Вис (острів)
| Вис | |
|---|---|
Карта | |
| Географія | |
| 43°02′33″ пн. ш. 16°09′09″ сх. д. / 43.0425° пн. ш. 16.1525° сх. д. | |
| Місцерозташування | Адріатичне море |
| Акваторія | Адріатичне море |
| Група островів | Dalmatian Archipelagod |
| Площа | 90,26 км² |
| Найвища точка | 587 м |
| Країна | |
| Хорватія | |
| Регіон | Сплітсько-Далматинська жупанія |
| Адм. одиниця | Сплітсько-Далматинська жупанія |
| Населення | 3617 (2001) |
Вис Вис (Хорватія) | |
![]() | |
Вис (хорв. Vis pronounced [ʋîːs]; дав.-гр. Ἴσσα; лат. Issa; італ. Lissa; грец. Βις) — острів в Адріатичному морі, в південній частині Хорватії, біля далматинського узбережжя. На острові розташоване однойменне місто.
Площа острова — 90,26 км ², населення — 3 617 осіб (2001 р.). Найвища точка острова — м. Хум (587 м), довжина берегової лінії — 76,6 км. Від острова Хвар відділений Виським каналом. Острів Вис — найвіддаленіший від материка серед населених островів Адріатики.
Найбільші населені пункти — міста Вис (1 960, перепис 2001 р.) на східному березі острова і Комижа (1 677, перепис 2001 р.) на західному. У місті Вис є поромна пристань, що зв'язує острів з островом Хвар і материковим містом Спліт.
Населення зайняте туристичним обслуговуванням, рибальством, виноградарством.
Історія
Історія острова Віс, як і інших далматинських островів, дуже давня. Саме тут на місці сучасного міста Вис в IV столітті до н. е. була заснована перша грецька колонія на Адріатиці — Ісса. Звідси грецькі колонізатори почали розселятися на інші острови і на материкове узбережжя.
У III столітті до н. е. Вис разом з усією Іллірією перейшов під контроль Риму. У VIII ст. на острів, як і на решту далматинського узбережжя, прийшли слов'яни, які перемішалися з греко-римським населенням острова.
У Середні віки острів знаходився головним чином під контролем Венеції, хоча вона періодично втрачала владу над Висом, як і над іншими далматинськими островами. Після закінчення наполеонівських воєн в 1815 острів Вис разом з далматинським узбережжям відійшов Австрії.
У XIX ст. біля острова відбулися дві великих морських битви, обидві увійшли в історію як «Битва при Ліссі».
- Битва біля Лісси (1811). 13 березня 1811 р. англійський флот під командуванням капітана Вільяма Хоста розгромив переважаючий франко-венеціанський флот.
- Битва біля Лісси (1866). 20 липня 1866 австрійський флот під командуванням Вільгельма фон Тегетгофа здобув перемогу над італійським флотом під командуванням Карло ді Персано.
У 1918–1921 р.р. острів окупували італійці, після першої світової війни він став частиною Югославії. У повоєнний час на острові була побудована секретна військово-морська база, після чого його відвідування іноземцями було заборонено. Заборона була знята лише в 1989 р., за рік до розпаду Югославії, після якого острів став частиною незалежної Хорватії.
Населення
Згідно з переписом 2021 року, на віддаленому острові Вис постійно проживає 3280 осіб. Населення сконцентроване переважно у двох основних населених пунктах — містах Вис та Комижа. Десятиліття ізоляції через статус військової бази за часів Югославії призвели до довготривалого відтоку мешканців. Сьогодні демографічна ситуація стабілізується завдяки стрімкому розвитку яхтингу та екотуризму. Більшість жителів задействовані в сфері туроператорства, традиційному рибальстві та виноробстві. Молодіжні ініціативи поступово повертають життя у напівпокинуті внутрішні селища цього острова.[1]
Примітки
Пам'ятки
- Вис — невелике старовинне місто. Францисканський монастир XVI ст., побудований на руїнах грецького і римського театрів, кілька церков і палаців XVI та XVII ст. .
- Комижа — місто рибалок. Безліч рибних ресторанів, а також музей рибальства, розміщений у старовинній фортечній вежі.
- « Блакитна печера» (хорв. Modra špilja) — розташована на невеликому острові Бишево, який знаходиться недалеко від міста Комижа. Туристів приваблює грот, в якому завдяки ефекту заломлення світла у воді всі люди і предмети здаються залитими блакитним світлом.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вис (острів)
- о. Вис (хорв., англ) [Архівовано 9 липня 2011 у Wayback Machine.]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).

