Ангіоспазм

Ангіоспа́зм (також вазоспа́зм; від грец. angeion — судина та spasmos — судома, спазм) — патологічний стан, що характеризується раптовим та тимчасовим звуженням просвіту артерій або артеріол внаслідок тривалого скорочення гладеньких м'язів судинної стінки. Ангіоспазм призводить до зменшення кровопостачання тканин і розвитку тимчасової або стійкої ішемії^[1].

В основі патогенезу ангіоспазму лежить порушення нейрогуморальної регуляції судинного тонусу, дисбаланс між вазоконстрикторними (наприклад, ендотелін, тромбоксан) та вазодилатуючими речовинами (зокрема, оксид азоту, простациклін), а також підвищена чутливість гладеньком'язових клітин судин до судинозвужувальних подразників^[2].

Основними чинниками розвитку ангіоспазму є:

• Судинні та системні захворювання: атеросклероз, гіпертонічна хвороба, артеріїт, синдром Рейно.
• Травми та крововиливи: травматичні ураження судин, субарахноїдальний крововилив (часта причина церебрального вазоспазму).
• Психоемоційні та нейрогенні фактори: сильний стрес, больовий шок (рефлекторний ангіоспазм).
• Зовнішні та фармакологічні впливи: переохолодження, куріння, вживання спиртних напоїв, дія деяких лікарських препаратів (наприклад, етанолу, ерготаміну, триптанів) чи наркотичних речовин (кокаїну).

Залежно від локалізації уражених судин виділяють кілька клінічних форм:

• Церебральний ангіоспазм: звуження артерій головного мозку, яке супроводжується головним болем, запамороченням, нудотою, осередковими неврологічними симптомами та загрожує розвитком ішемічного інсульту.
• Коронарний спазм (вазоспастична стенокардія, стенокардія Принцметала): спазм коронарних артерій серця, що викликає напад стискаючого болю за грудниною у стані спокою та може призвести до інфаркту міокарда.
• Периферичний ангіоспазм: спазм судин кінцівок (спостерігається при синдромі Рейно), який проявляється зблідненням, онімінням і болем у пальцях рук чи ніг під дією холоду або стресу.

Діагностика ангіоспазму базується на клінічних проявах та інструментальних дослідженнях:

• Ультразвукова доплерографія (зокрема, транскраніальна допплерографія для оцінки швидкості кровотоку в судинах мозку).
• Селективна ангіографія: «золотий стандарт» для візуалізації ділянок звуження судинного просвіту.
• КТ-ангіографія та МР-ангіографія.
• Електрокардіографія (ЕКГ): фіксація транзиторного підйому сегмента ST під час нападу вазоспастичної стенокардії.

Терапія ангіоспазму спрямована на усунення судинного спазму, нормалізацію кровотоку та лікування основного захворювання:

• Блокатори кальцієвих каналів (наприклад, німодипін при церебральному вазоспазмі; амлодипін, дилтіазем при коронарному спазмі) — є основними препаратами для розслаблення гладенької мускулатури судин.
• Нітрати (зокрема, нітрогліцерин) — для швидкого купування гострого коронарного спазму.
• Спазмолітичні засоби та дезагреганти.
• Хірургічне лікування: при стійкому церебральному вазоспазмі після крововиливів застосовують ендоваскулярну балонну дилатацію або внутрішньоартеріальне введення вазодилакаторів.

Рекомендується також відмова від куріння, уникнення переохолоджень та мінімізація стресових чинників.

• Вазоконстрикція
• Стенокардія Принцметала
• Синдром Рейно
• Ішемія

• Cannon, C.P. (2009). Cardiovascular Therapeutics: A Companion to Braunwald's Heart Disease (англ.). Elsevier Health Sciences. ISBN 978-1-4160-5582-2.
• Ангіоспазм // Фармацевтична енциклопедія.