YaChudo

Велике Заміщення

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

Велике Заміщення[1][2][3][4] (фр. Grand remplacement), інколи Велика Заміна[5] — теорія змови, створена французьким письменником Рено Камю. Вона стверджує, що владні еліти європейських країн і США організують чи підтримують «заміщення» корінного (білого) європейського населення неєвропейськими (небілими) іммігрантами, передусім із переважно мусульманських країн. Для цього еліта використовує масову імміграцію, високу народжуваність серед мігрантів і низьку народжуваність серед корінного населення. Теорія зародилася на початку 2010-х, а значного поширення набула з другої половини 2010-х. Теорію Великого Заміщення слід відрізняти від доведених етнічних чисток і випадків вимушеної міграції, позаяк теорія змови стверджує про скоординованість і тривалу реалізацію «заміщення».

Розвиток теорії

Рено Камю, 2011 р.

В інтерв'ю британському журналу «The Spectator» у 2016 році Рено Камю заявив, що почав розвивати свою ідею в 1996 році, редагуючи путівник про департамент Еро. Він стверджував, що «раптом усвідомив, що в дуже старих селах… населення повністю змінилося»[6]. Камю спирався на ранні роботи Жана Распая, автора антиутопічного роману «Табір святих» (1973) про масову імміграцію та руйнування західної цивілізації[7]. Сам Камю частково лівих поглядів, він гей і виступає за одностатеві шлюби[8].

У 2002 Камю заснував расистську політичну партію, «Parti de l'In-nocence» («Партія невинності»)[9], хоча публічно вона не була представлена ​​до президентських виборів 2012 року[6]. Партія виступає за повернення всіх іммігрантів та їхніх сімей до країни їхнього походження, та повне припинення майбутньої імміграції[10].

Рено Камю описав свою теорію змови у двох книгах «Абецедарій нешкідливості» (L'Abécédaire de l'in-nocence, 2010) і «Велике Заміщення» (Le Grand Remplacement, 2011), де змалював вплив імміграції за попереднє десятиліття[11]. Камю стверджував про «Велике Заміщення», що відбувається у Франції, а також наводив аргументи, що подібне триває в інших частинах Європи та Сполучених Штатів. Камю вказує на збільшення використання іспанської мови в Сполучених Штатах на початку двадцять першого століття як на доказ того, що там відбувалося «Велика Заміщення»[12]. Як епіграф до другої книги Камю обрав вислів Бертольта Брехта з сатиричної поеми «Втрата» про те, що найлегше для уряду, який втратив довіру свого народу, обрати новий народ[13].

Сирійські та іракські біженці в прибережних водах острова Лесбос у Греції після переправи з Туреччини.

Європа пережила серію ісламських терористичних атак протягом 2000-х–2010-х років[14], та мігрантську кризу у 2015—2016 роках[15]. Це створило сприятливий ґрунт для сприйняття теорії змови Камю[16]. Теорія не була такою провокаційною, як теорія змови про «геноцид білих», хоча ідеї тісно пов'язані[12]. Роздуми Камю про майбутню загибель європейської культури та цивілізації відповідали настроям європейських інтелектуалів того періоду, викладеним у книгах «Німеччина самоліквідується» Тіло Сарацина (2010), «Французьке самогубство» Еріка Земмура (2014) або «Покора» Мішеля Уельбека (2015)[17].

Протягом 2010-х років теорія і термін «Велика Заміщення» поступово почали поширюватися серед крайніх альт-правих та білих супремасистів. До 2017 року «Ви нас не заміните» стало помітним гаслом серед білих супремасистів, які зібралися на мітингу «Об'єднаймо правих» у Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія[18].

Коли мігранти шукали притулку в південній Європі, а потім на кордоні між США та Мексикою, теорія почала з'являтися з більш офіційних джерел. Будучи президентом США, Дональ Трамп називав наплив іммігрантів з Центральної Америки «вторгненням»[12]. У 2017 році тодішній республіканець від штату Айова Cтів Кінг написав у Твіттері: «Ми не можемо відновити нашу цивілізацію чужими дітьми». У 2019 році на цю теорію посилалася відома ультраправа французька політикиня Марін Ле Пен. Такер Карлсон та інші ведучі Fox News почали неодноразово посилатися на теорію заміщення у своїх сегментах про імміграцію[18].

Вплив

Згідно з опитуванням, проведеним Ifop у грудні 2018 року, 25 % опитаних французів погодилися з теорією «Великого Заміщення»[19]. В іншому опитуванні, проведеному Harris Interactive у жовтні 2021 року, з теорією погодилися 61 % французів[20].

Теорія «Великого Заміщення» є ключовим ідеологічним компонентом ідентитаризму, напряму білого націоналізму, що виник у Франції та з того часу здобув популярність у Європі та інших частинах західного світу[21].

11 серпня 2017 року сотні людей, що представляють антисемітські та білі супремасистські групи, включно з Ку-клукс-кланом, зібралися на мітинг «Об'єднайте правих» у Шарлоттсвіллі, штат Вірджинія, де загинув контрпротестувальник. Екстремісти розпочали мітинг, посилаючись на теорію «Великого Заміщення», скандуючи «Ви не заміните нас» та «Євреї нас не замінять». 27 жовтня 2018 року 11 парафіян у синагозі Піттсбурга були вбиті стрільцем, який вірив у теорію «Великого Заміщення» і вважав, що HIAS, єврейсько-американська некомерційна організація, працює над тим, щоб «залучити загарбників, які вбивають наших людей». 15 березня 2019 року 51 людина загинула внаслідок послідовних терористичних атак на мечеті в Крайстчерчі, Нова Зеландія. У маніфесті стрільця неодноразово та безпосередньо згадувалася теорія заміщення. 3 серпня 2019 року 23 людини загинули внаслідок масової стрілянини в магазині Walmart в Ель-Пасо, штат Техас. У маніфесті вбивці згадувалася теорія «Великого Заміщення» та побоювання щодо «іспанського вторгнення в Техас»[18]. Рено Камю неодноразово засуджував насильницькі дії, скоєні ультраправими терористами[22][23][24][25].

В Україні

В Україні у 2026 році поширилися чутки, що для компенсації нестачі робітників до країни планують завезти тисячі іммігрантів з Індії. Це викликало широкі побоювання, що українців цілеспрямовано «замінять» індійцями[26] для компенсації чоловіків, які воюють. Насправді кількість іммігрантів з початку повномасштабного російського вторгнення впала майже в 4 рази[27][28]. Про який-небудь зв'язок з теорією Рено Камю не повідомлялося.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Ультраправі та популістські сили в Європі: ризики для регіональної стабільності та наслідки для України (укр.). Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва». 3 вересня 2026.
  2. ↑ ФРАНЦУЗЬКА ІННОВАЦІЙНА ЛЕКСИКА: СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І ПЕРЕКЛАД УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ, сторінка 55.
  3. ↑ «СУЧАСНА РЕАЛЬНІСТЬ» ЯК ГЕНЕРАТОР СОЦІАЛЬНИХ СТРАХІВ, ФОБІЙ ТА ІСТЕРИЗОВАНОСТІ СУСПІЛЬСТВА ХХІ СТ., сторінка 4.
  4. ↑ Неонацисти розстріляли 49 людей у мечетях в Новій Зеландії. Як це пояснив організатор теракту? (укр.). Хмарочос. 15 березня 2019.
  5. ↑ В Україні продають книгу-«маніфест» масового вбивці з Крайстчерча — Bellingcat (укр.). NV. 14 серпня 2019.
  6. ↑ а б Non! | Spectator Life. Spectator Life (брит.). 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 14 липня 2026.
  7. ↑ Board, The Editorial (19 листопада 2022). Opinion | There Are No Lone Wolves. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 липня 2026.
  8. ↑ Renaud Camus, des backrooms gays au "grand remplacement". Le Nouvel Obs (фр.). 29 червня 2016. Процитовано 14 липня 2026.
  9. ↑ KECHICHIAN, PATRICK (13 серпня 2002). Renaud Camus développe le programme de son « Parti de l'In-nocence ». Le Monde (фр.). ISSN 1950-6244. Процитовано 14 липня 2026.
  10. ↑ Onishi, Norimitsu (20 вересня 2019). The Man Behind a Toxic Slogan Promoting White Supremacy. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 14 липня 2026.
  11. ↑ Croucher, Stephen M. (2013–03). Integrated Threat Theory and Acceptance of Immigrant Assimilation: An Analysis of Muslim Immigration in Western Europe. Communication Monographs (англ.). 80 (1): 46—62. doi:10.1080/03637751.2012.739704. ISSN 0363-7751.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)
  12. ↑ а б в Great Replacement Theory (white replacement theory) | Political Science | Research Starters | EBSCO Research. EBSCO (англ.). Процитовано 14 липня 2026.
  13. ↑ Leconte, Cécile (24 вересня 2019). La carrière militante du « grand remplacement » au sein du milieu partisan de l’Alternative pour l’Allemagne (AfD):. Politix. 126 (2): 111—134. doi:10.3917/pox.126.0111. ISSN 0295-2319.
  14. ↑ EU Terrorism Situation & Trend Report (EU TE-SAT) – Reviewing the terrorism phenomenon. Europol (англ.). Процитовано 12 липня 2026.
  15. ↑ Migrant crisis: Migration to Europe explained in seven charts. BBC News (брит.). 2 вересня 2015. Процитовано 12 липня 2026.
  16. ↑ Bergmann, Eirikur (2018), Bergmann, Eirikur (ред.), The Eurabia Doctrine (англ.), Springer International Publishing, с. 123—149, doi:10.1007/978-3-319-90359-0_6, ISBN 978-3-319-90359-0, процитовано 12 липня 2026
  17. ↑ Polakow-Suransky, Sasha (2017). Go Back to where You Came from: The Backlash Against Immigration and the Fate of Western Democracy (англ.). Oxford University Press. с. 2—3. ISBN 978-1-84904-909-2.
  18. ↑ а б в The ‘Great Replacement’Theory, Explained (PDF). National emmigration forum. 2021.
  19. ↑ Sondage : les Gilets jaunes sont plus sensibles aux théories du complot. lejdd.fr (фр.). 11 лютого 2019. Процитовано 14 липня 2026.
  20. ↑ 67% de Français inquiets par l'idée d'un «grand remplacement», selon un sondage. Le Figaro (фр.). 21 жовтня 2021. Процитовано 14 липня 2026.
  21. ↑ Far-right group is sending UK recruits to military-style training camps in Europe. The Independent (брит.). Архів оригіналу за 25 вересня 2018. Процитовано 14 липня 2026.
  22. ↑ Wildman, Sarah (15 серпня 2017). “You will not replace us”: a French philosopher explains the Charlottesville chant. Vox (амер.). Процитовано 14 липня 2026.
  23. ↑ Heim, Joe; McAuley, James (15 березня 2019). New Zealand attacks offer the latest evidence of a web of supremacist extremism. The Washington Post (амер.). ISSN 0190-8286. Процитовано 14 липня 2026.
  24. ↑ Wildman, Sasha Polakow-Suransky, Sarah (14 липня 2026). The Inspiration for Terrorism in New Zealand Came From France. Foreign Policy (амер.). Процитовано 14 липня 2026.
  25. ↑ Byman, Daniel (14 липня 2026). The Global Roots of the Buffalo Shooting. Foreign Policy (амер.). Процитовано 14 липня 2026.
  26. ↑ Не такий страшний індієць, як його малюють. Що відбувається з трудовою міграцією?. Економічна правда (укр.). Процитовано 14 липня 2026.
  27. ↑ «Чергові індійці з валізами». Чому українці бояться трудових мігрантів, хто підживлює паніку та що кажуть цифри. hromadske (укр.). 14 травня 2026. Процитовано 14 липня 2026.
  28. ↑ Не мільйони, а 100 людей. Скільки індійців насправді приїхало до України. BBC News Україна (укр.). 28 травня 2026. Процитовано 14 липня 2026.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).