Велика Бакта
| село Велика Бакта | |||
|---|---|---|---|
| |||
 Палац Очкаї, ХІХст.
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Закарпатська область | ||
| Район | Берегівський район | ||
| Тер. громада | Берегівська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA21020030070034520 
| ||
| Облікова картка | Облікова картка села Велика Бакта | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1363 | ||
| Населення | 1047 | ||
| Площа | 1,065 км² | ||
| Густота населення | 983,1 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 90252 | ||
| Телефонний код | +380 03141 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 48°9′39″ пн. ш. 22°39′50″ сх. д. / 48.16083° пн. ш. 22.66389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
118 м | ||
| Водойми | річка Верке | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 90252, с. Велика Бакта, вул. Свободи, 10/а | ||
| Карта | |||
  Велика Бакта | |||
 Велика Бакта | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Вели́ка Бакта (угор. Nagybakta) — село в Берегівській громаді Берегівського району Закарпатської області України.
Історія
Перша письмова згадка про село датується 1232 роком. Тривалий час основним населенням невеличкого села була прислуга з розташованого неподалік Боржавського замку. Ім'я поселення вже згадувалося в 1232 році під назвою Bagotha. За однією з версій, сама назва «Бакта» походить від прізвища угорських дворян Боктаї, який певний час володіли селом.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1084 особи, з яких 532 чоловіки та 552 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1022 особи.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кіл-ть | Частка |
|---|---|---|
| українська | 636 | 60.74% |
| угорська | 327 | 31.23% |
| російська | 69 | 6.59% |
| вірменська | 7 | 0.67% |
| словацька | 2 | 0.19% |
| румунська | 2 | 0.19% |
| німецька | 1 | 0.10% |
| білоруська | 1 | 0.10% |
| інші не визначилися | 2 | 0.19% |
| Усього | 1047 | 100% |
Цікаво
- Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція
На території села розташована Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, створений у 1989 році на базі Закарпатської державної сільськогосподарської дослідної станції. В свою чергу, ця дослідна станція продовжила діяльність заснованого на початку XX століття владою Угорщини королівського сільськогосподарського інституту.
- Палац Очкаї
Головне приміщення дослідної станції розташоване в архітектурній пам'ятці кінця XIX століття, палаці Очкая (угорського офіцера). В літературі зустрічається також визначення «палац Готтесмана», за ім'ям австрійського землевласника Адольфа Готтесмана, який в середині XIX століття викупив землі Великої Бакти разом із палацом у сімейства Очкаї, та перебудував палац в його сьогоднішньому вигляді.
Цікавим об'єктом є також господарське приміщення палацу, згодом — інституту, у підвалах якого за часів перебування Закарпаття в складі Чехословацької республіки (1919—1939) проводилась селекційна робота з виноградом. В радянський час в приміщенні була бібліотека, на початку 2000-х рр. частина споруди була орендована під швейний цех, решта знаходиться в поганому стані.
Поруч із палацом (адмінбудівлею ЗІ АПВ) знаходиться розвісиста тополя, вік якої сягає 200, за іншими припущеннями, 300 років. Обхват тополі — понад 6 метрів, таким чином, це дерево є одним з найбільших для свого виду в Україні.
Палац Очкаїв та вікова тополя становлять основу гербу та прапора с. Велика Бакта.
Поруч із палацом знаходиться парк, закладений у 18-му столітті, занесений до природно-заповідного фонду Закарпаття як пам'ятка місцевого значення. В нетрях парку знаходиться зруйнований склеп, у якому в період з 19 століття по 1944 рік були поховані сім членів родини Очкаїв. Місцезнаходження склепу наразі не визначено.
В центрі села В. Бакта знаходиться пам'ятка технічної культури — водонапірна башта 1936 року, зведена за часів чехословацького правління. На даний час дерев'яна обшивка башти пошкоджена, споруда не функціонує.
Археологічні знахідки
У південно-східній околиці села розташований курган, відомий під назвою Курган Красуні. Поблизу нього знайдено римські монети Марка Антонія, Августа, Трояна.
Туристичні місця
- курган, відомий під назвою Курган Красуні. Поблизу нього знайдено римські монети Марка Антонія, Августа, Трояна.
- Закарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція, створений у 1989 році
- Палац Очкаїв
- пам'ятка технічної культури — водонапірна башта 1936 року
- парк, закладений у 18-му столітті
- зруйнований склеп, у якому в період з 19 століття по 1944 рік були поховані сім членів родини Очкаїв
Примітки
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Джерела
- Велика Бакта сподівається на туристичне майбутнє [Архівовано 18 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- «Архітектурні, історичні та природні цінності Берегівщини»
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).