Вятка-автомат

Вятка-автомат

Країна походження	СРСР
Дата створення	1981

Вятка-автомат — бренд (марка) пральних машин, які вироблялись на заводі «Электробытприбор» в м. Кіров, РФ (в даний час - АТ «Веста»). Випускалась з 1981 року, виробництво пральних машин бренду було поступово завершено до 2010. Перша і єдина масова пральна машина-автомат у Радянському Союзі.

«Вятка» не була першою автоматичною пральною машиною у Радянському Союзі: в середині 1970-х років була спроба випуску автоматичної пральної машини «Волга-10». Однак ця спроба була невдалою - електромережі не витримували значного навантаження, що створювала при роботі дана пральна машина.

Вятка-автомат вироблялась за ліцензією на виробництво пральних машин-автоматів, придбаною в 1974 році СРСР в італійської фірми «Merloni» (тепер Indesit). Для розгортання виробництва було обрано Кіровський завод «Электробытприбор». В 1979 році завершилось будівництво і устаткування нового виробничого комплексу заводу, при цьому використовувалось обладнання, поставлене італійською фірмою. Велика кількість деталей і елементів для пральних машин початково також постачалась з Італії, поки тривало заміщення на радянську елементну базу.

У 1980 році була випущена пробна модель «Вятка-автомат 12», а 23 лютого 1981 року була виготовлена перша партія в кількості 100 машин. Для своїх часів це були досить непогані машини, особливо в порівнянні з номенклатурою інших пральних машин, що вироблялись тоді в СРСР.

Модельний ряд доби СРСР включав в себе пральні машини Вятка-автомат 12, пізніше додались машини Вятка-автомат 14 і 16, а перед самим розпадом СРСР з'явилась модель Вятка-автомат 18. Числа означали кількість програм прання. Хоча програм прання було всього дві, а решта варіантів являли собою скорочені версії двох основних програм.

Всі моделі Вятки-автомат були створені на основі машин, що випускались фірмою «Merloni». Вятка-автомат 12 була створена на основі пральної машини Ariston LB 120, -14 в основі мала Ariston LB 150, а Вятка-автомат 16 створювалась на основі Ariston LB 615 (ця машина мала вже відмінності в зовнішньому виконанні - з'явилось оглядове віконце біля ручки селектора, додаткові кнопки програмування, а також змінилась лицьова пластикова панель).

Пластикові деталі (лицьова панель, лоток для пральних засобів, обрамлення люка) могли бути різних кольорів - білого, сірого, червоного, коричневого, синього, чорного. Траплялись і комбінації кольорів на одній машині.

Роздрібна ціна на пральні машини Вятка-автомат початково становила 495 карбованців, пізніше її знизили до 400 карбованців У 1990 році ціна складала 530 карбованців.

Пральна машина вільно продавалась в магазинах, але була в дефіциті через певний ажіотаж довкола неї. Через це одразу утворився "чорний" ринок з їх продажу, на якому ціна на Вятки-автомат досягала 1500 карбованців.

Підключення пральних машин було проблемним через недостатню потужність будинкових електромереж, які часто не витримували високого споживання електроенергії пральними машинами. Особливо гострою ця проблема була в житлових будинках, побудованих до 1978 року. Нерідко в магазинах при купівлі пральної машини Вятка-автомат вимагали надати довідку від експлуатуючої організації (ЖЕКу) про можливість електромереж витримати навантаження від роботи пральної машини.

Для вирішення цієї проблеми пропонувались варіанти пральних машин, які малі підключення також і до мережі гарячого водопостачання.

Пральні машини Вятка-автомат експортувались до Польщі попри те, що там ще з початку 1970-х років існував місцевий виробник пральних машин Polar зі своїм модельним рядом автоматичних пральних машин. Експорт машин припинився наприкінці 1980-х років.

На початку 1990-х років Кіровский завод «Электробытприбор» був реорганізований у Виробничо-торгівельну фірму «Веста». Через конкуренцію з іншими пральними машинами, що почали завозитись з-за кордону та вільно продаватись в країнах пострадянського простору, справи у ВТФ «Веста» погіршувались, і до 1998 року фірма підійшла до банкрутства.

У 2005 році вже перейменований Кіровський завод «Веста» був викуплений італійською компанією Candy, яка була четвертим в Європі виробником пральних машин. Тоді було виконане повне оновлення обладнання, яке коштувало на той час 18 мільйонів євро. Новий власник вирішив розвивати бренд «Вятка» далі. З'явились нові моделі «Вятка-Марія», «Вятка-Альонка», «Вятка-Катюша», а також пральна машина з вертикальним завантаженням «Вятка-Bianca-1000». У 2006 році обсяг виробництва становив 60 тис. машин, а в 2008 році він зріс до 300 тис. машин на рік.

До 2010 року на заводі відмовились від бренду Вятка, нові моделі пральних машин стали отримувати росповсюджені жіночі імена.

На початку 1990-х років на Івано-Франківському виробничому об'єднанні "Карпатпресмаш", за участю італійських виробників, відбулось розгортання виробництва лінійки автоматичних пральних машин "Івіта". Старт виробництва відбувся в 1991 році. На жаль через кризові явища, що охопили Україну після розвалу СРСР, виробництво пральних машин не набуло масового характеру і невдовзі було згорнуте.