Виповзів
| село Виповзів | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Тер. громада | Деснянська селищна територіальна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100070030017224 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1168 |
| Населення | 326 (1.01.2014)[1] |
| Площа | 2,333 км² |
| Густота населення | 139,73 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17026 |
| Телефонний код | +380 4646 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°56′7″ пн. ш. 30°47′26″ сх. д. / 50.93528° пн. ш. 30.79056° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
106 м[2] |
| Водойми | Кримка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17024, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, селище Десна, вул. Ювілейна, 1а |
| Карта | |
  Виповзів | |
 Виповзів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Ви́повзів — село в Україні, у Деснянській селищній громаді Чернігівського району Чернігівської області. Населення становить 256 осіб (01.01.2025[3]). Село входить до складу Карпилівського старостинського округу.
Археологічні розвідки
На північний схід від села виявлено поселення трипільської культури. Багатошарова пам'ятка складається з городища давньоруського часу та поселення трипільської культури. Трипільський шар відкритий на початку XX століття А. Г. Розановим. Матеріали до 1941 р. зберігалися в Чернігівському музеї. Пам'ятка належить до етапу С.[4][5][6][7]
Історія
1552 року замкове село Выползовъ згадується в описі Остерського замку. Тоді в ньому мешкало принаймні 7 людей.[8]
За часів Гетьманщини село належало до Остерської сотні; 1693 року гетьман Мазепа надав його як маєтність Києво-Братському монастиреві[9].
За переписом 1897 року в селі мешкали 1132 особи, серед них — 553 чоловіки та 579 жінок. Православними себе назвали 1126.[10]
У 1925 — село, центр сільради Остерського району Чернігівської округи, 342 дв., 1796 мешк.[11].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Деснянської селищної громади[12].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Козелецького району, увійшло до складу новоутвореного Чернігівського району[13].
Політика
Парламентські вибори, 2019
На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 740258, розташована у приміщенні клубу.
- Результати
- зареєстровано 243 виборці, явка 65,43 %, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 35,67 %, за «Європейську Солідарність» — 13,38 %, за Радикальну партію Олега Ляшка — 10,83 %[14]. В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Борис Приходько (самовисування) — 40,67 %, за Сергія Коровченка (самовисування) — 19,33 %, за Андрія Коваленка (Разом сила) — 8,67 %[15].
Населення
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[16]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 503 | 96.36 % |
| російська | 19 | 3.64 % |
| Усього | 522 | 100 % |
Пам'ятки, визначні місця
Пам'ятки
- Літописне місто Лутава (V—I тис. до н. е., IX—X ст.);
- Городище «Виповзів» (V—II тис. до н. е., IX—XII ст.);
- Поселення «Посад» (V-I тис. до н. е., ІХ-ХІІІ, XVII ст.);
- Поселення «Поділ» (II—I тис. до н. е., IX—X ст.);
- Поселення «Заплава-1» (V-І тис. до н. е.);
- Поселення «Заплава-2» (X-XIII ст. н.е.);
- «Поселення» (5-3 тис. до н.е.);
- Поселення «Примина гора» (2 тис. до н.е.);
- Курганний могильник «Десна-2» (X-XII ст.);
- Братська могила більше 100 радянських воїнів, які померли від ран у вересні-грудні 1943р.;
- Братська могила 23 підпільників, розстріляних фашистами в 1943р. та 22 активістів;
- Могила воїна-інтернаціоналіста Козела А.Ф. (1964-1985рр.);
Воздвиженська церква
Початок історії храму Виповзова сягає доби козацької держави. Найдавніша згадка датується 1766 роком. Щодо часу побудови дерев'яної Воздвиженської церкви села Виповзова згадується в «Алфавитном списке церквей Черниговской епархии» за 1908 рік: «построена кем и когда неизвестно», зазначено лише, що вона перебудовувалася. В Чернігівському облархіві зберігаються сповідальні розписи Воздвиженської церкви за 1798—1818 роки, тож не виключено, що вона була збудована ще у XVIII столітті. У 1876 року виповзівська церква була приписана до Карпилівсько-Виповзівської парафії з центром у с. Карпилівці. Воздвиженську церкву закрили у 1930-х роках, у ній влаштували клуб. Службу в церкві відновили за німецької окупації. У 1958—1960 роках її розібрали.
У церкві правили священики:
- Давидовський Марко (1804);
- Зосимович Василь (1812);
- Сакович Ксенофонт (1885);
- Кожич Іосиф (1887);
- Лісовський Олександр (1888);
- Єзерський Федір (1893—1896);
- Ярошевський Стефан (1897-10.03.1900);
- Свічка Іван (1900—1902);
- Ремболович Іван (1902—1903);
- Хорошилов Михайло (1903);
- монах Малахєй (1941—1943);
- Тройка (1945);
- Малєєв Петро Семенович (до закриття церкви у 1960 році, похований на цвинтарі поруч з церквою)
Відомі люди
- Народилися
- Василенко Марко Сергійович (1895—1937) — український радянський діяч, секретар Президії ВУЦВК, голова Київського облвиконкому, народний комісар фінансів Української СРР.
- Конопля Віталій Михайлович (1945) — український археолог, фахівець у сфері первісної археології.
- Біба Василь Тимофійович (1948—2007) — Народний депутат України, член Партії регіонів.
- Приходько Олександр Валентинович (1994—2014) — український військовик, боєць 1121-го окремого зенітно-ракетного дивізіону 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗС України (Десна). Герой АТО. Загинув в ніч з 26 на 27 вересня, у районі селища Малоорлівка (Шахтарський район Донецька область), під час обстрілу терористами блок-поста підрозділу українських військ з РСЗВ «Град», гранатометів, мінометів і танків. Близько 23-ї години один зі снарядів потрапив прямо в блок-пост.
Див. також
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
- Виповзівський археологічний комплекс
Примітки
- ↑ Козелецький район. Потенціал економічного розвитку (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 грудня 2015. Процитовано 19 грудня 2015.
- ↑ Погода в селі Виповзів. Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 22 травня 2008.
- ↑ https://desnyanska-gromada.gov.ua/pasport-gromadi-stanom-na-2025-rik-08-51-46-07-01-2025/
- ↑ Козловська В. Неолітичні та трипільські знахідки на Чернигівщині // Чернигів і північне Лівобережжя. — К., 1928. — С. 49.
- ↑ Археологічні пам'ятки УРСР (короткий список). — К., 1966. — С. 437—438
- ↑ Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // Материалы и исследования по археологии СССР. — М. — Л., 1949. — Вып. 10. — стор. 181
- ↑ Сергеева М. Исследование археологического дерева на Черниговщине: новые материалы// Экспедыцыя працягласцю ў жыццё: зборнік навуковых артыкулаў памяці Аляксандра Плавінскага / уклад. і навук. рэд.: М. А. Плавінскі, В. М. Сідаровіч. — Мінск: Колорград, 2021. — С. 515—524. (біл.)
- ↑ Архивъ Юго-Западной Россіи. Ч. VII. Т. 1. Акты о заселении Юго-Западной Россіи. — Кіевъ, 1886. — С. 597.
- ↑ Оглоблин О. Гетьман Іван Мазепа та його доба. Розділ IV. Архів оригіналу за 29 квітня 2017. Процитовано 16 липня 2018.
- ↑ Населенныя мѣста Россійской Имперіи въ 500 и болѣе жителей. 1905. — С. 262.
- ↑ Список населенных мест Черниговского Округа, по данным на 1 октября 1925 года. —Чернигов: Издание Окружного Статистического Бюро, 1925 — 52 с.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 26 січня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 210, Чернігівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
- ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 210, Чернігівська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).