Верхобуж
| село Верхобуж | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська |
| Район | Золочівський район |
| Тер. громада | Золочівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46040070070081500 |
| Основні дані | |
| Населення | 502 |
| Площа | 1,207 км² |
| Густота населення | 415,91 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80742[1] |
| Телефонний код | +380 3265 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°51′56″ пн. ш. 25°5′49″ сх. д. / 49.86556° пн. ш. 25.09694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
310 м |
| Водойми | Західний Буг |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80700, Львівська обл., Золочівський р-н, м. Золочів, вул. Шашкевича, 22 |
| Карта | |
Верхобуж | |
Верхобуж | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Верхобу́ж — село в Україні, у Золочівській міській територіальній громаді, Золочівського району, Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Золочівська міська рада. Населення становить 502 особи.
Місце витоку річки Західний Буг.
Історія
Перша згадка датується 1649 роком. Тоді селяни заявили, що не можуть сплачувати податки через спустошення села татарами.
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Колтів в Золочівському повіті Тернопільського воєводства[2]..
Боротьба ОУН-УПА з комунізмом.
На початку осені 1944року в районі села Верхобуж перебувала сотня УПА "Свободи". Повстанці були оточені переважаючими силами НКВС,але завдяки вдалим діям командира сотні зуміла завдати відчутних втрат окупантам і вийти з оточення.
Історія парафії
У давнину до Верхобузької парафії належали сусідні села Опаки, Хмелева, Руда-Колтівська й Гута-Верхобузька. Віддавна у селі стоїть дерев'яна церква Успіння Пресвятої Богородиці. За переказами, храм відвідував Богдан Хмельницький, коли 1651 року йшов з військом до Берестечка. У церкві також відбулася служба Божа перед штурмом війська Хмельницького Підгорецького замку.
Дерев'яний храм Успіння Пресвятої Богородиці споруджений 1650 року[3] на горі Збіч та перенесений до центру села у 1730 році. У першій половині XIX століття, аби церква вміщувала більше парафіян, майстри збільшили її довжину й таким чином змінили форму. Центральна вісь стала довшою за поздовжню і храм перестав бути стильовим.
У 1794—1814 роках парохом села був отець Михайло Тарнавський. Після нього упродовж 1814—1820 років у церкві служив отець Стефан Домбровський. А на початку 1827 року у село прибув отець Платон Тарнавський. Він, більш як на століття, приєднав до парафії ще й село Колтів.
У 1830 році парохом Успенської церкви став син попереднього отця Михайла Аполлоній Тарнавський. Він тут служив упродовж наступних 45 років. Й досі на сільському цвинтарі зберегся великий склеп родини Тарнавських. У 1846 році загальна чисельність парафіян об'єднаної верхобузько-колтівської парафії складала 1 164 особи. У 1848 році Успенська церква змінила статус з матірної на дочірню.
У лютому 1879 року парохом став отець Михайло Чайковський. 1903 року його змінив отець Володимир Чайковський. 1934 року у Верхобузі засновано Братство Господньої молитви. 28 липня 1936 року декан Іван Колтельний представив громаді нового пароха — отця Володимира Теленка, родом із Коломиї. Того ж року селяни взялись будувати плебанію й завершили під час другої світової війни. З приходом радянської влади отця Володимира серед багатьох національно-свідомих селян заарештовано та вивезено на заслання до Сибіру.
У 1973 році закрито Успенську церкву. Відтоді для відправ до Верхобужа приїжджали священики з сусіднього села Ушня. 3 липня 1988 року церкву відкрито за сприяння отця Володимира Сагана. На честь цієї події біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці встановлено пам'ятний хрест. З 1994 року в селі діє і греко-католицька громада, а богослужіння у церкві відправляють почергово.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Золочівської міської територіальної громади[4].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Золочівського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Золочівського району[5].
Пам'ятки
- Біля села розташоване заповідне урочище — «Ліс в околицях Верхобужа».
- На південь від села розташований ландшафтний заказник місцевого значення — «Верхобузький заказник».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 502 | 100.00% |
| Усього | 502 | 100% |
Відомі люди
- Навкратій Крижановський (1876—1940) — український церковний діяч, ієромонах-василіянин, місіонер і душпастир у Канаді.
- Теодор Кукуруза (1956—2022) — український поет, композитор і виконавець пісень.
Примітки
- ↑ Довідник поштових індексів України. Львівська область. Золочівський район. Архів оригіналу за 27 січня 2016. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ DZIENNIK USTAW 1934 R. NR 64, POZ. 572 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu złoczowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
- ↑ Церква Успіння Пресвятої Богородиці
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Джерела
- Історія парафії Верхобужа // Успенська вежа. — № 4 (227). — квітень 2011. — С. 3.
Посилання
- Верхобуж
- Міжнародний екологічний етнофестиваль у Верхобужі «Чисті джерела Бугу 2008»
- Бабінська М., Кузік Л., Єфіменко Н. Фестиваль у Верхобужі
- На фестивалі «Верхобуж-2010» було все — навіть дощ
- Владика Богдан Манишин відвідав село Верхобуж
| Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
