YaChudo

Бу Юганссон

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Футболіст
Бу Юганссон
Особисті дані
Повне ім'я Бу Юганссон
(Bo Johansson)
Народження 27 листопада 1942
  Kristdalad[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть 15 жовтеня 2026
  Кальмар, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Прізвисько Боссе
Громадянство  Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1962–1972 Швеція Кальмар ФФ ? (?)
1974–1976 Швеція Ліндсдальс ? (?)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1977–1978 Швеція Кальмар ФФ
1979–1981 Швеція Естерс
1982–1983 Швеція Кальмар ФФ
1984–1985 Швеція Єрв
1986–1988 Швеція Естерс
1988–1989 Греція Паніоніос
1990–1991 Ісландія Збірна Ісландії
1992–1995 Данія Сількеборг
1995 Фінляндія Ялкапалло
1996–2000 Данія Збірна Данії
2003–2004 Швеція Ґетеборг
2005 Норвегія Молде

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Бу Юганссон (швед. Bo Johansson; 27 листопада 1942, — 15 жовтеня 2026) — колишній шведський футболіст і діючий футбольний тренер. З 1996 по 2000 роки тренував збірну Данії з футболу, яку довів до чвертьфіналу Чемпіонату світу 1998 року.

Протягом 14 років Юганссон грав за шведські клуби «Кальмар ФФ» і «Ліндсдальс», але як гравець гучної слави не здобув. 1977 року завершив кар'єру гравця й був призначений тренером свого колишнього клубу «Кальмар», а через два роки почав тренувати його постійного принципового суперника в чемпіонаті Швеції — клуб «Естерс» з Векше. В «Естерс» він залишався три роки, протягом яких клуб двічі (1980 і 1981) ставав чемпіоном Швеції. Потім Юганссон тренував норвезький клуб «Єрв» і грецький «Паніоніос», після чого почав кар'єру на рівні національних збірних, очоливши збірну Ісландії. Лише через 13 років після свого успіху з «Естерс» він здобув свій наступний титул: данський клуб «Сількеборг», який він очолив, 1994 року став чемпіоном Данії.

1996 року його було призначено головним тренером збірної Данії після відставки Ріхарда Меллера-Нільсена, під чиїм керівництвом збірна виграла чемпіонаті Європи 1992, але після цього показувала дуже скромні результати. Бу Юганссон запропонував команді більш атакувальний стиль гри, зумів відродити команду й вивести її до фінальної частини чемпіонату світу 1998 у Франції, який став одним з найгучніших успіхів данців на міжнародній арені. Незважаючи на програш на груповому етапі, господарям і майбутнім переможцям турніру — збірній Франції, данці вийшли з групи до ⅛ фіналу, де продемонстрували видовищний і результативний футбол; вони перемогли збірну Нігерії з рахунком 4:1, але в чвертьфіналі поступилися 2:3 майбутнім срібним медалістам турніру — збірній Бразилії.

Згодом данська збірна не зуміла зберегти форму й високий рівень гри, і двома роками пізніше на чемпіонаті Європи 2000 в Бельгії і Нідерландах виступила невдало, програвши всі групові матчі і не потрапивши до плей-оф. Під час турніру Юганссон оголосив про свій намір не продовжувати свій контракт зі збірною Данії по закінченні чемпіонату. Всього з данською збірною Юганссон провів 40 матчів, у яких було 17 виграшів, 9 нічиїх і 14 поразок.

Протягом трьох наступних років Юганссон не займався тренувальною діяльністю, а 2003 року очолив шведський клуб «Гетеборг».

Помер 15 жовтня 2026 року у віці 83 років.[2]

Примітки

  1. ↑ Sveriges befolkning 1990 — Ramsele: Державний архів Швеції, 2011. — ISBN 978-91-88366-91-7
  2. ↑ https://www.ratsit.se/19421128-Bo_Villy_Roland_Johansson_Kalmar/epdExpZOja5cEe9y9anAEuOG5iCalsq1eU7mVN7_92w. (Карта). {{cite map}}: Зовнішнє посилання в |last= (довідка); Пропущений або порожній |title= (довідка)

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).