Вестервальд
| Вестервальд | ||||
 | ||||
|
50°40′00″ пн. ш. 7°50′00″ сх. д. / 50.6667° пн. ш. 7.83333° сх. д. | ||||
| Країна |
 Німеччина[1]  | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон |
Рейнланд-Пфальц Гессен Північний Рейн — Вестфалія | |||
| Система |
Рейнські Сланцеві гори | |||
| Тип |
low mountain ranged[1] і гірський хребет | |||
| Висота |
386 м | |||
| Площа |
3000 км² | |||
  Вестервальд Вестервальд (Німеччина) | ||||
 | ||||
 Вестервальд у Вікісховищі | ||||
Вестервальд (нім. Westerwald — «західний ліс») — гірський масив у землях Рейнланд-Пфальц, Гессен і Північний Рейн-Вестфалія (Німеччина). Південно-східна частина Рейнських Сланцевих гір. Розташований на правобережжі Рейну, в нижній його течії, між річкою та її правими притоками Лан та Зіґ. Має офіційний номер D39.
Довжина масиву складає близько 80 км, найвища точка — 657 м. Складений кам'яновугільними вапняками та пісковиками, базальтами, трахітами, фонолітами. У районі є родовища бурого вугілля, залізняку, вогнетривкої глини, торфовища. Клімат вологий та прохолодний. Опади складають 700—1000 мм на рік. Ліси здебільшого вирубані.
З погляду гороутворення Вестервальд розглядається як аналог хребта Айфель, що розташований на лівому березі Рейну[2]. При формуванні обох масивів утворювалися характерні круглі улоговини через вибухові прориви підземних газів внаслідок вулканічної активності; до теперішнього часу частина улоговин заповнена озерами[3].
Цей гірський масив згадується вже в Тацита (під назвою Hercynia silva)[4]. Під нинішнім ім'ям вперше згадується у 1048 році у документах Трірського курфюрства.
Вестервальд займає помітне місце в народному фольклорі, йому присвячені багато народних пісень, такі як «Westerwaldlied», «Westerwald-Marsch», «Westerwald, du bist so schön», він фігурує в казках Братів Грімм.
Примітки
- ↑ а б в Вестервальд // Венгрия — Вильно — 1928. — Т. 10. — С. 452.
- ↑ Фриц Махачек. Рельеф земли. (с. 112—113)// Изд-во иностранной литературы, 1959
- ↑ Б. Ф. Добрынин. Физическая география западной Европы (с. 315)// Гос. Учеб.- Педагог. Изд-во, 1948
- ↑ Фридрих Любкер. Реальный словарь классических древностей. (с. 114)
Посилання
- Вестервальд // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Вестервальд // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).