Бієліна

Бієліна
Bijeljina Бијељина
герб прапор
Міська ратуша на Площі короля Петра
Основні дані
44°45′ пн. ш. 19°13′ сх. д. / 44.750° пн. ш. 19.217° сх. д.
Країна	Боснія і Герцеговина
Регіон	Республіка Сербська
Район	муніципалітет Бієліна
Столиця для	Бієліна і Бієліна
Засновано	1446
Площа	734 км²
Населення	45 291 (перепис 2013) [1]
Висота НРМ	90 ± 1 м
Міста-побратими	Ланґенгаґен (2007)[2][3], Брашов (2018)[4][5], Зренянин (2018)[6], Русе (2009)[7], Печ (2013)[8], Лесковац (2018)[9], Куманово (2006)[10], Крушевац (2008)[11], Kosjerićd (2013)[12], Будва (2018)[13], Азов (2018)[14]
Телефонний код	(387) 055
Часовий пояс	Центральноєвропейський літній час  (Бієліна)
GeoNames	3294896
OSM	↑2528160 ·R (Бієліна)
Поштові індекси	76300
Міська влада
Мер міста	Мічо Мічич (Сербська демократична партія)
Вебсайт	www.sobijeljina.com
Мапа
Бієліна Бієліна (Боснія і Герцеговина)
Бієліна у Вікісховищі

Біє́ліна (босн. і хорв. Bijeljina, серб. Бијељина) — місто на північному сході Боснії і Герцеговини, друге за величиною в Республіці Сербській після Бані-Луки і п'яте — в Боснії і Герцеговині. Розташоване на родючій рівнині, що в трикутнику між трьома країнами Хорватією, Сербією та Боснією і Герцеговиною, відомому як Семберія. Центр однойменного муніципалітету, обмежованого з півночі Савою, а зі сходу — Дриною. Бієліна — неофіційний центр східної частини Республіки Сербської з населенням приблизно 120 000 — 130 000 жителів. Місто розміщено за 6 км від кордону з Сербією і за 40 км від кордону з Хорватією. Центр харчової промисловості і торгівлі продовольством.

Збудований в XVI ст. монастир Тавна є духовним центром місцевих сербських православних християн.

У 1991—1992 рр. Бієліна була центром місцевої сербської автономної області, заснованої місцевою сербською меншиною — Сербської Автономної Області Семберія і Маєвиця.

Населена переважно боснійцями Бієліна стала чи не першим місцем, втягнутим у війну 1992—1995 рр., з огляду на її ключове стратегічне положення поблизу сербського кордону^[15]. У перші дні квітня 1992 р. місто спіткав напад із боку сербського напіввійськового формування, очоленого Арканом. Згідно з тодішніми звістками в ЗМІ, до 100 цивільних осіб було вбито, а населення всіх відмінних від сербської національностей було вигнано.^[16] Це був один з перших прикладів етнічної чистки в Боснії і Герцеговині. Так Бієліну було включено в проголошений сербами державний утвір — Республіку Сербську. 13 березня 1993 р. всі три мечеті було висаджено в повітря сербськими ополченцями Желька Ражнатовича. Найбільшу мечеть, що на головній площі міста, було відновлено за кошти Євросоюзу. Місцева католицька церква, хоча й була в той час у занедбаному стані, уціліла. Тоді як кількість боснійців знизилася на 83,5%, представники інших етнічних груп зникли майже повністю.

Протягом війни Бієліна пережила великий наплив сербських біженців з інших куточків Боснії і Герцеговини. Нині (2007 р.) Бієліна населена переважно боснійськими сербами. Населення муніципалітету Бієліна збільшилося через приплив біженців упродовж війни з близько 96 000 у 1991 році до приблизно 110 000 осіб.

• Сайт про стару і нову Бієліну [Архівовано 21 січня 2020 у Wayback Machine.]
• Місто Бієліна