Ваганичі
| село Ваганичі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Чернігівський район |
| Тер. громада | Городнянська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA74100050100074658 
|
| Основні дані | |
| Засноване | 1718 |
| Населення | 492 |
| Площа | 5,707 км² |
| Густота населення | 86,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 15130 |
| Телефонний код | +380 4645 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°1′4″ пн. ш. 31°26′16″ сх. д. / 52.01778° пн. ш. 31.43778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
157 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 15100, Чернігівська обл,Чернігівський р-н, м. Городня, вул. Троїцька, 13 |
| Карта | |
  Ваганичі | |
 Ваганичі | |
| Мапа | |
| |
Вага́ничі — село в Україні, у Городнянській міській громаді Чернігівського району Чернігівській області.
Розташоване в 23 км на північний захід від центру громади Городні. Населення — 492 ос. (на 2006 р.). Найближча залізнична станція — Хоробичі (гілка Гомель-Бахмач), 3 км. Перша письмова згадка про Ваганичі сягає 1718 року.
Історія
Перша згадка про Ваганичі - 1718 р.
Село згадане у податкових реєстрах 1750 – 1756 рр.[1]
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 12 жителів села[2].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р від «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», село увійшло до складу Городнянської міської громади.[3]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Городнянського району, село увійшло до складу Чернігівського району[4].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 685 осіб, з яких 298 чоловіків та 387 жінок[5].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 492 особи[6].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 471 | 95.73% |
| російська | 13 | 2.65% |
| білоруська | 7 | 1.42% |
| інші/не вказали | 1 | 0.20% |
| Усього | 492 | 100% |
Економіка
У березні 2019 року Чернігівська обласна рада надала дозвіл на користуванням родовищем кварцових пісків «Вершини» товариству з обмеженою відповідальністю «Сенд Індастрі» з метою побудови заводу з виробництва листового скла. Станом на перший квартал 2019 року в Україні відсутнє виробництво листового скла, тож його доводиться імпортувати.
Проект реалізують компанія «Стюарт інжиніринг» (США) та Швейцарський фонд P-Build Holding AG, а обсяг інвестицій складає 250 млн доларів США. Добуватиме пісок ТОВ «Сенд Індастрі», а компанія «Стюарт інжиніринг Україна», будуватиме підприємство в с. Ваганичі, де у 70-х роках XX століття були розвідані великі поклади кварцового піску.
Підприємство збудують у місті Городня на території колишнього аеродрому. Потужність підприємства становитиме 600 тонн скла на добу. На заводі виготовлятимуть листове скло та склопакети, а також розглядається можливість виробництва автомобільного скла для провідних європейських автовиробників.
Чисельність персоналу на заводі становитиме 250 осіб, та ще 100 на видобутку піску. Частина фахівців пройде стажування в Європі й США. Підприємство планується збудувати за 3 роки[8].
Люди
- Делеур Георгій Олександрович (1905—?) — український архітектор.
- Протодиякон Анатолій Гарбуза, клірик Катерининського катедрального собору Чернігівської єпархії ПЦУ
Див. також
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)
- Ваганицький парк
Примітки
- ↑ Ваганичі с. www.pslava.info. Процитовано 27 листопада 2022.
- ↑ Ваганичі. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Чернігівська область (осіб) - Регіон, Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Чернігівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ У Чернігівській області збудують склозавод вартістю $250 млн. uprom.info. Національний промисловий портал. 6 квітня 2019. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 4 квітня 2019.
Посилання
- Прибавленіе къ Черниговскимъ Епархіальнымъ Извѣстіямъ. Часть неоффиціальная. № 19 (15 мая). 1880. — с. 253-273. [Архівовано 18 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Прибавленіе къ Черниговскимъ Епархіальнымъ Извѣстіямъ. Часть неоффиціальная. № 15 (15 апрѢля). 1882. — с. 243-249. [Архівовано 20 березня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).