YaChudo

Верескуни

Переглядів: 0. Оновлено 28.10.2026.

село Верескуни
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Парафіївська селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080110050017381 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Верескуни 
Основні дані
Засноване 1700
Населення 299
Площа 1,504 км²
Густота населення 198,8 осіб/км²
Поштовий індекс 16741
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°49′59″ пн. ш. 32°47′0″ сх. д. / 50.83306° пн. ш. 32.78333° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
152 м
Водойми річка Верескуни
Місцева влада
Адреса ради 16742, с-ще Тростянець, вул. Шкільна, 3а
Карта
Верескуни. Карта розташування: Україна
Верескуни
Верескуни
Верескуни. Карта розташування: Чернігівська область
Верескуни
Верескуни
Мапа
Мапа

Верескуни́ — село в Україні, у Парафіївській селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 299 осіб. До 2020 року орган місцевого самоврядування — Тростянецька сільська рада.

Географія

Селом протікає річка Верескуни, ліва притока Смошу.

Історія села

Село було засновано 1701 році козаком Верескуном[джерело?] (в 2001 році святкували 300-річчя села). Раніше було хутором, і помилковим є походження назва від слова «Вереск». Центральна частина села досі називається «хутір». Назва хутір Верескуни зберігалась ще в 1860–1911 роках.[1]

Хутір було приписано до Різдва Пресвятої Богородиці[2][3] церква у Бережівці.

Найдавніше зображення на мапі 1812 року як Верескунівці[4]

У 1862 році на хуторі володарському Верескуни́ було 2 заводи та 65 дворів де жило 521 особа[5]

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бережівської волості Прилуцького повіту Полтавської губернії мешкало 736 осіб, налічувалось 133 дворових господарства, існували постоялий будинок, 2 лавки, 3 кузні та вітряний млин[6].

За переписом 1897 року кількість мешканців становила 917 осіб (432 чоловічої статі та 485 — жіночої), з яких [7].

У 1911 році на хуторі Верескуни́ була церковно-парафіївська школа та жило 1060 осіб[8]

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
українська 291 97.32%
російська 8 2.68%
Усього 299 100%

Видатні люди

  • Ганна Демиденко (нар. 1951) — поетеса, лауреатка літературної премії імені Леоніда Глібова.
  • Ігнатенко (Найденко) Катерина Андріївна — науковець у галузі тваринництва, викладачка вищої школи, доцент кафедри розведення с.-г. тварин Національного аграрного університету м. Київ.

Інтернет-посилання

Посилання

  1. ↑ http://bloknot.info/genocide-of-ukrainian-people-1991-2007-five-millions-victim/[недоступне посилання]
  2. ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 89, 516 та 552 (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.[недоступне посилання]
  3. ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 17 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
  4. ↑ Большая карта Российской Империи 1812 года для Наполеона. www.etomesto.ru. Процитовано 24 січня 2022.
  5. ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
  6. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  7. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-171. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  8. ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 309 з 562.
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).