YaChudo

Волощуки

Переглядів: 0. Оновлено 25.10.2026.

Волощуки́ — родина українських народних гончарів XIX—XX століття. Жили і працювали у місті Косові (нині Івано-Франківська область, Україна). Створювали гончарні вироби, традиційну для косівської школи димлену кераміку.

  • Петро Волощук (роки народження і смерті невідомі). Виготовляв полив'яний та димлений посуд, зокрема горщики приземкуватої форми з широкими шийками та невеликими донцями. В творчості помітний вплив Олександра Бахматюка і Петра Кошака.
  • Михайло Волощук (1870—1932). Серед його виробів — миски, оздоблені в техніці фляндрування; орнаментні мотиви нанесено традиційними для Косова фарбами на біле або темно-коричневе тло.
  • Катерина Іванівна Волощук (нар. 12 березня 1902, Косів — пом. 17 вересня 1976) походить з родини косіських майстрів Тутурушів. Гончарювати навчалася у батьків. У ранній період виготовляла димлений посуд декоровним лощенням (вази, підвазонники, дзбанки, миски, розписані рослинним та геометричним орнаментами). Від 1920-х років розвивала художні традиції родини Волищуків. Разом із чоловіком Казимиром (1900–1945) створювала миски, тарілки, вази, оздоблені підполив'яними ріжкованими і фляндровими розписами. Геометричний орнамент компонувала у горизонтальні та вертикальні смуги[1].
  • Вікторія Казимирівна Волощук (нар. 6 червня 1931, Косів) — дочка Казимира і Катерини. Гончаства навчилася у батьків. Виготовляла вази, підвазонники, двійнята, глечики, оздоблені геометричним орнаментом, часто у поєднанні з рослинним[2].
Гончарством займалися і дочки Казимира і Катерини М. К. Крушицька та Г. К. Волощук.

Вироби зберігаються у музеях Києва, Львова, Івано-Франківська, Коломиї.

Примітки

Література

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).