YaChudo

Ван Кліберн

Переглядів: 0. Оновлено 14.11.2026.

Ван Кліберн
англ. Van Cliburn Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Повне ім'яангл. Harvey Lavan Cliburn Jr. Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження12 липня 1934[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняШривпорт[4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата смерті27 лютого 2013[6][1][…] (78 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце смертіФорт-Верт[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Причина смертірак кістокd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняGreenwood Memorial Park and Mausoleumd[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1946 — 2013
Громадянство США Редагувати інформацію у Вікіданих
Віросповіданнябаптизм Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїпіаніст, музикант, студійний музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаДжульярдська школа і Mary Pappert School of Musicd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіЛевіна Розіна Яківна[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрикласична музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиRCA Red Seald Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Дружби Президентська медаль Свободи Національна медаль мистецтв
Премія Греммі за життєві досягнення

Charles E. Lutton Man of Music Awardd (1962)

 Нагорода Центру ім. Кеннеді
МатиRildia Bee Cliburnd Редагувати інформацію у Вікіданих
Автограф
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ван Кліберн[9] (Вен Кла́йберн, повне ім'я Гарві Лейвен Клайберн-молодший, англ. Harvey Lavan Cliburn Jr.; 12 липня 1934 — 27 лютого 2013) — американський піаніст, перший переможець Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1958).

Біографія

Ван Кліберн, 2004 рік.

Народився у Шривпорті, штат Луїзіана. Починав вчитися у матері, учениці Артура Фрідхайма. Коли Кліберну було шість років, сім'я переїхала в Техас, де він у 13 років виграв конкурс, а незабаром дебютував у Карнегі-холі. В 1951 році поступив в Джульярдську школу у клас Розіни Левіної, і в найближчі роки отримав ряд нагород на престижних американських і міжнародних конкурсах — зокрема, перше місце на престижному Конкурсі імені Левентрітта (1954). Світову популярність ім'я Кліберн отримало після перемоги на першому Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві в 1958 році. Перемога Кліберна стала сенсацією в розпал холодної війни і забезпечила піаністові особливо повагу як з боку американських, так і з боку радянських громадян.

Після перемоги Кліберн на конкурсі звукозаписна компанія RCA Victor запропонувала йому контракт, і незабаром його диск із записом Першого фортепіанного концерту Чайковського став платиновим, першим в історії академічної музики. У тому ж 1958 році Кліберн здобув за цей диск премію «Греммі». З 1962 року в Форт-Уерті (Техас) проводиться Конкурс піаністів імені Вана Кліберна.

Кліберн концертував і записувався до середини 1970-х років, але вже не користувався таким успіхом, як раніше. Це було обумовлено обмеженістю його репертуару, відсутністю творчого росту і рядом інших факторів. В 1978 році, після смерті батька, музикант практично повністю припинив концертну діяльність. Відомі лише його виступи в 1987 у в Білому домі й у Карнегі-холі чотири роки по тому з нагоди століття з дня відкриття цього залу. У свій сімдесятирічний ювілей у 2004 у музикант відвідав з гастролями Москву. У січні 2010 Кліберн був запрошений головою журі конкурсу Міжнародного конкурсу імені Чайковського в Москві.

27 серпня 2012 року його рекламний агент повідомив, що у піаніста прогресуючий рак кісток. Він пройшов лікування та «відпочивав у домашньому затишку» у Форт-Ворт у Техасі де отримував цілодобовий догляд.[10][11] Кліберн помер 27 лютого 2013 року.[12]

Особисте життя

Ван Кліберн був геєм, що загалом приховував свою орієнтацію від громадськості.[13][14][15]

Література

  • Чесинс А., Стайлз В. Легенда о Вэне Клайберне. —М., 1959.
  • Хентова С. Вэн Клайберн. —М., 1959, 3-е изд., 1966.
  • Григорьев, Л., Платек Я. Современные пианисты: Биографические очерки. // Рец. С. Доренский. —М.: Советский Композитор, 1985.

Примітки

  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Sparks K. Encyclopædia Britannica
  3. ↑ SNAC — 2010.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #119145332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ Pianist Van Cliburn dies at age 78|Dallas News
  7. ↑ Find a Grave — 1996.
  8. ↑ https://web.archive.org/web/20210104145806/https://www.lib.umd.edu/ipam/great-pianistic-traditions/early-russian-schools/early-russian-schools
  9. ↑ Сам піаніст наполягає на такому написанні його прізвища російською мовою, що виглядає аргументом і для аналогічного написання українською. Див. Е. Белжеларский Дядя Ваня (Интервью с Ваном Клиберном) [Архівовано 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.] // Итоги. — 5.10.2009. — № 41. — С. 50-52.
  10. ↑ Publicist: Renowned pianist Van Cliburn has advanced bone cancer, resting at Texas home. washingtonpost.com. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 28 серпня 2012.
  11. ↑ WAKIN, Daniel (27 серпня 2012,). Van Cliburn Has Advanced Bone Cancer. The New York Times. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з посиланнями на джерела із зайвою пунктуацією (посилання)
  12. ↑ «American pianist Van Cliburn, whose 1958 triumph at a Moscow competition impressed world, dies». [Архівовано 2019-11-19 у Wayback Machine.] The Washingon Post, February 27, 2013.
  13. ↑ Award-Winning Cold War Pianist Van Cliburn Passes Away At 78.
  14. ↑ Honoring GLBT Notables Who Died in 2013
  15. ↑ WATCH: Remembering Gay Pianist Van Cliburn

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).