YaChudo

Василик Лев Дмитрович

Переглядів: 0. Оновлено 31.10.2026.

Лев-Богдан Дмитрович Василик
Народився14 квітня 1921
с. Угринь, нині Чортківського району Тернопільської області
Помер13 червня 2002 (81 рік)
м. Івано-Франківськ
ГромадянствоПольща Польща →  Українська держава (1941) →  УРСР → Україна Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьфармацевт Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЛьвівський медичний інститут
ПартіяОУН Редагувати інформацію у Вікіданих

Лев-Богдан Дмитрович Василик (14 квітня 1921, с. Угринь, нині Чортківського району Тернопільської області — 13 червня 2002, м. Івано-Франківськ) — український лікар, громадський діяч. Член ОУН (1937), учасник проголошення 30 червня 1941 у Львові Акту відновлення Української держави[1].

Життєпис

Лев Василик народився у родині Дмитра Василика (1887[2]- після 1940)[1], угринського священика з 1922 до 1940 року, автора опису парафії 1926 року[3], голови читальні при угринському товаристві «Просвіта»[4]. Матір звали Елилія.

Випускник Станиславівської гімназії[5] 1939 р.

З 1937 року — член ОУН. В жовтні 1939 р. спробував вступити на медичний факультет Львівського університету, а у анкеті на питання про батька написав «син селянина, трудящий інтелігент»[6]. У 1941 році поступив на відділення фармакології Львівського медичного інституту (закінчив у 1943 році). Навчаючись в інституті, підтримував контакти із крайовою провідницею Українського Червоного Хреста (УЧХ) Катериною Зарицькою (псевдо «Монета») й Юлією Ганущак (псевдо «Галичанка»), провідницею жіночої сітки і референтури УЧХ Станіславівського обласного проводу ОУН[7]. Брав участь в організації медичної служби УПА, відповідав за забезпечення медикаментами Буковини, Закарпаття та Станіславщини[8]. Крім того, маючи підтримку ректора університету, за завданням Проводу ОУН лікував поранених і хворих у підпільних шпиталях, займався постачанням ліків до відділів самооборони. Брав участь у боях на Станіславщині (нині Івано-Франківська область), зокрема у селах Завій і Грабівка.

Восени 1944 року Лева Василика заарештував відділ СМЕРШ, Станіславським військовим трибуналом він був засуджений до смертної кари. Вирок було замінено на п'ятнадцять років у «Степлагу».

Звільнений 1956 року. Працював фармацевтом, завідувачем аптеки в Івано-Франківську. У 1990-х став ініціатором відродження гімназії в цьому місті, староста її опікунської ради.

Член Братства ОУН і УПА Карпатського краю, голова Івано-Франківської асоціації колишніх гімназистів[9]. Співорганізатор світових з'їздів гімназистів Станіславщини (1992, 2002).

Примітки

  1. ↑ а б Блаженко, Анна (11 листопада 2016 року). «Отак ми всі йдемо, в одну громаду скуті святою думкою…» (PDF). с. 4. Архів оригіналу (PDF) за 11 лютого 2017.
  2. ↑ Алфавітний покажчик (по персоналіям): В | Інститут Історії Церкви. ichistory.org.ua. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  3. ↑ Угринська Православна Церква - Історія церкви „УСПІННЯ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ”. ugruny.at.ua. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  4. ↑ Історична довідка | | Місцеві ради | Чортківська районна рада - офіційний сайт. chortkivrr.gov.ua. Архів оригіналу за 9 березня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
  5. ↑ Стандартній школі треба творчого вчителя. Збруч. Архів оригіналу за 11 лютого 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  6. ↑ Архів Львівського Університету ім. Івана Франка, Фонд 119, опис 1, справа 4889, стор.368-369 (анкета вступника Лев-Богдан Василик, 1939).
  7. ↑ Юлія Ганущак: "Помилування не просила, бо не так була вихована…". Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Архів оригіналу за 25 березня 2017. Процитовано 11 лютого 2017.
  8. ↑ проекти — Львівський національний університет імені Івана Франка. Василик Лев. Архів оригіналу за 13 лютого 2017. Процитовано 12 лютого 2017.
  9. ↑ Reporter. Назвалися першими – будьмо такими | «Репортер». "Репортер". Процитовано 11 лютого 2017.

Джерела


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).