Бісковичі
| село Бісковичі | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна | |||
| Область | Львівська область | ||
| Район | Самбірський район | ||
| Тер. громада | Бісковицька сільська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA46080010010053301 | ||
| Основні дані | |||
| Населення | ▬2300 | ||
| Площа | 11,54 км² | ||
| Густота населення | 209,1 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 81457 | ||
| Телефонний код | +380 3236 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 49°32′20″ пн. ш. 23°9′21″ сх. д. / 49.53889° пн. ш. 23.15583° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря |
304 м | ||
| Водойми | р. Стрвяж, Ясениця, Рудний | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 81457, Львівська обл., Самбірський р-н, с. Бісковичі | ||
| Карта | |||
Бісковичі | |||
Бісковичі | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Бі́сковичі — село в Україні, у Бісковицькій сільській територіальній громаді Самбірського району Львівської області. Населення становить 2300 осіб[1].
Історія
Перша письмова згадка про село датується 31 серпням 1375 року, коли Владислав Ягайло подарував Глібові Дворсковичеві вищезгадане село, розташоване у Перемиському повіті[2].
Село було власністю польських шляхтичів Одровонжів. Яну Опоровському гербу Сулима перейшло в спадок від матері — доньки перемиського каштеляна Добєслава Одровонжа Зофії з Журавиці — після проведеного ним 5 червня 1508 року поділу спадку з братом Анджеєм — куявським каноніком РКЦ.[3]
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Бісковичі в Самбірському повіті Львівського воєводства[4].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Бісковицької сільської територіальної громади[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Самбірського району (1940—2020), село увійшло до складу новоствореного Самбірського району[6].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2292 | 94.99% |
| польська | 116 | 4.81% |
| російська | 4 | 0.16% |
| німецька | 1 | 0.04% |
| Усього | 2413 | 100% |
Старовинний храм св. Онуфрія Великого
Старовинний храм св. Онуфрія Великого був збудований греко-католицькою громадою у 1774 р. Хоча директор «Інституту розвитку Самбора» Орест Ференц твердить, що перша писемна згадка про церкву датується 1515 роком.[8] Він не був внесений у реєстр пам'яток архітектури, та його планували внести у спадщину ЮНЕСКО.[8] Однак цього так і не сталось: На підставі того, що храм за висновком експертів перебував у аварійному стані у серпні 2009 священик та парафіяни УАПЦ розібрали храм.[9][8]. Перешкодити руйнуванню храму не зміг ніхто, адже ані місцева влада, ані церковне керівництво не внесло храм до переліку пам'яток архітектури. [9]
Заступник начальника відділу охорони культурної спадщини Львівської ОДА Роман Онишко зазначив[9][8]:
| Ми не маємо права не дати дозволу розібрати церкву, адже вона не є пам'яткою архітектури, не перебуває на обліку. І буде краще, коли вона використовуватиметься за призначенням». Відтак ніхто сьогодні ніякої відповідності не понесе за самовільний демонтаж храму. Щоб зібрати церкву потрібно докласти титанічних надзусиль. Знищені настінні розписи. |
Саме людський фактор називають мистецтвознавці і архітектори найбільшим злом для збереження унікальних дерев'яних храмів.[9]Директор «Інституту розвитку міста Самбора» Орест Ференц сказав[10]:
| Настав той час, коли церкви потрібно охороняти від парафіян |
Побудова нової бісковицької церкви[11]
Біля старої церкви чотири роки тому (2008), 8 листопада було освячено нову церкву. Натомість дерево, яке залишилось від старої церкви за пропозицією архієпископа Львівської єпархії УАПЦ Макарія віддали у Золочівський район, де на Святій горі будується чоловічий монастир.
Відомі люди
- Єднак-Страхоцька Галина Михайлівна — українська велоспортсменка.
- Кузьмяк Ганна Антонівна — депутат Верховної Ради УРСР 3-4-го скликань.
- Личковський Едуард Іванович — кандидат технічних наук, доцент, завідувач кафедри медичної фізики Львівського національного медичного університету.
- Онишкевич Михайло Йосипович — український мовознавець, доктор філологічних наук.
Примітки
- ↑ info
- ↑ Історія сіл Бісковицької громади. Бісковицька громада (укр.)
- ↑ H. Kowalska. Oporowski Jan h. Sulima (ok. 1470–1540) //Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — t. XXIV/1, zeszyt 100. — S. 137. (пол.)
- ↑ RP, Kancelaria Sejmu. Internetowy System Aktów Prawnych. isap.sejm.gov.pl. Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 23 серпня 2026.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 12 лютого 2026.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ а б в г Замки та храми України. Бісковичі. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 25 червня 2011.
- ↑ а б в г На Львівщині православні самовільно розібрали дерев'яну церкву XVI століття [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Радіо Свобода
- ↑ Парафіяни на Львівщині демонтували майже 500-річну дерев'яну церкву. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
- ↑ Високий замок, 15 листопада 2012 року
Посилання
- На Львівщині православні самовільно розібрали дерев'яну церкву XVI століття [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]. Радіо Свобода
- Замки та храми України. Бісковичі [Архівовано 30 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- У Самбірському районі селяни розібрали дерев'яну церкву 1515 р.
- Фотографії залишків церкви св. Онуфрія Великого у с. Бісковичі на Львівщині — після її варварського знищення власною релігійною громадою[недоступне посилання з березня 2019]
- Парафіяни розібрали найдавнішу в Самбірському районі церкву [Архівовано 30 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- На Львівщині православні самовільно розібрали дерев'яну церкву XVI століття. Фото
| Це незавершена стаття з географії Самбірського району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).