YaChudo

Виявлення сигналу

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Ви́явлення сигна́лу — завдання оптимального прийому сигналів.

Припустимо, що в прийнятому сигналі r ( t ) {\displaystyle r(t)} може бути присутнім або відсутнім сигнал s ( t , λ ) {\displaystyle s(t,\lambda )} , тобто сигнал, що приймається r(t) дорівнює [1] r ( t ) = α s ( t , λ ) + n ( t ) {\displaystyle r(t)=\alpha s(t,\lambda )+n(t)} ,
де випадкова величина α {\displaystyle \alpha } може приймати значення 0 (сигнал відсутній) або 1 (сигнал присутній); s ( t , λ ) {\displaystyle s(t,\lambda )} — спостережуваний на інтервалі спостереження [0, T] детермінований сигнал. При вирішенні завдання виявленні сигналу необхідно визначити наявність сигналу s ( t , λ ) {\displaystyle s(t,\lambda )} в r(t) , тобто оцінити значення параметра α {\displaystyle \alpha } . При цьому можливі два варіанти. Апріорні дані — ймовірності p p {\displaystyle p_{p}} r ( t , α = 0 ) {\displaystyle _{r}(t,\alpha =0)} і p p {\displaystyle p_{p}} r ( t , α = 1 ) {\displaystyle _{r}(t,\alpha =1)} — можуть бути відомі чи ні.

Сформульована задача виявлення сигналу є окремим випадком загальної задачі статистичної перевірки гіпотез [1] . Гіпотезу про відсутність сигналу будемо позначати H 0 {\displaystyle H_{0}} , А гіпотезу про наявність сигналу — H 1 {\displaystyle H_{1}} .

Якщо апріорні ймовірності P p r ( H 0 ) {\displaystyle P_{pr}(H_{0})} і P p r ( H 1 ) {\displaystyle P_{pr}(H_{1})} відомі, то можна використовувати критерій мінімуму середнього ризику (байєсовський критерій) R:

R = ∑ i , k = 0 1 P p r ( H i ) Q i k ∫ X k W ( x | H i ) d x {\displaystyle R=\sum _{i,k=0}^{1}P_{pr}(H_{i})Q_{ik}\int \limits _{X_{k}}W(x|H_{i})dx} ,

де Q i k {\displaystyle {Q_{ik}}} — матриця втрат, а W ( x | H i ) {\displaystyle W(x|H_{i})} — функція правдоподібності вибірки спостережуваних даних, якщо передбачається істинність гіпотези H i {\displaystyle H_{i}} .

У цьому випадку, якщо апріорні ймовірності P p r ( H 0 ) {\displaystyle P_{pr}(H_{0})} і P p r ( H 1 ) {\displaystyle P_{pr}(H_{1})} невідомі, то з пороговим значенням h 0 {\displaystyle h_{0}} порівнюється відношення правдоподібності l 0 {\displaystyle l_{0}} :

l 0 = F ( r | H 1 ) F ( r | H 0 ) = e x p ( 2 N ) ∫ 0 T 0 ( r ( t ) s ( t ) d t − E / N ) {\displaystyle l_{0}={\frac {F(r|H_{1})}{F(r|H_{0})}}=exp({\frac {2}{N}})\int \limits _{0}^{T_{0}}(r(t)s(t)dt-E/N)} ,

де E — енергія сигналу, а N — одностороння спектральна густина гаусівського адитивного білого шуму.

Якщо апріорні ймовірності P ( H 0 ) {\displaystyle P(H_{0})} і P ( H 1 ) {\displaystyle P(H_{1})} відомі, то рішення про наявність сигналу приймається на основі порівняння відносини апостеріорних ймовірностей l 1 {\displaystyle l_{1}} з деяким граничним значенням h 0 {\displaystyle h_{0}} [1]: l 1 = P p s ( H 1 ) P p s ( H 0 ) = P p r ( H 1 ) P p r ( H 0 ) e x p ( 2 N ) ∫ 0 T 0 ( r ( t ) s ( t ) d t − E / N ) {\displaystyle l_{1}={\frac {P_{ps}(H_{1})}{P_{ps}(H_{0})}}={\frac {P_{pr}(H_{1})}{P_{pr}(H_{0})}}exp({\frac {2}{N}})\int \limits _{0}^{T_{0}}(r(t)s(t)dt-E/N)}

Завдання виявлення часто зустрічається в радіолокації та інших областях радіотехніки.

Примітки

  1. ↑ а б в Тихонов В. И. Оптимальный приём сигналов. — М.: Радио и связь, 1983. — 320с.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).