Біловець
| Місто | |
|---|---|
Біловець Bílovec | |
Прапор
Герб
| |
| Координати 49°45′23″ пн. ш. 18°00′57″ сх. д. / 49.756380390942° пн. ш. 18.015853348325° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Новий Їчин Q89209185?[2] |
| Межує з | Olbramiced, Фульнек, Těškoviced, Tísekd, Hlubočecd, Skřipovd, Bítovd, Bílovd, Bravanticed, Velké Albrechticed, Slatinad |
| Внутрішній поділ | |
| Голова | Martin Holubd[6] |
| Перша згадка | 1324 або 1329[7] |
| Площа | 38,871063 км²[4] |
| Висота центру | 243 м |
| Населення | 7411 осіб (1 січня 2025)[5] |
| Міста-побратими | Бад-Нойштадт |
| Часовий пояс | UTC+1, влітку UTC+1 |
| Поштовий індекс | 742 92[2], 743 01[2] |
| Автомобільний код | T |
| GeoNames | 3079336 |
| OSM | r436987 ·R |
| Код LAU (NUTS) | CZ599247 |
| Офіційний сайт | bilovec |
Біловець Біловець (Чехія) | |
![]() | |
| | |
Біловець (чес. Bílovec, нім. Wagstadt) — місто в Чехії, у районі Новий Їчин Мораво-Сілезького краю. Західна частина міста розташована у Природному парку «Одерські гори».
Всупереч пошкодженням наприкінці Другої світової війни, історичний центр міста є пам'яткою архітектури.
Біловець до 1960 був районним містом, а в 2003 став містом з розширеними повноваженнями. Адміністративний район МРП (міста з розширеними повноваженнями) Біловець включає 2 міста (Біловець і Студенка) і 11 сіл (Албрехтічкі, Білов, Бітов, Бравантіце, Йістебнік, Куяви, Пустейов, Слатіну, Тешковіце, Тісек і Велке-Албрехтіце). Місто також є центром мікрорегіону Біловецько. В рамках туризму Біловець можна віднести до регіону Краваржско. У місті також знаходиться Деканат Біловець, який є частиною Остравсько-Опавської єпархії і в цьому районі включає 24 парафії.
Історія
Перша письмова згадка про поселення походить з 1324, коли воно належало пану Воку I з Краварже. У 1383 Біловець отримав право попередньої покупки товарів на території садиби і право самоврядування від Бенеша з Краварже. Місто знаходилося у власності панів з Краварже до 1434, потім — панів із Штернберка до 1441; опавських князів — до 1447; панів із Фулштейна — до 1542; Пражмову із Білкова — до 1623, а також місто належало Седлніцкім з Холтиці безперервно до 1848 року. Однак, замок і велике господарство належали Седлніцкім аж до 1945.
З XVI століття в місті розвивалося драпірування. Після 1840 тут був відкритий завод драпіровки Хіртова.
Муніципальне управління і політика
У 2010—2014 мером міста був Петро Клімек, починаючи з 2014 року посаду мера займає Павло Мрва.
Інфраструктура і транспорт
- Біловець знаходиться на дорозі 2-го класу номер 647, що веде з міста Одри через Біловець в Клімковіце і далі до Острави. Швидке з'єднання Біловця з Остравою, а також з віддаленими місцями, забезпечує шосе D1 (з'їзди Бутовіце 335-й км або Бравантіце 342-й км).
- У Біловець веде одноколійна залізниця без використання електрики зі Студенки (її ввели в експлуатацію у 1890). Восени 2009 в місті була завершена реконструкція вокзалу.
- Доступний Міжнародний аеропорт «Леоша Яначка», що знаходиться за 18 км від Біловця.
Пам'ятки та цікаві місця
- Замок у стилі ренесанс (XVI століття)
- Будівля ратуші в стилі ренесанс (1593)
- Церква Святого Миколая з оглядової вежею (галерея на висоті 31 м)
- Будівля міського музею (друга половина XVIII століття)
- Каплиця Св. Барбори
- Каплиця Діви Марії
- Три могили сім'ї власника замку в Біловці, розташовані у каплиці замку
- Пам'ятник Св. Яну Непомуцькому — біля церкви Св. Миколая (80-ті роки XVIII століття)
- Пам'ятник Діві Марії — біля церкви Cв. Миколая (з середини XIX століття)
- Пам'ятник звільнення з фонтаном — на Сілезькій площі (1952)
- Дерев'яний вітряк — село Бравінне-Нижній-Нови-Двор
- Музей в місті Біловец розташований у колишньому будинку чиновників другої половини XVIII століття. Експозиція показує історію міста, замок і управління садибою, а також представляє роль текстильної промисловості, яка з часів Середньовіччя була для міста досить значною. Колекція музею складається з експонатів, що зображують виробництво колишнього заводу Салхер, що виступає на ринку з 1856 під торговою маркою Массаг.
Частини міста
- Біловець
- Бравінне
- Лготка
- Лубояти
- Охрада
- Стара-Вес
- Вишковіце (створюють анклав міста)
Також частиною міста Біловець колись були теперішні незалежні населені пункти:
- Білов в 1976—1993
- Бітов в 1979—1995
- Бравантіце в 1979—1998
- Слатіна в 1979—1990
- Велке-Албрехтіце в 1976—1990
Галерея
-
Вокзал -
Замок -
Костел Святого Миколая -
Будинок у центрі міста -
Ратуша
Міста-побратими
Примітки
- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ а б в Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г д е Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2025 — Praha: ČSÚ, 2025.
- ↑ https://www.bilovec.cz/assets/File.ashx?id_org=442&id_dokumenty=740219
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
