YaChudo

Верхобуж

Переглядів: 0. Оновлено 05.11.2026.

село Верхобуж
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Церква Успіння Пресвятої Богородиці
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Золочівський район
Тер. громада Золочівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46040070070081500 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Населення 502
Площа 1,207 км²
Густота населення 415,91 осіб/км²
Поштовий індекс 80742[1]
Телефонний код +380 3265
Географічні дані
Географічні координати 49°51′56″ пн. ш. 25°5′49″ сх. д. / 49.86556° пн. ш. 25.09694° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
310 м
Водойми Західний Буг
Місцева влада
Адреса ради 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22
Карта
Верхобуж. Карта розташування: Україна
Верхобуж
Верхобуж
Верхобуж. Карта розташування: Львівська область
Верхобуж
Верхобуж
Мапа
Мапа

CMNS: Верхобуж у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Верхобу́ж — село в Україні, у Золочівській міській територіальній громаді, Золочівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Золочівська міська рада. Населення становить 502 особи.

Місце витоку річки Західний Буг.

Історія

Перша згадка датується 1649 роком. Тоді селяни заявили, що не можуть сплачувати податки через спустошення села татарами.

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Колтів в Золочівському повіті Тернопільського воєводства[2]..  

Боротьба ОУН-УПА з комунізмом.

На початку осені 1944року в районі села Верхобуж перебувала сотня УПА "Свободи". Повстанці були оточені переважаючими силами НКВС,але завдяки вдалим діям командира сотні зуміла завдати відчутних втрат окупантам і вийти з оточення.

Історія парафії

У давнину до Верхобузької парафії належали сусідні села Опаки, Хмелева, Руда-Колтівська й Гута-Верхобузька. Віддавна у селі стоїть дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці. За переказами, храм відвідував Богдан Хмельницький, коли 1651 року йшов з військом до Берестечка. У церкві також відбулася служба Божа перед штурмом війська Хмельницького Підгорецького замку.

Дерев'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці споруджений 1650 року[3] на горі Збіч та перенесений до центру села у 1730 році. У першій половині XIX століття, аби церква вміщувала більше парафіян, майстри збільшили її довжину й таким чином змінили форму. Центральна вісь стала довшою за поздовжню і храм перестав бути стильовим.

У 1794—1814 роках парохом села був отець Михайло Тарнавський. Після нього упродовж 1814—1820 років у церкві служив отець Стефан Домбровський. А на початку 1827 року у село прибув отець Платон Тарнавський. Він, більш як на століття, приєднав до парафії ще й село Колтів.

У 1830 році парохом Успенської церкви став син попереднього отця Михайла Аполлоній Тарнавський. Він тут служив упродовж наступних 45 років. Й досі на сільському цвинтарі зберегся великий склеп родини Тарнавських. У 1846 році загальна чисельність парафіян об'єднаної верхобузько-колтівської парафії складала 1 164 особи. У 1848 році Успенська церква змінила статус з матірної на дочірню.

У лютому 1879 року парохом став отець Михайло Чайковський. 1903 року його змінив отець Володимир Чайковський. 1934 року у Верхобузі засновано Братство Господньої молитви. 28 липня 1936 року декан Іван Колтельний представив громаді нового пароха — отця Володимира Теленка, родом із Коломиї. Того ж року селяни взялись будувати плебанію й завершили під час другої світової війни. З приходом радянської влади отця Володимира серед багатьох національно-свідомих селян заарештовано та вивезено на заслання до Сибіру.

У 1973 році закрито Успенську церкву. Відтоді для відправ до Верхобужа приїжджали священики з сусіднього села Ушня. 3 липня 1988 року церкву відкрито за сприяння отця Володимира Сагана. На честь цієї події біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці встановлено пам'ятний хрест. З 1994 року в селі діє і греко-католицька громада, а богослужіння у церкві відправляють почергово.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Золочівської міської територіальної громади[4].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Золочівського району[5].

Пам'ятки

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:

МоваКіл-тьЧастка
українська502100.00%
Усього502100%

Відомі люди

Примітки

Джерела

Посилання


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).