YaChudo

Велько Симич

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Футболіст
Велько Симич
Особисті дані
Народження 17 лютого 1995 (31 рік)
  Лазаревацd, Белград, Республіка Сербія, СР Югославія Редагувати інформацію у Вікіданих
Зріст 180 см Редагувати інформацію у Вікіданих
Вага 70 кг Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство  Сербія Редагувати інформацію у Вікіданих
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Азербайджан «Сабах»
Номер 20 Редагувати інформацію у Вікіданих
Юнацькі клуби
-2013
2013		 Сербія «Црвена Звезда»
Швейцарія «Базель»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2013–2016 Швейцарія «Базель ІІ» 20 (2)
2014–2015 →  Словенія «Домжале» 17 (0)
2016 →  Швейцарія «Шаффгаузен» 10 (0)
2016–2017 →  Швейцарія «К'яссо» 33 (4)
2017 Швейцарія «Вінтертур» 3 (0)
2018 Сербія «Земун» 16 (5)
2018–2021 Сербія «Црвена Звезда» 44 (9)
2021–2023 Сербія «Воєводина» 87 (20)
2023–2025 Кіпр «Омонія» 45 (6)
2025 Туреччина «Сівасспор» 16 (1)
2025– Азербайджан «Сабах» 28 (11)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2011–2012 Сербія Сербія U-17 6 (3)
2013–2014 Сербія Сербія U-19 7 (5)
2014 Сербія Сербія U-20 1 (0)
2015 Сербія Сербія U-23 1 (0)
2023 Сербія Сербія 1 (1)
* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 8 липня 2026.
CMNS: Велько Симич у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Велько Симич (серб. Veljko Simić, нар. 17 лютого 1995, Лазаревац) — сербський футболіст, півзахисник азербайджанського клубу «Сабах». Виступав також за клуби «Црвена Звезда», «Воєводина» та «Омонія», а також провів один матч у складі національної збірної Сербії.

Клубна кар'єра

Народився 17 лютого 1995 року в місті Лазаревац. Є вихованцем белградської «Црвени Звезди» і був одним із найперспективніших гравців в академії клубу на той час[1][2][3]. Перед сезоном 2012/13 він мав перейти до першої команди клубу, однак відмовився продовжувати контракт. Через це футболіст був змушений провести останній рік своєї угоди у молодіжному складі белградського клубу.

1 березня 2013 року було оголошено, що 18-річний Симич підписав п'ятирічний контракт зі швейцарським «Базелем», який набував чинності 1 липня 2013 року та був розрахований до 30 червня 2018 року. Планувалося, що перший сезон він проведе у молодіжній команді клубу, після чого буде переведений до основного складу. Проте ці плани були зірвані рішенням Федерального відомства з питань міграції Швейцарії, яке відмовило футболістові у видачі дозволу на проживання та роботу. Причиною стало те, що Симич був громадянином країни, яка не входила до Європейського Союзу або ЄАВТ, тому не підпадав під дію угод про свободу пересування. Виняток для професійних футболістів, на який посилався «Базель», також не був застосований, оскільки він передбачав, що гравець повинен щонайменше один рік регулярно виступати у найвищому дивізіоні своєї країни[4].

Після того як Федеральний адміністративний суд підтвердив це рішення, сезон 2014/15 Симич провів на правах оренди у словенському клубі «Домжале»[5]. Там він зіграв 17 матчів, здобувши необхідний ігровий досвід. На початку липня 2015 року швейцарська влада все ж видала йому дозвіл на роботу, після чого Симича було включено до заявки першої команди «Базеля» на сезон 2015/16. Проте за основний склад він так і не дебютував. Другу половину сезону провів в оренді у клубі «Шаффгаузен», який виступав у Челлендж-лізі[6]. Згодом перейшов на правах оренди до «К'яссо», де став основним гравцем, провівши 33 матчі та забивши чотири голи. Після завершення оренди 1 вересня 2017 року «Базель» оголосив про розірвання контракту з Симичем за взаємною згодою[7]. Після цього став футболістом «Вінтертура», однак уже через два місяці залишив клуб із особистих причин і повернувся до Сербії, підписавши контракт із «Земуном»[8].

З початку 2018 року Симич виступав за «Земун» до другого туру сезону 2018/19. Після вдалих виступів 30 липня 2018 року повернувся до «Црвени Звезди», підписавши чотирирічний контракт. На презентації він заявив журналістам, що його достроковий перехід з «Црвени Звезди» до «Базеля» був «помилкою, з якої можуть повчитися молоді гравці»[9]. Дебютував за белградський клуб 4 серпня 2018 року в матчі Суперліги Сербії проти «Вождоваца». Уже через трохи більше ніж хвилину після виходу на поле він забив свій перший гол за «Црвену Звезду», допомігши команді перемогти з рахунком 2:1. За два з половиною роки у складі белградців провів 62 матчі та забив 15 м'ячів, двічі ставши чемпіоном Сербії. Один із найкращих своїх матчів провів у Кубку Сербії проти «Трепчі», у якому оформив покер. Завдяки цьому він увійшов до числа небагатьох футболістів «Црвени Звезди», які забивали чотири голи в одному матчі, поряд із такими легендами клубу, як Коста Томашевич, Бора Костич та Дуле Савич[10].

11 січня 2021 року Симич достроково розірвав контракт із «Црвеною Звездою»[11] і через два дні перейшов до «Воєводини»[12]. Після двох із половиною сезонів у новосадському клубі, у липні 2023 року підписав контракт із кіпрською «Омонією»[13].

На початку 2025 року став гравцем турецького «Сівасспора», де провів пів року. Після цього 28 серпня 2025 року клуб «Сабах» з Прем'єр-ліги Азербайджану оголосив про оренду Симича до кінця сезону[14]. З командою у сезоні 2025/26 виграв «золотий дубль», здобувши чемпіонство[15] та вигравши національний кубок[16]. 2 червня 2026 року «Сабах» повідомив про підписання з футболістом повноцінного дворічного контракту на правах вільного агента[17]. Станом на 8 липня 2026 року відіграв за бакинську команду 28 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні

2011 року дебютував у складі юнацької збірної Сербії (U-17), а з 2013 року виступав за юнацьку збірну Сербії U-19. У липні 2014 року у складі цієї команди взяв участь у чемпіонаті Європи серед юнаків до 19 років, де зіграв у матчі проти збірної України. Згодом входив до складу збірної Сербії U-20, однак через розрив зовнішньої бічної зв'язки коліна пропустив чемпіонат світу серед молодіжних команд 2015 року в Новій Зеландії, який збірна Сербії виграла. Загалом на юнацькому рівні взяв участь у 14 іграх, відзначившись 8 забитими голами.

2015 року залучався до складу олімпійської збірної Сербії, за яку зіграв в одному офіційному матчі.

25 січня 2023 року дебютував у складі національної збірної Сербії в товариському матчі проти збірної США, який завершився перемогою сербів з рахунком 2:1. У цьому поєдинку Симич забив другий гол своєї команди, який став для нього першим у складі національної збірної[18]. В подальшому за збірну не виступав.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну — Сербія Сербія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
26-1-2023 Лос-Анджелес США США 1 – 2 Сербія Сербія товариський матч 1 Замінений на 76-ій хвилині 76'
Усього Матчів 1 Голів 1

Титули і досягнення

«Црвена Звезда»: 2018/19, 2019/20
«Сабах»: 2025/26
«Сабах»: 2025/26

Особисте життя

Двоюрідною сестрою Велька Симича є відома сербська гандболістка Андреа Лекич[19].

Примітки

  1. ↑ Džajić: Sukob s Čovićem me ne zanima!. Курир. 29. 1. 2013. Процитовано 31. 7. 2018.
  2. ↑ Otkrivamo: Talentovani Veljko Simić ne sme da igra u Bazelu! Vraća li se u Zvezdu?. Телеграф. 10. 7. 2014. Процитовано 31. 7. 2018.
  3. ↑ Zvezda vraća 'odbeglog sina'! Veljko Simić ponovo na "Marakani"!. Информер. 27. 7. 2018. Процитовано 31. 7. 2018.
  4. ↑ Fontana, Katharina (10 липня 2014). Simic erhält keine Spielbewilligung. Neue Zürcher Zeitung (нім.). Процитовано 10 липня 2026.
  5. ↑ Talentovani Veljko Simic ne sme da igra u Vazelu. Telegraf. Процитовано 28 жовтня 2014.
  6. ↑ Veljko Simic wechselt leihweise zum FC Schaffhausen (нім.). Aargauer Zeitung. 7 січня 2016. Архів оригіналу за 7 жовтня 2018. Процитовано 28 серпня 2016.
  7. ↑ FC Basel 1893 (2017). FCB und Simic lösen Vertrag in gegenseitigem Einvernehmen auf. FC Basel 1893. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  8. ↑ Dušan Ninković (31 липня 2018). Meridian Sport: Veljko Simić: Povratak odbeglog Zvezdinog deteta! (серб.). Процитовано 30 серпня 2018.[недоступне посилання з 01.07.2025]
  9. ↑ Novosti: Veljko Simić: Rani odlazak u inostranstvo je bio velika greška (серб.). 3 серпня 2018. Процитовано 30 серпня 2018.
  10. ↑ Simić u društvu odabranih. crvenazvezdafk.com. 15. 10. 2019. Процитовано 13. 1. 2021.
  11. ↑ Zvezda i Simić sporazumno raskinuli ugovor. crvenazvezdafk.com (серб.). 11 січня 2021. Процитовано 11 січня 2021.
  12. ↑ Вељко Симић потписао за Војводину. fkvojvodina.rs (серб.). 13 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  13. ↑ Zvanično: Veljko Simić došao po titulu na Kipar. mozzartsport.com. 19. 7. 2023. Процитовано 5. 9. 2023..
  14. ↑ Xoş gəldin, Velko Simiç!. instagram.com/sabahfc/?hl=en (Azerbaijani) . Sabah FC Instagram. 28 серпня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
  15. ↑ 9-cu çempion: 18 ildə ilk. pfl.az (азерб.). 30 квітня 2026. Процитовано 30 квітня 2026.
  16. ↑ Ismayilova, Laman (14 травня 2026). 'Sabah' enters Azerbaijani football history with Premier League and Cup triumph. offsideplus.az (англ.). Процитовано 14 травня 2026.
  17. ↑ Velko Simiç daha 2 il “Sabah”da!. sabahfc.az (Azerbaijani) . Sabah FK. 2 червня 2026. Процитовано 3 червня 2026.
  18. ↑ БРАВО ОРЛОВИ, СРБИЈА БОЉА ОД АМЕРИКЕ. Футбольний союз Сербії. 26 січня 2023.
  19. ↑ Гузијан, Јована (4. 6. 2019). Teme do Arene - Andrea Lekić - epizoda 15. Арена спорт. youtube.com. Процитовано 29. 7. 2019.

Посилання

Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).