YaChudo

Варні Паркс

Переглядів: 0. Оновлено 29.10.2026.

Варні Паркс
 
Народження:4 червня 1859 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ryded Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть:14 травня 1935 (75 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Сідней, Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Поховання:Faulconbridged Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна: Австралія Редагувати інформацію у Вікіданих
Освіта:Кінгз-колледжd Редагувати інформацію у Вікіданих
Партія:Free Trade Partyd (1901), unaffiliated members of parliamentd (1910) і Liberal Reform Partyd[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Батько:Генрі Паркс Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Варні Паркс у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Варні Паркс (англ. Varney Parkes; 4 червня 1859, Райд, Сідней, Новий Південний Уельс, Британська імперія — 14 травня 1935, Глейдсвілл, Сідней, Новий Південний Уельс, Австралія) — австралійський політик й архітектор, неодноразовий член Законодавчих зборів Нового Південного Уельсу в період з 24 вересня 1885 року по 6 листопада 1913 року, автор низки архітектурних будівель на території штату. Син прем'єр-міністра Нового Південного Уельсу та батька-засновника австралійської держави Генрі Паркса.

Ранні роки

Народився 4 червня 1859 року в Райді, передмісті Сіднея, в родині Генрі Паркса[2], батька-засновника австралійської держави[3], та його дружини Кларинди Варні[4]. У 1873—1877 роках навчався в королівському коледжі в Лондоні (це навчання коштувало 1400 фунтів стерлінгів[5]), водночас працював у банку Нового Південного Уельсу.

Після закінчення коледжу вступив на державну службу і у січні 1879 року призначений до бюро колоніальної архітектури. Пропрацювавши там рік, звільнився, ставши партнером зі знаним архітектором Карлом Генріхом Едмундом Блекманом, 31 березня 1883 року їх прийняли в австралійський інститут архітекторів, професійний орган для архітекторів Австралії[2].

Парламентська кар'єра

Обраний до парламенту Нового Південного Уельсу на довиборах 24 вересня 1885 року разом зі своїм батьком від його партії вільної торгівлі[6][7]. У березні 1888 року пішов у відставку[2] і знову повернувся в червні 1891 року[8]. 1895 року оголосив про своє банкрутство[9] і був змушений подати у відставку за чинними тоді правилами[10], але його переобрали на ту ж посаду того ж року[11]. Представляв партію вільної торгівлі і після смерті свого батька аж до 1900 року, а з 1907 по 6 листопада 1913 року був членом ліберальної партії, після чого залишив парламент[2][7][10].

У роки роботи у парламенті був головою постійного парламентського комітету з громадських робіт[2]. У 1894—1896 роках звинувачував іншого члена парламенту, Роберта Гіксона, у корупції та некомпетентності, через що скликали спеціальну королівську комісію, яка, втім, не знайшла доказів[12]. З серпня 1898 року по вересень 1899 року був поштмейстером у міністерстві Джорджа Ріда[2]. Ще Паркс звинувачував у корупції і сера Артура Гріффіта, якого королівська комісія теж виправдала[13].

Кар'єра архітектора та споруди

Перший представлений Парксом проєкт був невдалим — це проєкт нової будівлі парламенту, який відхилили[2]. У співавторстві з Джеймсом Булом 1894 року збудував дві будівлі для банків Австралії: одна у неороманському стилі[14], а друга — у класичному для федерації[15]. Крім цього у співавторстві з Блекманом побудували: державну школу Екскернвілля (1883)[16], Стенвортську школу в Сіднеї (1884—1886)[17][18] і заміський будинок Hazeldean (1898—1901)[19][20]. 1894 року[21] переробив частину церкви святого Якова в Сіднеї, побудувавши їй нові шпиль, портик і склеп[22][21], при цьому основним завданням при виконанні замовлення було те, щоб слідів ремонту не було видно, тому Паркс використав ту ж стару мідь, що і при будівництві. Крім цього він спроєктував меморіальну арку в місті Вуллонгонг[23].

Побудований 1893 року для австралійського підприємця Джорджа Адамса[24] готель «Marble bar» вважається дослідниками найвдалішим проєктом Паркса[2][25].

Всі ці будівлі внесені до Австралійського списку культурної спадщини[26].

Сім'я

Сімейні могили Парксів на цвинтарі Фолконбридж

Був двічі одружений. Вперше одружився з Мері Мюрей у пресвітеріанській церкві 21 березня 1883 року[27]. Разом пара прожила лише п'ять місяців, після чого Мері померла[2]. Тоді вдруге Паркс одружився 24 грудня 1884 року з сестрою Мері Ізабеллі в місті Ліверпуль[28]. Сім'я часто переїжджала[2]. У цьому шлюбі народилося 5 дітей. Попри це шлюб не можна було назвати вдалим, оскільки Паркс намагався розлучитися з дружиною, звинувачуючи її в подружній невірності у грудні 1902 року[28]. Але на суді наприкінці того ж року вони досягли мирової угоди і залишилися жити разом аж до смерті Варні[29].

Останні роки життя та смерть

Останні роки життя провів як пустельник, не займаючись справами і лише зрідка бачачись з сім'єю. Він займався переважно геологією. 14 травня 1935 року помер у своєму будинку в Глейдсвіллі (передмістя Сіднея), залишивши дружину і трьох дітей (дві дитини з п'яти народжених у шлюбі померли ще в дитинстві[7]), які поховали його поряд з батьком і матір'ю у Фолконбриджі у Блакитних горах[30].

Галерея

  • Банк в классическом стиле федерации, Сидней
    Банк у класичному стилі федерації, Сідней
  • Банк в неороманском стиле, Сидней
    Банк у неороманському стилі, Сідней
  • Государственная школа Экскернвилля, Сидней
    Державна школа Екскернвілля, Сідней
  • Стэнвортская школа, Сидней
    Стенвортська школа, Сідней
  • Церковь Святого Иакова, Сидней
    Церква святого Якова, Сідней
  • Hazeldean, сиднейский пригород Вахрунга[англ.]
    Hazeldean, сіднейське передмістя Вагрунга

Примітки

  1. ↑ https://www.parliament.nsw.gov.au/members/formermembers/Pages/former-member-details.aspx?pk=1020
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Raine Louise and Reynolds Peter. Parkes, Varney (1859–1935) / Gen. editor Geoffrey Serle // Australian Dictionary of Biography. — Canberra : National Centre of Biography, 1988. — Vol. 11 (29 October). — ISSN 1833-7538. — ISBN 0-522-84380-8. Архівовано з джерела 12 січня 2021.
  3. ↑ Варні Паркс в онлайн-версії «Encyclopædia Britannica». (англ.)
  4. ↑ Biography — Varney Parkes. People Australia (англ.). Canberra: National Centre of Biography. Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 12 січня 2021.
  5. ↑ Martin A. W. Henry Parkes: A Biography. — Melbourne : Melbourne University Press, 1980. — С. 348. — ISBN 0-522-84174-0.
  6. ↑ Green Antony. NSW Elections — 1885 Candidates. NSW Election Results 1856—2007 (англ.). Sydney: Parliament of New South Wales. Архів оригіналу за 5 жовтня 2021. Процитовано 10 січня 2021. {{cite web}}: Перевірте значення |last= (довідка)
  7. ↑ а б в Mr Varney Parkes (1859—1935). Official Site of PNSW (англ.). Sydney: Parliament of New South Wales. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  8. ↑ Green Antony. NSW Elections — 1891 Candidates. NSW Election Results 1856—2007 (англ.). Sydney: Parliament of New South Wales. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  9. ↑ Mr Varney Parkes bankrutcy // The Evening News : newspaper. — Sydney, 1899. — No. 10 064. — (9). — P. 6. — ISSN 2201-6279. Архівовано з джерела 23 січня 2021.
  10. ↑ а б Mr. Varney Parkes, M.L.A. // Australian Town and Country Journal : broadsheet newspaper. — Sydney, 1897. — Iss. 58. — (2). — P. 31. — ISSN 1837-3666. Архівовано з джерела 14 січня 2021.
  11. ↑ Green Antony. NSW Elections — 1895 Candidates. NSW Election Results 1856—2007 (англ.). Sydney: Parliament of New South Wales. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  12. ↑ Antill J.M. Hickson, Robert Rowan Purdon / Gen. editor Douglas Pike // Australian Dictionary of Biography. — Canberra : National Centre of Biography, 1972. — Vol. 4 (29 October). — ISSN 1833-7538. — ISBN 978-0-522-84034-6. Архівовано з джерела 12 січня 2021.
  13. ↑ Nairn Bede. Griffith, Arthur Hill / Gen. editor Nairn Bede & Geoffrey Serle // Australian Dictionary of Biography. — Canberra : National Centre of Biography, 1983. — Vol. 9 (29 October). — ISSN 1833-7538. — ISBN 978-0-522-84273-9. Архівовано з джерела 12 січня 2021.
  14. ↑ AHC, 1981, numb. 2/101.
  15. ↑ AHC, 1981, numb. 2/66.
  16. ↑ AHC, 1981, numb. 2/63.
  17. ↑ Stanmore Public School, including interiors. NSW Environment, Energy and Science (англ.). Government of New South Wales. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  18. ↑ AHC, 1981, numb. 2030105.
  19. ↑ Hazeldean. NSW Environment, Energy and Science (англ.). Government of New South Wales. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  20. ↑ AHC, 1981, numb. 3/41.
  21. ↑ а б Cable Kenneth & Annable Rosemary. St. James' 1824—1999. — Syndey : Churchwardens of St. James' Church, 1999. — С. 28. — ISBN 0-646-37719-1.
  22. ↑ AHC, 1981, numb. 2/96.
  23. ↑ Davis Joseph. Varney Parkes and The Wollongong Memorial Arch // The sexiest war memorial in Australia : journal. — Illawarra : Illawarra historical society Ltd. — 6. — P. 52—54. Архівовано з джерела 22 січня 2021.
  24. ↑ Denholm Decie. Adams, George / Gen. editor Douglas Pike // Australian Dictionary of Biography. — Canberra : National Centre of Biography, 1969. — Vol. 3 (29 October). — ISSN 1833-7538. — ISBN 978-0-522-86131-0. Архівовано з джерела 12 січня 2021.
  25. ↑ AHC, 1981, numb. 2/107.
  26. ↑ AHC, 1981.
  27. ↑ Cope & King. Ecclesiastical Jurisdiction // Government Gazette of the State of New South Wales : newspaper. — Sydney : New South Wales Government Publishing Division, 1883. — No. 393. — (9). — P. 5111. — ISSN 2201-7534. Архівовано з джерела 28 січня 2021.
  28. ↑ а б Smith Charles Patrick. Sidney divorce case // The Argus : newspaper. — Melbourne : The Argus Building, 1902. — No. 17 602. — (12). — P. 6. — ISSN 1833-9719. Архівовано з джерела 26 лютого 2021.
  29. ↑ Sympathy with Mrs. Varney Parkes // Clarence and Richmond Examiner : newspaper. — Grafton : APN Newspapers Pty Ltd, 1902. — . — 12. — P. 2. — ISSN 1329-5977. Архівовано з джерела 26 лютого 2021.
  30. ↑ Mr. Varney Parkes // The Sydney Morning Herald : newspaper. — Sydney : Fairfax Media, 1935. — No. 30 381. — (5). — P. 19. — ISSN 0312-6315. Архівовано з джерела 23 січня 2021.

Литература

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).