Біофарма
| Тип | ТОВ |
|---|---|
| Правова форма | фірма |
| Галузь | фармакологія |
| Спеціалізація | інноваційні високотехнологічні препарати з донорської плазми людини |
| Засновано | 1896 |
| Штаб-квартира | Головний офіс: 03680, Київ, вул. Миколи Амосова, 12; Виробничі потужності: 09100, Біла Церква, вул. Київська, 37-В |
| Територія діяльності | |
| Ключові особи | Костянтин Єфименко (президент) |
| Продукція | лікарські засоби |
| Співробітники | 500 осіб |
| biopharma | |
| | |
ТОВ «Біофарма плазма» — українська фармацевтична компанія, що спеціалізується на розробці та виробництві інноваційних високотехнологічних препаратів з донорської плазми крові людини.
Історія та сьогодення
1896 року в Києві було засновано «Бактеріологічний Інститут». У 1920 році разом із відкриттям нових відділів його було перейменовано на «Санітарно-бактеріологічний інститут», а у 1938-му — на «Український інститут епідеміології та мікробіології». У 2009 році, після низки змін, реорганізацій та перейменувань (у 1965, 1978, 1992 роках) утворилося ВАТ «Біофарма»[1][2].
У 2005 році компанія впровадила технологію інактивації вірусів сольвент/детергентним методом (S/D) в процесі виробництва імуноглобулінів[3].
У 2012 році Horizon Capital спільно з FMO придбала пакет акцій Біофарма. Інвестиції було спрямовано на будівництво нового заводу, оснащеного лабораторією контролю якості[4].
У 2014 році було запущено першу чергу біофармацевтичного науково-виробничого комплексу (НВК) Біофарма в місті Біла Церква, спроектованого за участю фахівців німецької інжинірингової компанії Linde Engineering. Загальна площа комплексу склала 5 гектарів. До його складу входять: фармацевтичний завод з виробництва лікарських засобів, центр наукових досліджень, розробок і технологій, лабораторний корпус контролю якості лікарських засобів, склади сировини і готової продукції, корпус енергосистем[1].
Відкриття біофармацевтичного НВК «Біофарма» відбулося 16 червня 2015 року[5][6].
Компанія виробляє продукцію у трьох категоріях[7]:
- рецептурні препарати (з плазми донорської крові людини, рекомбінантні препарати, пробіотики та препарати на основі споротворних бактерій, хіміко-фармацевтичні препарати, препарати з органічної сировини, противірусні препарати, препарати з рослинної сировини, гормональні препарати)
- безрецептурні препарати (краплі назальні, краплі очні, супозиторії, спреї)
- дієтичні добавки
У вересні 2019 року відбулася церемонія відкриття заводу-фракціонатора плазми, що став першим таким заводом в Україні, який зможе переробляти до мільйона літрів плазми на рік[8][9]. З цієї нагоди Біофарма спільно з МОЗ України провели міжнародний форум з питань компонентів і препаратів крові — «Актуальні питання промислового виробництва препаратів крові»[10][11]. Захід відвідали понад 600 фахівців із Німеччини, Франції, Нідерландів, США та інших країн. Зокрема форум зібрав міжнародних експертів в сфері клінічної та виробничої трансфузіології[12].
У грудні 2019 року Біофарма продає частину компанії німецькому фармацевтичному виробнику STADA[13]. Таке рішення було прийнято з огляду на те, що саме STADA зможе привнести інвестиції та нову експертизу у виробництві й просуванні лікарських засобів. Акціонери Біофарми зберегли виробництво препаратів з донорської плазми і зосередились на його розвитку як в Україні, так і за її межами.
Наразі компанія зосередилася на боротьбі з пандемією COVID-19 та веде діяльність за двома основними напрямками:
- Клінічні випробування одного з основних класичних продуктів — препарату «Біовен», який застосовують у складі комплексного лікування складних перебігів бактеріальних та вірусних пневмоній. Потенційно, він може застосовуватись і для пневмоній, які викликає COVID-19.
- Розробка гіперімунного імуноглобуліну із плазми тих, хто перехворів на коронавірус. Вчені з різних країн схиляються до думки, що цей препарат потенційно може бути ефективним для направленого лікування хворих на COVID-19. Для цього Біофарма приєдналась до Міжнародного альянсу[11][14], у який увійшли 10 світових лідерів виробництва препаратів з плазми.
Будівництво нового комплексу
Наприкінці 2016 року компанія Біофарма розпочала будівництво третьої черги фармацевтичного заводу з фракціонування плазми крові, плануючи інвестувати в проект близько 50-55 млн доларів протягом 5 років[15].
У жовтні 2017 року, по завершенні будівництва нового корпусу, складу сировини, комплексу холодильних камер та складу готової продукції, було розпочато монтаж технічного обладнання.
2019 року у Білій Церкві відкрили сучасний завод з переробки плазми крові «Біофарма». На його будівництво було залучено близько 75 мільйонів доларів.[джерело?]
Нині на заводі виробляють:
- Фактори коагуляції — життєво необхідні препарати для хворих на гемофілію.
- Альбуміни — препарати для відновлення та підтримання об'єму циркуляції крові при травмах та операціях.
- Імуноглобуліни — білки крові, що широко застосовуються для посилення здатності організму чинити опір хворобам.
Ці препарати є у кілька разів дешевшими за імпортні аналоги. Потужність виробництва передбачає можливість переробки до 1 млн літрів плазми на рік. Це дасть можливість повністю самостійно забезпечити внутрішні потреби України у препаратах крові. Сусідні з Україною держави не мають подібного виробництва. Усі препарати проходять перевірки у передових лабораторіях, акредитованих ВООЗ.
Лабораторний коворкінг
У 2020 році компанія почала будівництво лабораторного корпусу з коворкінгом, де можна буде орендувати лабораторні потужності. Інвестиції у будівництво складуть 7,5 млн $. Планується, що будівництво буде завершено в грудні 2021 року. Лабораторний корпус включатиме мікробіологічну лабораторію, хімічну лабораторію, молекулярно-біологічну лабораторію, науково-дослідну лабораторію і лабораторний коворкінг. Українські підприємці, що створюють стартапи у фармацевтиці, зможуть отримати доступ до лабораторії за собівартістю[16].
Пріоритети та соціальні орієнтири
«Біофарма» бере участь у розв'язанні проблеми гемофілії в Україні та боротьбі з епідемією СНІДу і гепатиту С.
2015 року, в рамках державно-приватного партнерства, «Біофарма» інвестувала понад 3,5 млн $ у реконструкцію та модернізацію Сумського обласного центру служби крові (СОЦСК)[17][18][19][20]. Це перший центр крові в Україні, сертифікований за міжнародним стандартом ISO 9001:2015[21].
У 2017 році «Біофарма» розпочала всеукраїнську соціальну програму «Нам не все одно. Ми разом», спрямовану на поліпшення якості життя пацієнтів з гемофілією в Україні[22]. У цьому ж році компанія надала лікувальним закладам Київської області благодійну допомогу на суму 1 млн грн. Також компанія має наміри збудувати 10 сучасних центрів зі збору донорської плазми по всій Україні[23][24].
У травні 2020 року у компанії вирішили змінити стандарти тестування донорів. Відтак усіх донорів тестують на наявність збудників ВІЛ, гепатитів B та С методом ПЛР, а також на наявність антитіл до COVID-19 методом ІХЛА на високоточних швейцарських тест-системах ROCHE.[джерело?]
Біофарма активно розвиває культуру донорства в Україні. Компанія залучає зірок та громадськість, зокрема, відомого українського співака, який підтримує культуру донорства — Олега Винника[25]. Біофарма також співпрацює з донорськими організаціями, такими як ДонорUA[26] та NOVA КРОВ[27]. Так, на базі центру компанії у місті Суми Національним реєстром рекордів України було зареєстровано рекорд України[28]: зафіксовано найбільшу кількість донацій крові на тисячу населення. У середньому по Україні показник донацій на тисячу населення становить близько 14, а у Сумах цей показник становить 190. Це майже вдвічі більше, ніж, наприклад, у США.[джерело?]
Наприкінці липня 2020 року у Черкасах відбулося відкриття першого центру Biopharma Plasma. Компанія взяла в оренду застарілий обласний центр крові та перетворила його у високотехнологічний прогресивний європейський заклад. Там встановили сучасне обладнання та зробили максимально комфортні умови як для донорів, так і для працівників[29][30][31].
Діяльність компанії під час пандемії COVID-19
У березні 2020 року у співпраці з фармацевтичними компаніями з інших країн Біофарма починає розробку препаратів на основі плазми крові людей, які перехворіли на COVID-19[32][33].
Наприкінці березня 2020 року Біофарма допомогла лабораторії Центру громадського здоров'я України МОЗ створити національну референтну лабораторію з визначення коронавірусу. Обладнання, яке закупила компанія Біофарма, дозволить швидко та за сучасною методикою визначати в отриманих пробах наявність чи відсутність збудників коронавірусної хвороби[34][35][36][37]. Від 20 березня лабораторія проаналізувала сотні проб і таким чином стала флагманом в боротьбі із поширенням коронавірусу в Україні[35].
У квітні 2020 року Біофарма першою в Україні розпочала збір плазми людей, що одужали від COVID-19. Безкоштовні тестування на наявність антитіл до коронавірусу проводять для усіх донорів, а не лише для тих, що вилікувалися від цієї недуги. У донорів збирають плазму методом апаратного плазмаферезу. В Україні цю технологію на постійній основі використовують лише в плазмацентрах компанії Біофарма[38][39][40][41][42][43].
Біофарма приєдналась до Міжнародного Альянсу «CoVIg-19»[44]. Мета його діяльності — розробити ліки проти COVID-19. Світові лідери виробництва ліків із плазми крові об'єднали зусилля для прискорення розробки і виробництва гіперімунного імуноглобуліну. Призначення препарату — лікування пацієнтів з ускладненим перебігом COVID-19. З ініціативою спільних дій виступили компанії CSL Behring (США) та Takeda (Японія). До них вже приєднались Biotest (Німеччина), BPL (Велика Британія), LFB (Франція) та Octapharma (Швейцарія). Компанія Biopharma є єдиною українською компанією, яка входить до цього Міжнародного Альянсу[44][45][46][47][48].
На початку травня 2020 року Біофарма отримала офіційний дозвіл на проведення клінічних досліджень класичного препарату Біовен, який є потенційно ефективним у комплексній терапії COVID-19[49]. У серпні впливовий американський вебресурс ClinicalTrials.gov оприлюднив[50] клінічні дослідження препарату Біовен. Під час досліджень українські та міжнародні фахівці зазначили, що Біовен знижує вираженість цитокінового шторму і дозволяє стабілізувати стан важкохворих. У всіх, хто приймав Біовен, спостерігають стабілізацію загального стану у строк до двох днів після введення препарату з подальшим зменшенням проявів дихальної недостатності[51].
Біофарма має намір інвестувати $7 млн у будівництво нового офісно-лабораторного комплексу у Білій Церкві. Там розташуються лабораторії вхідного і вихідного контролю, R&D лабораторія, а також лабораторія для коворкінгу. Компанія планує надавати її різним претендентам для роботи над науковими проектами. Вже розпочалось проєктування, початок будівництва запланований на осінь 2020 року[52].
Міністр охорони здоров'я зазначив, що препарат компанії «Біовен» внесуть до протоколу лікування COVID-19[53].
Див. також
Примітки
- ↑ а б Компанія. www.biopharma.com.ua. Біофарма. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- ↑ Олена Лук’янець. ВАТ «Біофарма»: вікові традиції та сучасна якість // Аптека. — 2010. — № 43 (764) (8 листопада). Архівовано з джерела 10 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Еволюція препаратів імуноглобуліну для довенного застосування та сьогодення імунотерапії в Україні // CONSILIUM MEDICUM UKRAINA. — 2014. — № 1 (1 січня). Архівовано з джерела 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Horizon Capital и FMO инвестируют в украинскую фармацевтическую компанию Биофарма. www.radacap.com (рос) . Rada Capital. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Відкриття новітнього заводу «БІОФАРМА», збудованого «з нуля» // Аптека. — 2015. — № 24 (995) (22 червня). Архівовано з джерела 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ В Україні відкрився сучасний біофармацевтичний науково-виробничий комплекс. life.pravda.com.ua. Українська Правда. 17.06.2015. Архів оригіналу за 1 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Продукція. www.biopharma.com.ua. Біофарма. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 9 березня 2018.
- ↑ Біла Церква. Завод «Трібо»: від мрії до успіху (укр.), архів оригіналу за 2 вересня 2020, процитовано 31 жовтня 2019
- ↑ Новости. Специалисты Запорожской облбольницы посетили международный форум по вопросам компонентов и препаратов крови. zokb.org.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ CoVIg-19 PLASMA ALLIANCE. www.covig-19plasmaalliance.org. Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ а б CoVIg-19 PLASMA ALLIANCE BUILDS STRONG MOMENTUM THROUGH EXPANDED MEMBERSHIP AND CLINICAL TRIAL COLLABORATION. www.takeda.com (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ У Києві відбувся міжнародний форум з питань компонентів та препаратів крові. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 31 жовтня 2019. Процитовано 31 жовтня 2019.
- ↑ STADA Arzneimittel AG - Your Partner in Health. STADA (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ CoVIg-19 PLASMA ALLIANCE. www.covig-19plasmaalliance.org. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 24 червня 2020.
- ↑ "Биофарма" инвестирует $55 млн в разработку и производство новых препаратов. delo.ua (рос) . Дело UA. 20.04.2017. Архів оригіналу за 11 грудня 2017. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ “Біофарма” будує лабораторний корпус з коворкінгом де можна буде орендувати лабораторні потужності молодим вченим. uprom.info. Національний промисловий портал. 17 листопада 2020. Архів оригіналу за 17 листопада 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
- ↑ Сумський центр крові – приклад для всієї України. sumynews.com. SumyNews. 27.11.2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Олександр ВЕРТІЛЬ (17.03.2017). Щоб імуноглобуліну було вдосталь. ukurier.gov.ua. Урядовий Кур'єр. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ Сумський обласний центр служби крові відвідала Голова Держлікслужби. www.diklz.gov.ua. Державна служба з лікарських засобів України. 22.06.2017. Архів оригіналу за 02.02.2018. Процитовано 1 лютого 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2018-02-02? (довідка) - ↑ "Биофарма" требует разобраться с непрозрачной закупкой лекарств, проведенной ПРООН. www.unian.net (рос.) . УНІАН. 19.05.2017. Архів оригіналу за 25 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ Володимир Чернов (12.04.2018). Дарувати шанс на одужання. www.golos.com.ua. Голос України. Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 24 травня 2018.
- ↑ Білоцерківський завод "Біофарма" є єдиним виробником ліків від гемофілії в Україні. mykyivregion.com.ua. Моя Київщина. 20.04.2017. Архів оригіналу за 28.12.2017. Процитовано 1 лютого 2018.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2017-12-28? (довідка) - ↑ БЦ News (21.04.2017). "Біофарма" повністю забезпечить хворих на гемофілію необхідними ліками. bc-news.com.ua. БЦ News. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 1 лютого 2018.
- ↑ Лариса Воробъева (25.04.2017). Компания БИОФАРМА делает свой вклад в решение проблемы гемофилии в Украине. www.moirebenok.ua (рос) . Лиза Мой ребенок. Архів оригіналу за 31 січня 2018. Процитовано 31 січня 2018.
- ↑ Сміливий Олег Винник у розстібнутій сорочці показав, як здав кров. ТСН.ua (укр.). 30 липня 2020. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ ДонорUA. Здай кров - врятуй життя!. ДонорUA (укр.). Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ NOVA КРОВ. www.facebook.com (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Донори крові «прописали» Суми у Книзі рекордів України. www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Олег Винник став донором крові і закликав долучитися до доброї справи інших - YouTube. www.youtube.com. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (29 липня 2020). Олег Винник здав плазму для порятунку українців від Covid-19. Gazeta.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ Костянтин Єфименко: Інноваційні рішення в галузі служби крові: пацієнту не потрібно шукати донорів. OBOZREVATEL (укр.). Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ Компанія «Біофарма», яка працює в Україні, долучилася до світової ініціативи розробки ліків від Ковід-19. Відео (укр.), архів оригіналу за 6 липня 2020, процитовано 6 липня 2020
- ↑ Про імуноглобуліни, донорство плазми крові та ліки від коронавірусу — розмова з президентом «Біофарми». hromadske.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ UFUTURE AND BIOPHARMA SUBMIT COMPLEXES FOR DETECTION OF COVID-19 TO PUBLIC HEALTH CENTER. Ukraine open for business (амер.). 23 березня 2020. Архів оригіналу за 7 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ а б Обладнання для лікарень і продукти для пенсіонерів: як бізнес допомагає боротися з COVID-19. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Biopharma. www.facebook.com (укр.). Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Понад 2 000 тестів за добу - нове обладнання для визначення коронавірусу (укр.), процитовано 6 липня 2020
- ↑ Цензор.НЕТ. "Биофарма" будет производить иммуноглобулин из плазмы крови переболевших Covid-19, - Ефименко. Цензор.нет (рос.). Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Biopharma начинает тестировать на антитела к COVID-19. Интерфакс-Украина (рос.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ У Сумах охочих почали тестувати на наявність антитіл до коронавірусу: чому цінна плазма перехворілих. ТСН.ua (укр.). 29 квітня 2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Черкащанка, яка поборола коронавірус, здала плазму для виготовлення ліків (укр.), архів оригіналу за 30 липня 2020, процитовано 6 липня 2020
- ↑ У Дніпрі збиратимуть плазму крові людей, які одужали від коронавірусу. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ CAM reliability and experience for fighting Covid-19. CAM Automatic Machines (it-IT) . 27 травня 2020. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ а б CoVIg-19 PLASMA ALLIANCE. www.covig-19plasmaalliance.org. Архів оригіналу за 23 червня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ CoVIg-19 PLASMA ALLIANCE BUILDS STRONG MOMENTUM THROUGH EXPANDED MEMBERSHIP AND CLINICAL TRIAL COLLABORATION. www.takeda.com (англ.). Архів оригіналу за 26 червня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Biopharma приєдналася до міжнародного альянсу з розробки гіперімунного імуноглобуліну для лікування COVID-19. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Biopharma приєдналась до міжнародного альянсу з розробки ліків від COVID-19. UFuture (укр.). 21 квітня 2020. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ СпецКор. Biopharma приєдналась до міжнародного альянсу з розробки ліків від COVID-19 — СпецКор. spec-kor.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- ↑ Наказ МОЗ України від 04.05.2020 № 1038 "Про проведення клінічного випробування лікарського засобу, призначеного для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію коронавірусної хвороби (COVID-19)". moz.gov.ua. Архів оригіналу за 21 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ An Open-label Multicenter Randomized Trial to Evaluate the Efficacy of Bioven, Manufactured by Biopharma Plasma, LLC, in Complex Therapy of Patients With Pneumonia Induced by COVID-19 / SARS-CoV-2. 12 жовт. 2020 р. Архів оригіналу за 29 лист. 2020 р. — через clinicaltrials.gov.
{{cite web}}: Не збігається часова мітка у|archive-date=/|archive-url=; можливо, 2020-11-29? (довідка) - ↑ Intravenous Immunoglobulin (IVIG, Bioven) Efficacy Assess for COVID-19 / SARS-CoV-2 Severe Pneumonia Complex Treatment - Full Text View - ClinicalTrials.gov. clinicaltrials.gov (англ.). Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 17 серпня 2020.
- ↑ "Біофарма" інвестує у будівництво нового лабораторного комплексу $7 млн. Інтерфакс-Україна (укр.). Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 6 липня 2020.
- ↑ Скільки коштує житомирянам препарат від COVID-19 - izhytomyryanyn.com. izhytomyryanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 22 листопада 2020.
Посилання
- Офіційний сайт компанії «Біофарма» [Архівовано 10 березня 2018 у Wayback Machine.] (укр.) (англ.) (рос.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
