Волзька ТЕЦ-2
| 48°46′30″ пн. ш. 44°50′23″ сх. д. / 48.775° пн. ш. 44.83972222° сх. д. | ||||
| Країна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | ||||
| Введення в експлуатацію | 1988, 1991 | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Котельні агрегати | 3 парові БКЗ-420-140НГМ, 2 водогрійні КВГМ-180-150 | |||
| Турбіни | всі парові, 1 Ленінградський металічний завод ПТ-100/114-130/13 + 1 Уральський турбінний завод ПТ-140/165-130/15 | |||
| Встановлена електрична потужність | 240 | |||
| Встановлена теплова потужність | 877 Гкал/г | |||
| Материнська компанія | «Лукойл» | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
Волзька ТЕЦ-2 | ||||
![]() | ||||
Волзька ТЕЦ-2 (рос. Волжская ТЭЦ-2) — теплова електростанція у Волгоградській області Росії.
В 1988, 1990 та 1992 році на майданчику ТЕЦ ввели в дію 3 парові котли типу БКЗ-420-140НГМ продуктивністю по 420 тонн пари на годину.
В 1988 та 1991 роках стали до ладу дві парові турбіни – одна типу ПТ-100/114-130/13 потужністю 100 МВт та одна типу ПТ-140/165-130/15 потужністю 140 МВт.
Теплова потужність ТЕЦ становить 877 Гкал/г, з яких 360 Гкал/г забезпечують дві пікові водогрійні котли типу КВГМ-180-150.
Як паливо станція споживає природний газ, що надходить до регіону по системі Коробки – Волгоград.
Для відведення продуктів згоряння призначена труба заввишки 300 метрів.
Видача продукції відбувається під напругою 110 кВ.[1][2][3][4]
Примітки
- ↑ /5j9kx0a4deg6fru67uqbw1p (PDF).
- ↑ sion/2023/final/08_Volgogradskaja_ob (PDF).
- ↑ Илья (25 грудня 2017). Волгоградец показал трубу-рекордсмена в Волжском с высоты. ИА "Волга-Каспий" (рос.). Процитовано 22 вересня 2025.
- ↑ Волжская ТЭЦ-2 – 240 МВт, Волжский, ЛУКОЙЛ. energybase.ru (рос.). Процитовано 22 вересня 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
