Ватуссі
| Ватуссі | |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Bos taurus taurus watusi |
| Країна походження | Африка |
| Статус риску ФАО ООН | not at riskd |
| | |

Ватуссі — порода корів, яка походить з Африки. Їхньою відмітною особливістю є дуже довгі роги, розмахом до 2,5 м та з обхватом основи 0,5 м. Як і багато інших порід великої рогатої худоби, вони походять від вимерлих в XVII ст. первісних турів. Протягом понад 6000 років ватуссі грали важливу роль в житті багатьох племен Африки — тутсі, анколе, бахіма, баши, кігезі, ківу.
Два тисячоліття людство вважало корів ваттуссі, яким поклонялися ще давні єгиптяни, вимерлими. Лише у XIX ст. священних корів випадково знайшли у володіннях африканського племені ватуссі, звідки й походить їхня сучасна назва. Як у древніх фараонів, так і у сучасних африканців священні корови є своєрідними талісманами; вважається, що прикладання до рогів тварин приносить в оселю щастя та добробут. Кількість ватуссі, які належать сім'ї або племені, є мірилом добробуту — утримувати цих тварин можуть собі дозволити лише багаті люди або вожді.
Плем'я масаї не лише розводить ватуссі, але й споживає їхню кров, розведену з молоком, причому м'ясо цих корів африканці не вживають, а кров беруть прижиттєво, проколюючи стрілою шийну вену. Ця операція безпечна для тварин: від бика отримують 4-5 л крові на місяць, від корови не більше 0,5 л.
У Руанді, де тривалий час правило плем'я тутсі, ватуссі були відомі як «інсанга», тобто «одного дня знайдені» або «іньямбо», тобто «корови з предовгими рогами». Екземпляри з найбільшими рогами належали королеві й вважалися за священних.
Їх травна система здатна переварювати дуже грубу їжу, витримувати обмежену кількість їжі та води. Живучість ватуссі дозволила їм не лише проіснувати в Африці протягом століть, але й розповсюдитися на інших континентах.
Роги ватуссі пронизані системою кровоносних судин та використовуються для терморегуляції в разі спеці. Кров, що циркулює по рогах, охолоджується потоками повітря, і потім повертається в тіло та знижує його температуру.
У 1960-х рр. Волтер Шульц завіз до Америки двох биків і одну самку, після чого ватуссі швидко розповсюдилися по американському континенту.
Посилання
- Ankole Watusi International Registry [Архівовано 24 червня 2011 у Wayback Machine.]
- World Watusi Association [Архівовано 7 лютого 2011 у Wayback Machine.]
- Watusi Lurch
- Video on MySpaceTV
- Rice, Andrew (27 січня 2008), A Dying Breed, The New York Times, архів оригіналу за 22 травня 2011, процитовано 17 квітня 2011
| Це незавершена стаття із зоології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).