Венереум
Вене́реум (лат. venereum, досл. «Венерине місце», від Venus) — тип давньоримських будов, що спеціально призначалися для любовних втіх[1][2].
Їх слід відрізняти від будинків розпусти (лупанаріїв) — там пропонували не повій, а лише місце для сексуальних відносин. Два венереуми знайдено на розкопках Помпей: один в «Будинку Юлії Щасливої», другий — у «Будинку Саллюста». Останній мав сад і включав кілька окремих приміщень — спальню, трикліній і ларарій[2].
Напис у «Будинку Юлії Щасливої» говорить: «у садибі Юлії Щасливої… венереум… здається внайми протягом на п'ять років, на термін 6–1 днів до серпневих ід»[1] (7–12 серпня). Поруч присутня абревіатура SQDLENC, яку можна розшифрувати як «Si quis domi lenocinium exerceat ne conducito» («Держателям публічних будинків прохання не турбувати»)[1].
Стіни приміщень венереуму могли покривати малюнки досить непристойного змісту, деякі з еротичних малюнків з Помпей можна побачити в Національному археологічному музею Неаполя.
Див. також
Примітки
- ↑ а б в Thomas Henry Dyer (1871). Pompeii: Its history, buildings, and antiquities. An account of the destruction of the city, with a full description of the remains, and of the recent excavations, and also an itinerary for visitors. Bell & Daldy. с. 69.
- ↑ а б Eric Moormann (2015). Pompeii's Ashes: The Reception of the Cities Buried by Vesuvius in Literature, Music, and Drama. Walter de Gruyter GmbH & Co KG. с. 50. ISBN 1614518734.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).