Видра

Видра
Європейська видра (Lutra lutra)
Біологічна класифікація
Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Синапсиди (Synapsida)
Клас:	Ссавці (Mammalia)
Ряд:	Хижі (Carnivora)
Родина:	Мустелові (Mustelidae)
Підродина:	Видрові (Lutrinae)
Рід:	Видра (Lutra) Brisson, 1762
Сучасні види:
Lutra capensis, syn. Aonyx capensis Lutra cinerea, syn. Aonyx cinereus Lutra congica, syn. Aonyx congicus Lutra lutra †Lutra nippon Lutra perspicillata , syn. Lutrogale perspicillata Lutra sumatrana
Вікісховище: Lutra

Ви́дра (Lutra) — рід ссавців із підродини видрових (Lutrinae). Слово видра, як і лютра, давнього індоєвропейського походження, від *ūdrā — «той, що живе у воді», від *ūd — «вода»^[1].

Рід Видра (Lutra)

• Lutra lutra — Видра євразійська (вкл. Lutra nippon — див. далі)
• Lutra sumatrana — Видра суматранська

• †Lutra affinis
• †Lutra bravardi
• †Lutra bressana
• †Lutra castiglionis
• †Lutra euxena
• †Lutra fatimazohrae
• †Lutra franconica
• †Lutra hessica
• †Lutra licenti
• †Lutra lybica
• †Lutra palaeoleptonyx
• †Lutra piscinaria
• †Lutra simplicidens
• †Lutra trinacriae

Вид Hydrictis maculicollis певний час також відносили до роду Lutra, але нині його виділено в окремий монотипний рід.

Також Imaizumi and Yoshiyuki (1989) запропонували японську видру (під науковою назвою Lutra nippon) розглядати окремим видом. У «Видах ссавців світу» японську видру розглядають як окремий вид, однак Ronald M. Nowak, а також МСОП розглядають японську видру як підвид L. lutra.

Голова і тіло завдовжки 50—82 см, хвіст завдовжки 33—50 см, вага 5—14 кг. Самці в середньому більші за самиць. Верх тіла коричнюватий, низ блідіший; нижня щелепа і шия можуть бути білуваті. Хутро коротке і густе. Шия коротка, хвіст товстий при основі, ноги короткі, пальці з перетинками.

Населяють усі типи внутрішніх водних шляхів, а також гирла річок і морські бухти. Видри — чудові плавці й пірнальники. Вони можуть тимчасово сховатися в неглибоких норах або в купі каміння і корчів, але у них є принаймні одна постійна нора поруч з водою. Головний вхід може розташовуватися під водою, а потім йти вгору у гніздовище, що вище рівня води. Плавають вони завдяки рухам задніх лап і хвоста, а під водою зазвичай перебувають одну-дві хвилини. Найдовший час пірнання становить п'ять хвилин. Подорожуючи по землі, снігу чи льоду можуть використовувати поєднання бігу та ковзання. Хоча зазвичай вони тісно пов'язані з водою, іноді долають багато кілометрів по землі, наприклад, щоб знайти чисту від криги воду. Можуть бути як денними, так і нічними, але загалом жвавіші вночі.

За можливим винятком роду Meles, видри є найбільш грайливими з мустелових. Деякі види беруть участь в цілорічній забаві ковзання вниз брудом і заметами, у яких беруть участь особи різного віку. Іноді вони роблять ходи під снігом, щоб вийти на деякій відстані.

Основою поживи для видри є риба, жаби, раки, краби та інші водні безхребетні. Не гребує вона й птаством чи наземними ссавцями, як-от гризунами зокрема кролями. Здобич видра хапає просто пащею, а не утримує її п'ястями.

• McCafferty, D.J. 2005. Ecology and conservation of Otters (Lutra lutra) in Loch Lomand and the Trossachs National Park. The Glasgow Naturalist 24:2
• Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (editors). 2005. Mammal Species of the World. A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed)
• Ruiz-Olmo, J., Loy, A., Cianfrani, C., Yoxon, P., Yoxon, G., de Silva, P.K., Roos, A., Bisther, M., Hajkova, P. & Zemanova, B. 2008. Lutra lutra. In: IUCN 2011 [Архівовано 31 грудня 2011 у Wayback Machine.]
• Ronald M. Nowak. Walker's carnivores of the world. — JHU Press, 2005. — С. 173. — ISBN 0801880327.

Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.