Карп'як Вадим Дмитрович
| Вадим Карп'як | |
|---|---|
Карп'як на премії «Телетріумфу-2018» | |
| Народився | 27 січня 1977 (49 років) Коломия |
| Громадянство | Україна |
| Національність | українець |
| Місце проживання | |
| Діяльність | журналістика |
| Alma mater | Національний університет «Києво-Могилянська академія» |
| Членство | Український ПЕН[1] |
| Посада | ведучий каналу ICTV, Свобода слова (ICTV), Телемарафон «Єдині новини», UA: Радіо Культура |
| У шлюбі з | Тетяна Пушнова |
| Діти | сини Марко, Орест, донька Марта |
| Нагороди | |
Вади́м Дми́трович Карп'я́к (* 27 січня 1977, Коломия) — український журналіст, радіоведучий, телеведучий. Ведучий політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV і радіопрограми «Про закон і благодать», «Час інтервʼю» та «Летючка» на Радіо Культура. Ведучий інформаційного марафону «Єдині новини» (блок ICTV/СТБ). У жовтні 2025 року оголосив про рішення мобілізуватися до лав ЗСУ.
Життєпис
Народився 27 січня 1977 року в місті Коломия Івано-Франківської області. Батько — Карп'як Дмитро Іванович, журналіст, мати — Карп'як Валентина Дмитрівна, медпрацівниця. Вадим — старший з двох дітей у сім'ї. Має брата Олега, який також працює в медійній сфері.
У 1984—1991 навчався в коломийській школі № 1 ім. В. Стефаника. Зі здобуттям Україною незалежності в місті відновили гімназію, в якій і вчився у 1991—1994, здобувши середню освіту. Того самого року вступив до Національного університету «Києво-Могилянська академія» на гуманітарний факультет.
У 1998 році отримав диплом бакалавра за спеціальністю «Теорія культури», а 2001-го закінчив магістерську програму НаУКМА з політології.
Працював у різних українських телевізійних та радіокомпаніях. Окрім роботи в ЗМІ, Вадима Карп'яка також часто залучають до модерування соціально-економічних та культурних подій і ведення офіційних церемоній. У 2022 році взяв інтерв’ю [2] у Президента України Володимира Зеленського і першої леді Олени Зеленської.
- Від 2018 року — ведучий і член програмної ради львівського фестивалю «БукФорум», а також ведучий і модератор фестивалю «Книжковий арсенал».
- Від 2018 — член експертної ради Українського інституту книги з відбору книжок для бібліотек.
- Від 2019 року — член програмної ради львівського фестивалю «БукФорум».
- Від 2019 — амбасадор руху HeForShe.
- Від 2020 — член Наглядової ради благодійного фонду «Повернись живим».[3][4][5]
- Від 2021 — член українського відділення PEN-клубу.[6]
- Від 2020—2022 — член журі конкурсу «Книга року BBC».[7]
- Від 2022 до 2025 — член наглядової ради Українського Інституту.
- Від 2023 року — у складі Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка[8][9].
- Від 27 липня 2026 — Голова Наглядової ради благодійного фонду «Повернись живим».[10][11][12]
Кар'єра
- З 1997 по 1998 рік — працював на київській радіостанції «Радіо Столиці» ведучим прямих ефірів, а також ведучим авторських програм «Клуб самотніх сердець» і «Демо-Версія».
- З 1998 по 2021 рік — виконував обов'язки програмного директора компанії «ФДР Медіа», котра займається сервісом для музичних радіостанцій та виконавців.
- З 1999 по 2001 рік — був випусковим редактором програми «Сніданок з 1+1».
- З 2013 по 2016 рік — був ведучим прямих ефірів телеканалу «112 Україна».
- З 2016 по 2022 рік — був ведучим політичного ток-шоу «Свобода слова» на телеканалі ICTV.[13][14][15]
- З 2019 року і до сьогодні — ведучий авторської радіопрограми «Про закон і благодать» на UA: Радіо Культура.[16]
- З 26 лютого 2022 року по 1 жовтня 2025 року - ведучий загальнонаціонального телемарафону «Єдині новини» [17][18][19].
- З 2024 по 2025 рік — був ведучим програми «Карп'як на Суспільному» на телеканалі «Перший».
Служба у ЗСУ
- 01.10.2025 року оголосив у прямому ефірі телемарафону «Єдині новини» про мобілізацію за власним бажанням у 8-й корпус десантно-штурмових військ[20] на посаду речника[21].
Нагороди
- Орден «За заслуги» II ст. (21 серпня 2026) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів держави, сумлінне виконання професійного обов’язку[22]
- Орден «За заслуги» III ст. (6 червня 2022) — За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної журналістики та інформаційної сфери, мужність і самовідданість, виявлені під час висвітлення подій повномасштабного вторгнення Російської Федерації на територію України, багаторічну сумлінну працю та високу професійну майстерність.[23]
Сім'я
Одружений. Дружина Тетяна Пушнова також працює у сфері медіа. Разом з дружиною виховують двох дітей — Марту (2012 р.н.), Ореста (2013 р.н.). Має сина Марка від першого шлюбу (2008 р.н.).
Примітки
- ↑ Члени ПЕН
- ↑ Офіс Президента України (21 травня 2022), Володимир Зеленський і Олена Зеленська дали інтерв’ю ведучим телемарафону, процитовано 2 вересня 2024
- ↑ Надежный тыл украинской армии. Как фонд Вернись живым стал ключевым партнером ВСУ. nv.ua (рос.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Річний звіт фонду "Повернись живий" 2019-2020 рр (PDF).
- ↑ Вадим Карп’як став головою Наглядової ради «Повернись живим» - savelife.in.ua (укр.). 27 липня 2026. Процитовано 27 липня 2026.
- ↑ Карп\. PEN Ukraine (укр.). Архів оригіналу за 27 лютого 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Віталій Чепинога та Вадим Карп'як увійшли до журі Книги року ВВС. BBC News Україна (укр.). Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 28 липня 2023 року № 454/2023 «Питання Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- ↑ Президент затвердив новий склад Комітету Шевченківської премії
- ↑ Вадим Карп’як став головою Наглядової ради «Повернись живим» - savelife.in.ua (укр.). 27 липня 2026. Процитовано 27 липня 2026.
- ↑ Прикарпатець Вадим Карп’як очолив Наглядову раду фонду «Повернись живим». Інформатор Івано-Франківськ (укр.). 28 липня 2026. Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Горон, Діана (28 липня 2026). Вадим Карп’як очолив наглядову раду фонду «Повернись живим» (ДОПОВНЕНО). detector.media (укр.). Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Новим ведучим «Свободи слова» на ICTV став Вадим Карп’як. detector.media (укр.). 29 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 травня 2022. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Журналіст Вадим Карп'як, родом з Коломиї, став ведучим ток-шоу "Свобода слова". dzerkalo.media (амер.). 30 серпня 2016. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Broadcast. «Свобода слова» на ICTV повертається на екрани. Шоу матиме два блоки – онлайновий та ефірний. broadcast.net.ua (рос.). Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Відійти і подивитись на все через збільшувальне скло культури — Вадим Карп’як про нову програму на «UA: Радіо Культура». stv.detector.media (укр.). 3 вересня 2019. Процитовано 17 травня 2022.
- ↑ Вадим Карп’як: Працюю не тільки на громадян, але й на всю нашу оборону, щоб не видати таємниць. KP.UA (укр.). Процитовано 27 липня 2026.
- ↑ Данькова, Наталія (8 червня 2022). Вадим Карп’як: «Мені здається, що про війну можна говорити відвертіше і чесніше». detector.media (укр.). Процитовано 27 липня 2026.
- ↑ fenixslovo (1 жовтня 2025). Вадим Карп'як мобілізувався: від студії телемарафону до фронту захисту України. Фенікс слово (укр.). Процитовано 27 липня 2026.
- ↑ Відомий український телеведучий мобілізувався до війська, Прямий, 1.10.2025
- ↑ Мобілізувався в жовтні 2025 року. Журналіст Вадим Карпʼяк став речником 8-го корпусу ДШВ. NV (укр.). Процитовано 31 липня 2026.
- ↑ Указ Президента України № 755/2026 від 21 серпня 2026 року "Про відзначення державними нагородами України з нагоди 35-ї річниці незалежності України". Процитовано 27 серпня 2026.
- ↑ Указ Президента України від 6 червня 2022 року № 394/2022 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня журналіста»
Джерела
Посилання
- відомий український телеведучий мобілізувався в ЗСУ// УНІАН, 1.10.2025
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).



