Верхоянськ
| Місто | |
|---|---|
Верхоянськ якут. Верхоянскай | |
 | |
Прапор
Герб
  | |
| Координати 67°33′ пн. ш. 133°23′ сх. д. / 67.550° пн. ш. 133.383° сх. д. | |
| Країна | Росія |
| Регіон | Республіка Саха (Якутія) |
| Район | Верхоянський район |
| Міське поселення | Верхоянськ |
| Дата заснування | 1638 |
| Місто з | 1817 |
| Площа | 25 км²  |
| Висота центру | 127 м |
| Офіційна мова | якутська і російська |
| Населення | 1212 осіб (2013) |
| Часовий пояс | UTC+11 |
| Телефонний код | 41165 |
| Поштовий індекс | 678 530 |
| Код ЗКАТУ | 98216503 |
| GeoNames | 2013465 |
| OSM | ↑5128579 ·R (Verkhoyansk Urban Settlement, Q4109213) |
| в енциклопедії «Моє місто» | Верхоянськ |
  Верхоянськ Верхоянськ (Росія)  Верхоянськ Верхоянськ (Республіка Саха) | |
 | |
 Верхоянськ у Вікісховищі | |
Верхоя́нськ (рос. Верхоянск, якут. Верхоянскай) — місто у Верхоянському улусі Якутії, на правому березі річки Яна, за 92 км на північний захід від адміністративного центру улусу — Батагая.
Населення — 1212 осіб (2013). Верхоянськ — один з найменших населених пунктів у Росії, що мають статус міста, за оцінкою Росстату на 1 січня 2010 роки лише 2 міста — Магас та Чекалін поступалися йому за чисельністю[1].
Утворює міське поселення «Верхоянськ».
Верхоянськ — одне з найхолодшіших місць на Землі та найхолодніше місто в світі. Найнижча температура −69,8 °C була зареєстрована тут у лютому 1892 року. Верхоянськ часто називають Полюсом холоду північної півкулі.
Однак, хоча офіційно статус Полюса холоду відданий Верхоянську, суперечки про статус ведуться між ним і Оймяконом дотепер.
Історія
Заснований в 1638 як козацьке зимовище Посник Івановим[2].
У Верхоянськ відправляли політичних засланців. Першим сюди був висланий учасник польського повстання 1863 року поет Вікентій Пужіцкій. Також відбували тут заслання декабрист С. Г. Краснокутський, учасник революційного руху 1860-х рр.. І. А. Худяков, польський революціонер, етнограф Вацлав Серошевський, революціонери П. І. Войноральський, І. В. Бабушкін, В. П. Ногін.
Економіка
Основна галузь — сільське господарство (скотарство, конярство, оленярство), а також хутровий промисел. Господарський центр лісопромислового пункту. Річкова пристань.
Населення
| Рік | Населення | ±% |
|---|---|---|
| 1856 | 100 | — |
| 1897 | 354 | +254,0 % |
| 1913 | 700 | +97,7 % |
| 1926 | 400 | −42,9 % |
| 1939 | 1600 | +300,0 % |
| 1959 | 1410 | −11,9 % |
| 1970 | 1864 | +32,2 % |
| 1979 | 1709 | −8,3 % |
| 1989 | 1883 | +10,2 % |
| 1992 | 1900 | +0,9 % |
| 1996 | 1900 | +0,0 % |
| 1998 | 2000 | +5,3 % |
| 2000 | 2000 | +0,0 % |
| 2001 | 1900 | −5,0 % |
| 2002 | 1434 | −24,5 % |
| 2003 | 1400 | −2,4 % |
| 2005 | 1400 | +0,0 % |
| 2006 | 1300 | −7,1 % |
| 2007 | 1300 | +0,0 % |
| 2008 | 1300 | +0,0 % |
| 2010 | 1311 | +0,8 % |
| 2011 | 1300 | −0,8 % |
| 2012 | 1245 | −4,2 % |
| 2013 | 1212 | −2,7 % |
Клімат
Місто розташоване поблизу кордону помірного та субарктичного поясів. Зима екстремально холодна, суха і тривала, літо коротке, але тепле та відносно сухе (бувають і спекотні періоди), хоча бувають і різкі похолодання. Місто з найбільшою різницею максимальної та мінімальної температур. Опадів випадає мало — 150–200 мм (порівняно з кількістю опадів у пустелях). Заморозки можливі цілий рік, включаючи та літо.
- Середньорічна температура — −14,5 °
- Середньорічна швидкість вітру — 1,4 м/с
- Середньорічна вологість повітря — 69%
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | −15 | −9 | −4 | −2 | −1 | 3 | 5 | −1 | −23 | −45 | −67 | −93 | 37,3 |
| Середній максимум, °C | −20 | −17 | −15 | −13 | −10 | −5 | −2 | −7 | −39 | −57 | −89 | −156 | −8,7 |
| Середня температура, °C | −55 | −51 | −46 | −44 | −32 | −29 | −24 | −36 | −59 | −97 | −178 | −201 | −14,5 |
| Середній мінімум, °C | −90 | −86 | −83 | −61 | −53 | −45 | −41 | −47 | −58 | −79 | −208 | −256 | −20,1 |
| Абсолютний мінімум, °C | −150 | −143 | −137 | −126 | −114 | −92 | −83 | −97 | −158 | −202 | −267 | −271 | −67,8 |
| Середня кількість сонячних годин на місяць | 6 | 84 | 219 | 280 | 309 | 354 | 327 | 219 | 132 | 84 | 26 | 1 | 2041 |
| Норма опадів, мм | 1126 | 1093 | 1023 | 998 | 952 | 876 | 854 | 995 | 1357 | 1923 | 2366 | 5667 | 19273 |
| Днів з опадами | 2 | 1 | 1 | 1 | 3 | 9 | 7 | 5,7 | 23 | 26 | 23 | 21 | 44,2 |
| Днів зі снігом | 30 | 27 | 25 | 23 | 22 | 21 | 21 | 20 | 30 | 31 | 30 | 31 | |
| Вологість повітря, % | 95 | 94 | 92 | 87 | 83 | 81 | 89 | 90 | 97 | 97 | 87 | 61 | 73 |
| Джерело: Погода и Климат[3] та NOAA[4] | |||||||||||||
Абсолютний мінімум температури
15 січня 1885 у Верхоянську політичним засланцем С. Ф. Ковалик на обладнаній О. А. Бунге, керівником експедиції Російської академії наук, метеорологічній станції була зареєстрована мінімальна температура повітря, що дорівнює -67,1 °C. Але в лютому 1892 у Верхоянську була зареєстрована ще нижча температура -69,8 °C. Проте в журналах спостерігача була виявлена помилка при введенні поправки на температуру величиною в 2,2 ° C, ця помилка була виправлена, і найнижчою температурою у Верхоянську вважається -67,6 °C[5]. 2005 року відкрита меморіальна дошка на честь 120-річчя (тобто з 1885 року) реєстрації абсолютного мінімуму температури в північній півкулі.
Примітки
- ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, посёлкам городского типа и районам на 1.01.2010 р. Архів оригіналу за 01.02.2012. Процитовано 21.12.2021.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2012-02-01? (довідка) - ↑ ДАЛЬШЕ НА ВОСТОК. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
- ↑ —Погода и Климат [Архівовано 2010-11-19 у Wayback Machine.]. Retrieved January 1, 2013.
- ↑ Verhojansk Climate Normals 1961–1990. National Oceanic and Atmospheric Administration. Процитовано 9 лютого 2015.
- ↑ NINA A. STJPANOVA. ON THE LOWEST TEMPERATURES ON EARTH MONTHLY WEATHER REVIEW, January 1958 (англ.)
Посилання
- Верхоянский улусного краєзнавчий музей «Полюс холоду»
- NINA A. STJPANOVA. ON THE LOWEST TEMPERATURES ON EARTH MONTHLY WEATHER REVIEW, January 1958 (англ.)
- Christopher C. Burt. The Coldest Places on Earth Weather Extremes, 19.01.2011 (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії Якутії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).