Вероніка Гарт
| Вероніка Гарт англ. Veronica Hart | |
|---|---|
| Ім'я при народженні | англ. Jane Esther Hamilton |
| Народження | 27 жовтня 1956[1] (69 років) |
| Лас-Вегас-Велліd, Кларк, Невада, США | |
| Громадянство | |
| Освіта | Університет Невадиd |
| Діяльність | порноакторка, акторка, модель, еротична модель, кіноакторка, кінорежисерка, режисерка порнофільмів, продюсер порнофільмів |
| Жанр | порнофільм |
| Період | 1978 — тепер. час |
| Мови | рідна: англійська володіння: англійська |
| Волосся | каштанове і каштанове |
| Очі | блакитні |
| Зріст | 168 см[1] |
| Вага | 57 кг |
| У шлюбі | Michael Huntd і Cyril Yanod |
| Нагороди | |
| | |
Джейн Естер Гамільтон (англ. Jane Esther Hamilton; нар. 27 жовтня 1956, Лас-Вегас, Невада, США),відома як Вероніка Гарт — американська порноакторка, режисерка порнофільмів[2]. Режисер Пол Томас Андерсон назвав її «Меріл Стріп у порно»[3].
Ранні роки
Народилася і виросла у Лас-Вегасі, штат Невада[4]. У 16 років закінчила школу і 1976 року здобула ступінь з театрального мистецтва в Університеті Невади в Лас-Вегасі[5][6]. Після школи працювала в Англії, а потім повернулася до США і переїхала до Нью-Йорка[4][7].
Порноіндустрія
У порнофільмах знімалася два роки, з 1980 по 1982[4][8]. Здобула славу у порнофільмах «Amanda by Night», «Wanda Whips Wall Street», «Roommates» і «A Scent of Heather»[4]. У фільмах часто зображувала «стильних корінних ньюйоркців»[9]. Приблизно 1984 року почала знімати сегменти телесеріалу «Electric Blue» від Playboy, з'являтися у фільмах B-Movies і працюючи стриптизеркою[5][8]. Протягом 1990-х, 2000-х і 2010-х знімала, монтувала і продюсувала порнофільми, одночасно з'являючись в епізодичних ролях (не сексуального характеру) у різних проєктах[5].
Після продажу 2003 року її основної виробничої компанії VCA компанії Hustler, напрям компанії змінився від повнометражних сюжетних порнофільмів до гонзо. Після закінчення контракту залишила компанію[10] і зайнялася іншою діяльністю, зокрема, працювала гідесою в Музеї еротичної спадщини в Лас-Вегасі[11].
Працювала на оф-бродвейських сценах у постановках «Дім Бернарди Альби»[5][6], «Карнавал Тербера»[6], «Дайк і порнозірка»[12][13] і «Секс-скандал із глибоким горлом»[14][15].
Зіграла суддю у фільмі «Ночі в стилі бугі»[6], а також з'явилася в іншому фільмі Пола Томаса Андерсона «Магнолія»[5].
Станом на 2014 рік працювала викладачкою сексуальної освіти в Китаї[11].
Особисте життя
У 1982 році одружилася зі звукотехніком Майклом Гантом, пізніше розлучилася. Має синів Кріса і Макса[16], які навчалися в школі для обдарованих дітей. Її участь у порноіндустрії негативно вплинула на її дітей: «Це жахливо для них… Я їхня любляча мама, і нікому не подобається думати про те, що їхні батьки займаються сексом і прославилися цим»[16].
Вибіркові телепояви
- «Клієнт завжди мертвий», Джин Луїза Макартур, вона ж Вівека Сент-Джон — в епізоді 1 сезону «Відкрита книга» (2001)
- «Історії леді Чаттерлей», Емі (як Джейн Гамільтон) — в епізоді «Рукопис» (2001)
- «Перші роки», Лола — в епізоді «Порно в США» (2001)
Нагороди
Перемоги
- 1981
AFAA за найкращу жіночу роль — Amanda by Night[17]
- 1982
Премія AFAA за найкращу жіночу роль — Roommates[18]
Премія AFAA за найкращу жіночу роль другого плану — Foxtrot[17]
- 1996
Нагорода AVN за найкраще несексуальне виконання — Nylon[19]
- 1999
Нагорода XRCO за найкраще відео — Torn (режисер і продюсер Гарт)[20]
- 2004
Премія XRCO за найкращу комедію чи пародію — Misty Beethoven: The Musical (режисер, монтаж і продюсер Гарт)[21]
Номінації
- 2001
Найкращий режисер AVN — White Lightning[25]
- 2002
Найкращий режисер AVN — Taken[26]
- 2003
Найкращий режисер AVN — Crime and Passion[27]
- 2004
Найкращий режисер AVN — Barbara Broadcast Too[28]
- 2005
Найкращий режисер AVN — Misty Beethoven: The Musical[29]
- 2006
Найкраща несексуальна акторська гра AVN — Eternity[30]
- 2007
Найкраща несексуальна вистава AVN — Sex Pix[31]
- 2008
Найкраща несексуальна акторська гра AVN — Delilah
- 2009
Найкраща несексуальна акторська гра AVN — Roller Dollz[32]
Примітки
- ↑ а б Adult Film Index — 2022.
- ↑ The Actress, the Producer and Their Porn Revolution. Los Angeles Times. 6 січня 2002. Архів оригіналу за 3 грудня 2010. Процитовано 13 січня 2014.
- ↑ Bona, Damien (2002). Inside Oscar 2 (англ.). Random House Publishing Group. ISBN 978-0-345-44800-2. Процитовано 9 серпня 2020.
- ↑ а б в г Smith, Kent; Moore, Darrell W.; Reagle, Merl (1983). Adult Movies (англ.). Pocket Books (Mm). с. 120. ISBN 9780671468446. Процитовано 25 травня 2019.
- ↑ а б в г д Veronica Hart interview at kaos2000.net. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ а б в г Movie sparks memories for porn star. Las Vegas-Review Journal. 2 листопада 1997. Архів оригіналу за 17 вересня 2000. Процитовано 20 грудня 2017.
- ↑ Veronica Hart: Hart to HeartPodcast 60. The Rialto Report. 10 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ а б Rich, Frank (20 травня 2001). Naked Capitalists. The New York Times. Процитовано 28 вересня 2015.
- ↑ Kleinhans, Chuck (2006). Chapter 8: Implications for analysis - The change from film to video pornography. У Lehman, Peter (ред.). Pornography: Film and Culture. Rutgers University Press. с. 154—167. ISBN 9780857728883.
- ↑ Anthony, Andrew (1 серпня 2004). Risky Business. The Observer. Процитовано 27 серпня 2020.
- ↑ а б Kernes, Mark. So ... What's Veronica Hart Up To These Days?. AVN.com. Adult Video News. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
- ↑ Monji, Jana J. (27 серпня 1999). New Steps in Dance Toward Romance. Los Angeles Times. Процитовано 27 жовтня 2015.
- ↑ HOT! Gay/Bi Thespian Action!. Paper (англ.). 1 березня 2000. Архів оригіналу за 1 червня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
- ↑ Ng, David (10 грудня 2012). 'Deep Throat' play set for L.A. with porn star Veronica Hart. Los Angeles Times. Процитовано 22 травня 2019.
- ↑ Morris, Steven Leigh (7 лютого 2013). The Deep Throat Sex Scandal Celebrates a Famous First Amendment Victory But Ignores the Bigger Issue. L.a. Weekly. Процитовано 27 жовтня 2015.
- ↑ а б Dines, Gail; Humez, Jean M. (2003). Gender, Race, and Class in Media: A Text-Read. Sage. с. 57. ISBN 978-0761922612.
- ↑ а б Rame awards list. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 27 грудня 2007.
- ↑ Rame awards list. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2007.
- ↑ Past AVN Award Winners. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 29 листопада 2007.
- ↑ PREVIOUS WINNERS and NOMS - 2002 & Before). Процитовано 8 березня 2014.
- ↑ XRCO 2004 Winners. Процитовано 17 квітня 2014.
- ↑ AVN Hall of Fame. Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 29 листопада 2007.
- ↑ AVN Awards. Архів оригіналу за 15 квітня 2009.
- ↑ XRCO Hall of Fame. Архів оригіналу за 20 липня 2011. Процитовано 29 листопада 2007.
- ↑ AVN 2001 Nominations. Архів оригіналу за 9 березня 2001. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ AVN 2002 Nominations. Архів оригіналу за 8 грудня 2001. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ AVN 2003 Nominations. Архів оригіналу за 27 листопада 2002. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ AVN 2004 Nominations (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2003. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ AVN 2005 Nominations. Архів оригіналу за 10 грудня 2004. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ AVN 2006 Nominations (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2005. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ AVN 2007 Nominations. Архів оригіналу за 20 грудня 2006. Процитовано 2 грудня 2007.
- ↑ Nominations 2009 AVN Adult Movie Awards (PDF). AVNAwards.com. 25 листопада 2008. Архів оригіналу (PDF) за 3 грудня 2008. Процитовано 26 листопада 2008.
Література
- Sam Frank (1986). Sex in the Movies. Citadel Press.
- Nicolas Barbano (1999). Verdens 25 hotteste pornostjerner. Rosinante.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).