Варілеро
| ?Варілеро | |
|---|---|
 Варілеро однобарвний (Agelasticus cyanopus) | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Трупіалові (Icteridae) |
| Рід: | Варілеро (Agelasticus) Cabanis, 1851[1] |
| Види | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Agelasticus |
 Віківиди: | Agelasticus |
 EOL: | 45513477 |
 ITIS: | 729194 |
 NCBI: | 2820825 |
Варіле́ро[2] (Agelasticus) — рід горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Представники цього роду мешкають в Південній Америці[3].
Види
Виділяють три види:[4]
- Варілеро золотоплечий (Agelasticus thilius)
- Варілеро жовтоокий (Agelasticus xanthophthalmus)
- Варілеро однобарвний (Agelasticus cyanopus)
Етимологія
Наукова назва роду Agelasticus походить від слова дав.-гр. αγελαστικος — стадний, соціальний (від αγελη — зграя).[5] Українська назва «варілеро» походить від іспанської назви птаха — ісп. varillero[2].
Примітки
- ↑ J. Cabanis: Museum Heineanum: Verzeichniss der ornithologischen Sammlung des Oberamtmann Ferdinand Heine, auf Gut St. Burchard vor Halberstadt. Cz. 1. Halberstadt: In Commission bei R. Frantz, 1851, s. 188.
- ↑ а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ R. Fraga: Family Icteridae (New World Blackbirds). W: J. del Hoyo, A. Elliott, D.A. Christie: Handbook of the Birds of the World. Cz. 16: Tanagers to New World Blackbirds. Barcelona: Lynx Edicions, 2011, s. 797. ISBN 978-84-96553-78-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 31 грудня 2021. Процитовано 21 березня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 36. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Посилання
- S.M. Lanyon. Polyphyly of the blackbird genus Agelaius and the importance of assumptions of monophyly in comparative studies. „Evolution”. 48 (3), ss. 679–693, 1994. doi:10.1111/j.1558-5646.1994.tb01353.x.
- K.P. Johnson, S.M. Lanyon. Molecular systematics of the grackles and allies, and the effect of additional sequence (cyt b and ND2). „The Auk”. 116 (3), ss. 759–768, 1999.
- S.M. Lanyon, K.E. Omland. A molecular phylogeny of the blackbirds (Icteridae): Five lineages revealed by cytochrome-b sequence data. „Tha Auk”. 116 (3), ss. 629–639, 1999. doi:10.2307/4089324.
- C.D. Cadena, A.M. Cuervo, S.M. Lanyon. Phylogenetic relationships of the Red-bellied Grackle (Icteridae: Hypopyrrhus pyrohypogaster) inferred from mitochondrial DNA sequence data. „The Condor”. 106 (3), ss. 664–670, 2004. doi:10.1650/7471.
- P.E. Lowther, R. Fraga, T.S. Schulenberg, S.M. Lanyon. Nomenclatural solution for a polyphyletic Agelaius. „Bulletin of the British Ornithologists’ Club”. 124 (3), ss. 171–177, 2004.
- J.T. Weir, E. Bermingham, D. Schluter. The Great American Biotic Interchange in birds. „Proceedings of the National Academy Sciences”. 106 (51), ss. 21737–21742, 2009. doi:10.1073/pnas.0903811106.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).