YaChudo

Ваніно

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

селище міського типу Ваніно
рос. Ванино
[[Файл:{{{герб}}}|120x120px]]
Герб
КраїнаРосія Росія
Суб'єкт Російської ФедераціїХабаровський край
Муніципальний районВанінський
ПоселенняВанінське
Код ЗКАТУ08 212 551 000 Редагувати інформацію у Вікіданих
Код ЗКТМО08 612 151 051 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Час заснування1943
Статус селища міського типу1958
Населення17001 особа (2010[1])
Площа31,54 км² Редагувати інформацію у Вікіданих
Поштовий індекс682860 Редагувати інформацію у Вікіданих
Телефонний код+7 42137 Редагувати інформацію у Вікіданих
Географічні координати:49°05′00″ пн. ш. 140°16′00″ сх. д. / 49.083333333333° пн. ш. 140.26666666667° сх. д.
Вебсторінкаadmpos-vanino.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа
Ваніно. Карта розташування: Росія
Ваніно
Ваніно
Ваніно. Карта розташування: Хабаровський край
Ваніно
Ваніно
Мапа
CMNS: Ваніно у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ва́ніно (рос. Ванино) — селище міського типу, центр Ванінського району Хабаровського краю, Росія. Адміністративний центр та єдиний населений пункт Ванінського міського поселення.

Історія

Глибоководна бухта Ваніна (названа на честь топографа І. К. Ваніна) відкрита у травні 1853 року. Освоєння бухти почалося лише в 1939 році. 21 травня 1943 року Державний Комітет Оборони СРСР видав постанову про будівництво залізничної лінії Комсомольськ-на-Амурі — Совєтська Гавань і морського порту в бухті Ваніна. Офіційна дата заснування порту — 18 жовтня 1943 року. Цього дня Далекосхідним морським пароплавством затверджено штатний розклад портового пункту Ваніно.

У 1944 році було достроково здано в експлуатацію перший пірс, 20 липня 1945 року з Комсомольську-на-Амурі до бухти Ваніна прибув перший поїзд.

Значення Ванінського порту різко зросло починаючи з літа 1946, після того як портові споруди у Находці були зруйновані вибухом пароплава «Дальстрой» (24 червня 1946).

Порт Ваніно, Ванінський ІТЛ (Ванінський транзитно-пересильний табір) став пересадочним пунктом для етапів ув'язнених, які йшли на Колиму. На станції та у порту Ваніно відбувалося перевантаження ув'язнених з ешелонів на пароплави, які слідували в Магадан — адміністративний центр тресту «Дальстрой». Точна кількість ув'язнених, що пройшли через Ваніно, невідома, але за деякими даними їх було не менш як 2 млн[2][3].

Населення

Населення — 17001 особа (2010; 19180 у 2002[4]).

Чисельність населення
1959[5]1970[6]1979[7]1989[8]2000[9]2002[10]2009[11]
11 957▲15 401▲19 178▲21 510▼20 000▼19 180▼18 210
2010[12]2011[13]2012[14]2013[15]2014[16]2015[17]2016[18]
▼17 001▼16 956▼16 692▼16 496▼16 076▼15 756▼15 559
2017[19]2018[20]2019[21]2020[22]
▼15 485▼15 342▼15 314▼15 167

Чисельність населенняРік10 00012 00014 00016 00018 00020 00022 00019501960197019801990200020102020ВаниноСтатистика населення

Господарство

Порт Ваніно

Порт Ваніно — найбільший транспортний вузол Хабаровського краю. Розташований на північно-західному березі бухти Ваніно в Татарській протоці і є кінцевою точкою Байкало-Амурської залізниці. Навігація в порту відкрита цілий рік. У зимовий період, коли акваторія бухти покрита льодом (з кінця січня до березня), проводка суден здійснюється за допомогою криголамів.

У торговому порту є 22 вантажних причали і пірси загальної довжини більше трьох км. Вони входять до складу чотирьох перевантажувальних комплексів і нафтоналивного терміналу.

Ванінський порт — транспортний вузол, що зв'язує до купи залізничний, морський та автомобільні шляхи сполучення. Через Ваніно прямують вантажі в північно-східні регіони Росії, Японію, Південну Корею, Китай, Австралію, США інші країни азійсько-тихоокеанського регіону. Вигідне географічне розташування порту відкриває найближчий вихід до моря вантажам, що йдуть із Заходу по БАМу і Транссибірській залізниці.

Нафтоналивний термінал включає 3 причали. Сумарна ємність резервуарного парку нафтотерміналу становить 200 тис.м³, їх 120 тис.м³ призначені для зберігання темних нафтопродуктів і 80 тис. м³ — для світлих нафтопродуктів. Виробничі потужності терміналу дозволяють перевантажувати до 3 млн тонн нафтовантажів на рік.

До складу портового флоту входять понад 20 одиниць суден різного призначення, зокрема: кілька буксирів-кантовальників, один морський буксир, судно-водолій, маслозаправник, збірник лляльних вод, два самохідних і два несамохідних плашкоути, ліхтери, танкер-бункеровщик, нафтосміттєзбірники, два пасажирських катери.

Порт обслуговує залізнична станція Ваніно.

Вантажообіг порту у 2005 році становив 6,2 млн тонн. Головними вантажами є ліс і пиломатеріали, кольорові і чорні метали, контейнери, руда, вугілля.

Джерела

  • Аркуш карти M-54-101. Масштаб: 1 : 100 000. (рос.) Зазначити дату випуску/стану місцевості.

Примітки

  1. ↑ Всероссийская перепись населения 2010: Хабаровский край — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. ↑ З. Ж. Ковальський «Колима — земля золота і смерть» (англ.). Архів оригіналу за 7 березня 2007. Процитовано 20 січня 2009.
  3. ↑ А. І. Солженіцин «Архіпелаг ГУЛАГ». Архів оригіналу за 1 серпня 2009. Процитовано 20 січня 2009.
  4. ↑ Чисельність населення за національністю в Хабаровському краї — проєкт «Lingvarium» (рос.)
  5. ↑ Всесоюзний перепис населення 1959 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  6. ↑ Всесоюзний перепис населення 1970 року. Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013. (рос.)
  7. ↑ Всесоюзний перепис населення 1979 року Чисельність міського населення РРФСР, її територіальних одиниць, міських поселень і міських районів за статтю (рос.). Демоскоп Weekly. Архів оригіналу за 28 квітня 2013. Процитовано 25 вересня 2013.
  8. ↑ Всесоюзний перепис населення 1989 року. Чисельність міського населення. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. (рос.)
  9. ↑ Хабаровский край, численность населения на 1.01.2000
  10. ↑ Всероссийская перепись населения 2002 года. Том. 1, таблица 4. Численность населения России, федеральных округов, субъектов Российской Федерации, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - райцентров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. (рос.)
  11. ↑ Численность постоянного населения Российской Федерации по городам, поселкам городского типа и районам на 1 января 2009 года. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 2 січня 2014. (рос.)
  12. ↑ Всероссийская перепись населения 2010 года. 13. Численность населения городских округов, муниципальных районов, городских и сельских поселений, городских населённых пунктов, сельских населённых пунктов Хабаровского края. Архів оригіналу (PDF) за 5 квітня 2016. Процитовано 5 квітня 2016.
  13. ↑ Оценка численности постоянного населения Хабаровского края на начало 2011 года по муниципальным образованиям. Архів оригіналу за 26 березня 2014. Процитовано 26 березня 2014.
  14. ↑ Оценка численности населения по муниципальным образованиям на начало 2012 года. Архів оригіналу за 3 квітня 2015. Процитовано 3 квітня 2015.
  15. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2013 року. - М .: Федеральна служба державної статистики Росстат, 2013. - 528 с. (Табл. 33. Чисельність населення міських округів, муніципальних районів, міських і сільських поселень, міських населених пунктів, сільських населених пунктів). Архів оригіналу за 16 листопада 2013. Процитовано 16 листопада 2013.
  16. ↑ Таблиця 33. Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2014 року. Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 серпня 2014.
  17. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2015 року. Архів оригіналу за 6 серпня 2015. Процитовано 6 серпня 2015.
  18. ↑ Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2016 року
  19. ↑ (рос.) Чисельність населення Російської Федерації за муніципальними утвореннями на 1 січня 2017 року. 31 липня 2017. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 31 липня 2017.
  20. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2018 года (рос.). Архів оригіналу за 26 липня 2018. Процитовано 25 липня 2018.
  21. ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2019 года
  22. ↑ Численность населения Хабаровского края по муниципальным образованиям на 1 января 2020 года

Посилання


Хабаровський край Це незавершена стаття з географії Хабаровського краю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).