъ населенныхъ мѣстъ Волынской губерніи (PDF) (рос. дореф.) (вид. Изданіе Волынскаго Губернскаго Статистическаго Комитета). Житомир: Волынская губернская типографія. 1906. с. 5. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ а б Материалы по административно-территориальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF) (рос.) (вид. Издание Волынского Губернского Отдела Управления). Житомир: Волынская губернская административно-территориальная комиссия. 1923. с. 131. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 9 травня 2015.
- ↑ Теодорович Н. (1888). Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. Том I. Уѣзды Житомирскій, Новоград-Волынскій и Овручскій (PDF) (рос. дореф.). Почаїв: Типографія Почаєво-Успенської лаври. с. 82. Процитовано 4 серпня 2024.
- ↑ а б Кондратюк Р., Самолюк Д., Табачник Б. (2007). Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини: 1795—2006: Довідник (PDF) (вид. Житомирська обласна державна адміністрація; Державний архів Житомирської області). Житомир: Вид-во «Волинь». с. 237. ISBN 966-690-090-4. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Рижанська сільська рада Житомирська область. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 14 червня 2020. Процитовано 14 червня 2020.
- ↑ Про утворення та ліквідацію районів. Голос України. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 5 серпня 2024.
- ↑ Панченко Н. (13 жовтня 2023). У Новій Боровій з почестями провели в останню путь Героя Анатолія Голяченка. zvisno.news. Процитовано 4 серпня 2024.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).