YaChudo

Вис (острів)

Переглядів: 0. Оновлено 11.10.2026.

Вис

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
43°02′33″ пн. ш. 16°09′09″ сх. д. / 43.0425° пн. ш. 16.1525° сх. д.
МісцерозташуванняАдріатичне море
АкваторіяАдріатичне море Редагувати інформацію у Вікіданих
Група островівDalmatian Archipelagod Редагувати інформацію у Вікіданих
Площа90,26  км² 
Найвища точка587 м
Країна
Хорватія
РегіонСплітсько-Далматинська жупанія
Адм. одиницяСплітсько-Далматинська жупанія Редагувати інформацію у Вікіданих
Населення3617 (2001)
Вис. Карта розташування: Хорватія
Вис
Вис
Вис (Хорватія)
Мапа

CMNS: Вис у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вис (хорв. Vis pronounced [ʋîːs]; дав.-гр. Ἴσσα; лат. Issa; італ. Lissa; грец. Βις) — острів в Адріатичному морі, в південній частині Хорватії, біля далматинського узбережжя. На острові розташоване однойменне місто.

Площа острова — 90,26 км ², населення — 3 617 осіб (2001 р.). Найвища точка острова — м. Хум (587 м), довжина берегової лінії — 76,6 км. Від острова Хвар відділений Виським каналом. Острів Вис — найвіддаленіший від материка серед населених островів Адріатики.

Найбільші населені пункти — міста Вис (1 960, перепис 2001 р.) на східному березі острова і Комижа (1 677, перепис 2001 р.) на західному. У місті Вис є поромна пристань, що зв'язує острів з островом Хвар і материковим містом Спліт.

Населення зайняте туристичним обслуговуванням, рибальством, виноградарством.

Історія

Францисканський монастир в м. Вис
Вид на м. Комижа

Історія острова Віс, як і інших далматинських островів, дуже давня. Саме тут на місці сучасного міста Вис в IV столітті до н. е. була заснована перша грецька колонія на Адріатиці — Ісса. Звідси грецькі колонізатори почали розселятися на інші острови і на материкове узбережжя.

У III столітті до н. е. Вис разом з усією Іллірією перейшов під контроль Риму. У VIII ст. на острів, як і на решту далматинського узбережжя, прийшли слов'яни, які перемішалися з греко-римським населенням острова.

У Середні віки острів знаходився головним чином під контролем Венеції, хоча вона періодично втрачала владу над Висом, як і над іншими далматинськими островами. Після закінчення наполеонівських воєн в 1815 острів Вис разом з далматинським узбережжям відійшов Австрії.

У XIX ст. біля острова відбулися дві великих морських битви, обидві увійшли в історію як «Битва при Ліссі».

У 1918–1921 р.р. острів окупували італійці, після першої світової війни він став частиною Югославії. У повоєнний час на острові була побудована секретна військово-морська база, після чого його відвідування іноземцями було заборонено. Заборона була знята лише в 1989 р., за рік до розпаду Югославії, після якого острів став частиною незалежної Хорватії.

Населення

Згідно з переписом 2021 року, на віддаленому острові Вис постійно проживає 3280 осіб. Населення сконцентроване переважно у двох основних населених пунктах — містах Вис та Комижа. Десятиліття ізоляції через статус військової бази за часів Югославії призвели до довготривалого відтоку мешканців. Сьогодні демографічна ситуація стабілізується завдяки стрімкому розвитку яхтингу та екотуризму. Більшість жителів задействовані в сфері туроператорства, традиційному рибальстві та виноробстві. Молодіжні ініціативи поступово повертають життя у напівпокинуті внутрішні селища цього острова.[1]

Примітки

Пам'ятки

  • Вис — невелике старовинне місто. Францисканський монастир XVI ст., побудований на руїнах грецького і римського театрів, кілька церков і палаців XVI та XVII ст. .
  • Комижа — місто рибалок. Безліч рибних ресторанів, а також музей рибальства, розміщений у старовинній фортечній вежі.
  • « Блакитна печера» (хорв. Modra špilja) — розташована на невеликому острові Бишево, який знаходиться недалеко від міста Комижа. Туристів приваблює грот, в якому завдяки ефекту заломлення світла у воді всі люди і предмети здаються залитими блакитним світлом.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вис (острів)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).