YaChudo

Вектор Шеплі

Переглядів: 0. Оновлено 10.11.2026.

Вектор Шеплі — принцип оптимальності розподілу виграшу між гравцями в задачах теорії кооперативних ігор. Являє собою розподіл, в якому виграш кожного гравця дорівнює його середньому вкладу в виграш великої коаліції при певному механізмі її формування.

Формальне означення

Для кооперативної гри розглянемо деяке впорядкування множини всіх гравців N {\displaystyle N} . Позначимо через K i {\displaystyle K_{i}} підмножину, яка містить перших i {\displaystyle i} гравців в даному впорядкуванні. Вкладом ' i {\displaystyle i} -го гравця назвемо величину v ( K i ) − v ( K i − 1 ) {\displaystyle v(K_{i})-v(K_{i-1})} , де v {\displaystyle v}  — характеристична функція кооперативної гри.

Вектором Шеплі кооперативної гри називається такий розподіл виграшу, що кожний гравець отримує математичне сподівання свого вкладу в відповідні коаліції Ki, при рівноймовірному винекненні впорядкувань :

Φ ( v ) = 1 n ! ∑ τ ∈ T x τ , {\displaystyle \Phi (v)={\frac {1}{n!}}\sum _{\tau \in T}x_{\tau },}

де n {\displaystyle n}  — кількість гравців, T {\displaystyle T}  — множина впорядкувань множити гравців N ,   x τ {\displaystyle N,\ x_{\tau }}  — розподіл виграшу в якому гравець, що стоїть на місці i {\displaystyle i} у впорядкуванні τ {\displaystyle \tau } , отримує свій вклад в коаліцію K i {\displaystyle K_{i}} (точка Вебера).

Більш розповсюджена формула для обчислення вектора Шеплі, яка не потребує знаходження n ! {\displaystyle n!} точок Вебера, має вигляд:

Φ ( v ) i = ∑ K ∋ i ( k − 1 ) ! ( n − k ) ! n ! ( v ( K ) − v ( K ∖ i ) ) , {\displaystyle \Phi (v)_{i}=\sum _{K\ni i}{\frac {(k-1)!(n-k)!}{n!}}(v(K)-v(K\setminus i)),}

де n {\displaystyle n}  — кількість гравців, k {\displaystyle k}  — кількість учасників коаліції K {\displaystyle K} .

Аксіоматика вектора Шеплі

Вектор Шеплі задовольняє наступним властивостям:

1. Лінійність. Відображення Φ ( v ) {\displaystyle \Phi (v)} є лінійним оператором, тобто для будь-яких двох ігор з характеристичними функціями v {\displaystyle v} і w {\displaystyle w} :

Φ ( v + w ) = Φ ( v ) + Φ ( w ) ; {\displaystyle \Phi (v+w)=\Phi (v)+\Phi (w);}

і для будь-якої гри з характеристичною функцією v {\displaystyle v} і для будь-якого α {\displaystyle \alpha } :

Φ ( α v ) = α Φ ( v ) . {\displaystyle \Phi (\alpha v)=\alpha \Phi (v).}

2. Симетричність. Виграш, який отримує гравець не залежить від його номера. Це означає, що якщо гра w {\displaystyle w} отримана з гри v {\displaystyle v} перестановкою гравців, то її вектор Шеплі Φ ( w ) {\displaystyle \Phi (w)} є вектор Φ ( v ) {\displaystyle \Phi (v)} з відповідним чином переставленими елементами.

3. Аксіома бовдура. В теорії кооперативних ігор бовдуром називається гравець, який не вносить вклад ні в одну з коаліцій, тобто гравець i {\displaystyle i} такий, що для будь-якої коаліції K {\displaystyle K} , яка містить i {\displaystyle i} виконується: v ( K ) − v ( K ∖ i ) = 0 {\displaystyle v(K)-v(K\setminus i)=0} .

Аксіома бовдура полягає в тому, що якщо гравець i {\displaystyle i}  — бовдур, то Φ ( v ) i = 0 {\displaystyle \Phi (v)_{i}=0} .

4. Ефективність. Вектор Шеплі дозволяє повністю розділити виграш великої коаліції, тобто сума компонент вектора Φ ( v ) {\displaystyle \Phi (v)} рівна v ( N ) {\displaystyle v(N)} .

Теорема Шеплі. Для будь-якої коопертивної гри v {\displaystyle v} існує єдиний розподіл виграшу, який задовольняє аксіомам 1 — 4.

Див. також

Література

  • Петросян Л. А., Зенкевич Н. А., Шевкопляс Е. В. Теория игр — СПб: БХВ-Петербург, 2012, 432 с.
  • Воробьев Н. Н. Теория игр для экономистов-кибернетиков — М.: Наука, 1985
  • Печерский С. Л., Яновская Е. Б. Кооперативные игры: решения и аксиомы — Изд-во Европейского ун-та в С.-Петербурге, 2004, 459 с.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).